Олександр Бондаренко: У доларах ціни за квартири за рік впали приблизно на 10%. Найбільші проблеми у власників «хрущівок»

    • Наталія Сокирчук
    • 20 Грудня, 2016, 16:55
    • Розсилка
    Заступник голови Національної ради Ріелторської палати України<i>&nbsp;</i>Олександр Бондаренко
    Заступник голови Національної ради Ріелторської палати України Олександр Бондаренко

    «Падіння цін на квартири – позитив, оскільки в докризовий період вони були катастрофічно високими»

    Олександр Бондаренко, заступник голови Національної ради Ріелторської палати України, розповів «Главкому» про підсумки 2016 року у сфері нерухомості, нові тенденції на цьому ринку, а також  про те, що чекає на мешканців «хрущівок». Адже проблема руйнації житла щороку стає дедалі гострішою для мешканців п’ятиповерхівок, нашвидкоруч зведених у шістдесятих. Як відомо, ці будівлі були безкоштовним соціальним житлом, таким собі тимчасовим варіантом. Однак омріяного переселення з «хрущівок» так і не відбулося. Тим часом через продовження терміну експлуатації будівель, які не були розраховані на тривале використання, вони поступово руйнуються, а ціни на таке житло у столиці тепер б’ють рекорди з падіння.

    Реклама новобудов заполонила ЗМІ та вуличні площини. Чи стали тепер українці купувати більше нерухомості?

    В 2016 році у порівнянні з минулим роком в цілому продажі нерухомості зросли. Якщо говорити про кількість транзакцій, тенденція на підвищення спостерігається абсолютно в усіх регіонах. В середньому кількість продажів на місяць зрослана 10%, якщо порівнювати з груднем минулого року. Більшою мірою – в Києві, Одесі, тут можна говорити про плюс 20%.

    Як за рік, що минає, змінилися ціни на первинному і вторинному ринку житла?

    В основному по країні ціни впали в доларовому еквіваленті приблизно на 10%. І це можна розцінювати на фоні зростання кількості транзакцій як позитивний факт, оскільки ціни в Україні в докризовий період були катастрофічно високими, деякі абсолютно не відповідали ані ринковій ситуації, ані купівельній спроможності українців.

    Як щодо елітної нерухомості?

    Більше купувати не стали. Розумієте, це сегмент займає в залежності від регіону приблизно 3-4% ринку, подекуди – 5%. Це стабільний сегмент, розрахований на дуже заможного покупця і він завжди існує приблизнов однакових параметрах. Інша річ, що в деяких  регіонах є надлишок подібного рівня об’єктів – це в основному міста-мільйонники – безумовно, там може спостерігатись певний застій. І тому потенційний покупець отримує можливість вибору, торгу, дисконту тощо. Тут все дуже залежить від конкретного розташування елітної нерухомості.

    Картинки по запросу білборди на окружній нерухомість

    Як змінилась у 2016 році ціна на оренду житла?

    Оренда в середньому подорожчала, оскільки вона орієнтується на гривню. Якщо говорити про доларовий еквівалент, вона впала. Якщо операції з купівлі-продажу, на жаль, досі знаходяться у валютному сегменті, то все, що стосується оренди, давно вже перейшло у гривню. Тут поведінка долара і гривні дуже впливає на ціноутворення. Плюс ще наші тарифні катаклізми також впливають на ціну в цьому сегменті.

    Напевно, орендувати житло стали більше..

    Так, орендувати житло почали більше. Це пов’язано, у першу чергу, із посиленням міграційних процесів з відомих причин. Крім того, наразі немає реальної іпотеки, яка б могла частину людей переспрямувати на ринок купівлі нерухомості.

    Картинки по запросу массив хрущевок киев

    Українці, які живуть у «хрущовках», втрачають надію на те, що їх переселять у нові квартири. Тим часом ціни на цю нерухомість падають швидше всього. Що заважає державі вирішити цю проблему?

    На жаль, нині в Україні реально діючих програм щодо переселення мешканців «хрущівок» немає. Точилися розмови щодо такої програми в Києві, але все залишилось на рівні розмов. Реально нічого в цьому плані зараз не робиться. Втім, це може стати можливим через якийсь час, коли економічна ситуація покращиться, тому я б не казав, що жителі «хрущовок» приречені.

    Поки що все це зупиняється через те, що з мешканцями «хрущовок», які потенційно підлягають знесенню, досить складно вирішити питання щодо альтернативного житла. Проблема полягає у радянському підході – прописувати у квартиру величезну кількість людей. У підсумку кожен з них претендує на отримання окремого житла. Це робить вирішення проблеми завідомо неможливим.

    Якщо говорити про Росію та про європейські держави, де виникали аналогічні проблеми, питання вирішувалось таким чином: коефіцієнт приблизно 1 до 1,5 за площею і жодного стосунку до кількості людей, які там зареєстровані. Грубо кажучи, за «хрущівку» в 44 метри ви взамін отримаєте квартиру в 66 «квадрати».

    Наталія Сокирчук, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ