Зміна пріоритетів трапилася з приходом до проєкту Меморіального центру скандального режисера Іллі Хржановського
«Як історик я маю на меті дотримуватися певних цінностей, і для мене важливо, щоб ті, з ким я співпрацюю, їх поділяли. Серед них – відповідальність, ввічливість, вдячність, професіоналізм, доброчесність, надійність, командна робота, відкритість та великодушність», - ці слова належать докторові Карелові Беркгофу, співголові Європейської дослідницької інфраструктури з питань Голокосту. Донедавна пан Беркгоф виконував обов’язки наукового радника Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» у Києві. Але вирішив, за власним твердженням, відмовитися від співпраці, оскільки не розділяє принципів нового керівництва меморіалу на чолі з генеральним директором Максимом Яковером і художнім режисером Іллею Хржановським. Скандальний російський кінематографіст, який впродовж останнього тижня на слуху через скандальні сцени сексуального насильства в його фільм «Дау», обурив нідерландського історика ідеями, які суперечать принципам Міжнародного статуту меморіальних музеїв.
Карел Беркгоф почав співпрацю з Меморіальним центром Голокосту в Києві з квітня 2016 року, невдовзі після зустрічі з Яною Баріновою, Геннадієм Газіним та Олександрою Нікітіною в Нідерландському інституті студій з історії війни, Голокосту та геноциду в Амстердамі, де, власне, він і працює. Пан Беркгоф, який є відомим експертом з історії Бабиного Яру, став істориком центру та його представником в академічних колах.
«Упродовж кількох наступних років я майже завжди був упевнений у своєму рішенні, - каже Карел Беркгоф. - Було приємно спостерігати за тим, як команда проєкту та його менеджмент, за сприяння Наглядової ради, створили національну та глобальну мережу підтримки
Меморіального центру, діяли злагоджено попри критику і робили конкретні, продумані кроки. Моїми зусиллями були розроблені концептуальні документи на кшталт «На шляху до розробки концепції Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр». Також вдалося переконати п'ятнадцять закордонних та українських вчених приєднатися до написання «Базового історичного наративу», яким керував до успішного завершення роботи над ним. Після публікації в жовтні 2018 року текст отримав схвальні відгуки різних осіб, навіть тих, від кого їх годі було чекати».
Торік Карел Беркгоф ініціював створення трьох напрямків прикладних досліджень, спрямованих на забезпечення продуктивної роботи кураторів та дизайнерів майбутнього Меморіального центру. Серед запропонованих проєктів, на які було виділено окреме фінансування, – «Геолокація і візуалізація Бабиного Яру», «Імена Бабиного Яру» і підготовка детальної інформації про Діну Пронічеву і Геню Баташеву, яким вдалося врятуватися з Бабиного Яру. Результатом першого запропонованого проєкту стало, серед іншого, створення 3D-моделі Бабиного Яру.
Злам у стосунках намітився наприкінці жовтня – у першій половині листопада 2019 року. «Абсолютно несподівані для мене радикальні рішення та зміни перевернули Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр», який я знав, з ніг на голову. Було створено нову посаду художнього керівника, який вочевидь мав контролювати весь проєкт, включаючи наукові дослідження», - каже пан Беркгоф.
Нову посаду відразу ж зайняв російський режисер Ілля Хржановський, той самий, який раніше керував скандальним проєктом «Дау». «До цього я ніколи не чув про нього, але проєкт викликав низку запитань, - каже пан Беркгоф. - Він включав зйомку дітей-сиріт, здавалося б, із розумовою інвалідністю, і щонайменше один випадок реального сексуального насильства між непрофесійними акторами. У зйомках брали участь реальні російські неонацисти, яким, вірогідно, заплатили за це. Співробітницям ставили образливі питання. Я навіть знайшов в Інтернеті твердження про те, що умови праці мали ознаки певного культу».
Карела Беркгофа здивувало, що відразу після приходу Іллі Хржановського майже всі представники команди (менеджери та спеціалісти, відповідальні за розробку контенту), яким він довіряв, або були звільнені, або вирішили піти самі. «Серед них була і Яна
Барінова, людина, яка для мене та багатьох інших була душею Меморіального центру, - каже історик. - Швидко було організовано переїзд до іншої будівлі. Будучи в Києві в ті дні, я спостерігав розгубленість і висловив свою стурбованість з цього приводу пану Хржановському. Завершення руйнації майже співпало з призначенням нового генерального директора. Це нагадувало звичайну чистку, тим більше зловісну. Особливо зважаючи на те, що з сайту проєкту зникли будь-які згадки про команду, яку я знав. На сайті Меморіального центру я не знайшов жодної подяки тим людям, які пішли з проєкту, за те, що вони встигли зробити, за їхні досягнення».
Новим генеральним директором став Максим Яковер. Разом із нинішнім радником мера столиці Максимом Бахматовим він займався перезапуском столичного комплексу ВДНГ, потім три роки працював керуючим партнером UNIT.City олігарха Василя Хмельницького. Крім того, пан Яковер був бізнес-парнером тодішнього міністра культури, молоді і спорту Володимира Бородянського.
За словами пана Яковера, період перезавантаження керівництва і команди Центру збігся з терміном закінчення контракту пана Беркгофа. «Йому та всій команді істориків було зроблено пропозицію продовжити співпрацю. Шкода, що Карел відмовився, - каже Максим Яковер «Главкому». - Проте Всі наші поточні проекти здійснюються у відповідності до затвердженого базового історичного наративу. Його разом з Карелом створювали та редагували, зокрема, професор Владислав Гриневич, знаний дослідник Другої світової війни і Голокосту в Україні, та професор Андрій Руккас, кандидат історичних наук, викладач історії Голокосту в Національному університеті імені Шевченка. Ми раді, що інші члени команди продовжили співпрацю. Ми забезпечили повну спадковість в роботі історичного напряму Меморіального центру. Окрім Андрія Руккаса та Владислава Гриневича, з нами надалі працюють такі знані історики як Гелінада Грінченко, яка очолює напрямок усної історії, дослідники Голокосту Олександр Круглов та Мартін Дін. Ми продовжуємо вибудовувати механізми співпраці в освітньому напрямку з головним музеєм Голокосту — Яд Вашем в Ізраїлі, спілкуємося також з ключовими європейськими та американськими науково-освітніми інституціями щодо подальшої співпраці. Цього року наукова рада буде розширюватися та залучати експертів зі світовими іменами. Оновлений склад учасників ми оголосимо невдовзі».
«Наразі ми створили два наукових дослідницьких інститути, які очолили названі історики, - підкреслює пан Яковер. - Перший — Інститут території та пам’яті Бабиного Яру, який досліджує історію саме цього місця, подій та людей. Другий — Інститут вивчення Голокосту в Східній Європі «Бабин Яр». Він присвячений вивченню Голокосту від куль, який відрізнявся від «остаточного вирішення єврейського питання» на Заході тим, що 1,5 млн євреїв були розстріляні безпосередньо біля місць проживання, а не вивезені та вбиті в концтаборах подалі від очей цивілізованого світу».
Втім, найбільше Карела Беркгофа зачепили все ж не кадрові зміни в Меморіальному центрі Голокосту «Бабин Яр», а окремі ідеї, запроваджені новим художнім режисером.
«Я з’ясував, що у вересні 2019 року, у презентації, пан Хржановський зробив низку пропозицій щодо меморіалізації трагедії Бабиного Яру, - пояснює нідерландський науковець. - Вони включали використання «психометричних алгоритмів», «онлайн-реєстрацію» та «персоналізовані анкети». Згідно з презентацією, дорослі відвідувачі меморіального центру здійснюватимуть подорож, «в основі якої лежатиме етичний вибір». Використовуватиметься технологія розпізнавання облич, щоб застосувати до них метод «розумного скеровування». Вони «будуть забов’язані взяти участь в експериментах» і «за результатами пройдених опитувань «зустрітися з двійниками [голограмами] з минулого». Діятимуть зони віртуальної реальності, «в яких відвідувачі опинятимуться зокрема в ролі жертв, колаборантів, нацистів і військовополонених, яких змушували спалювати трупи». Подаватиметься їжа, «адаптована до профілю кожного окремого відвідувача», яку можна буде споживати лише «в деяких умовах, наприклад, абсолютної тиші. Як такі плани можуть співвідноситися з темою Голокосту й утілюватися на місці колишніх масових вбивств? Де тут чутливість і стриманість?»
Карел Беркгоф навів відразу три пункти з Міжнародного статуту меморіальних музеїв, які, на його думку, порушені в задумах Іллі Хржановського.
Пункт 6: Інформація, яку транслюють виставки, публікації та освітні проєкти про історичні події, повинна викликати емпатію щодо жертв як конкретних осіб і груп людей, яких цілеспрямовано переслідували. Інтерпретації не повинні викликати бажання помсти, почуття ненависті та образи між різними групами жертв.
Пункт 7: Інтегрування історичних подій має відбуватися на рівні сучасних історичних досліджень і враховувати академічні принципи дискурсу і множинні перспективи.
Пункт 9: Меморіальні музеї, розташовані в історично автентичних місцях здійснення злочинів, створюють потужні можливості для організації історичної та громадянської освіти, але тут є і великі ризики. Саме тому меморіальні музеї мають орієнтувати свою освітню роботу радше на загальні принципи, аніж на згоду щодо змісту. Це передбачає, що глядача не намагаються вразити чи спантеличити, зберігається повага до суб’єктивного погляду індивіда, а суперечливі питання подаються як суперечливі.
Крім того, в додатку до Міжнародного статуту меморіальних музеїв серед критеріїв для забезпечення належного функціонування меморіальних об’єктів сказано, що «меморіальні музеї несуть відповідальність за захист гідності жертв від усіх форм експлуатації».
Натомість Максим Яковер радить не драматизувати ситуації. За його словами, наразі команда Центру працює над новою концепцією і планує її презентувати до кінця поточного року. Окремі проекти будуть оприлюднені вже влітку.
«Шкода, що з певних причин Карел Беркгоф розглядає зміну концепції майбутнього меморіального центру як зміну морального орієнтиру організації, - каже пан Яковер. - Це не так, але очевидно, що ми плануємо інноваційну модель побудови музею. Так, його нова концепція буде відрізнятися від попередньої. Якщо коротко, це буде не класичний музей кінця 20-го, а надсучасний музей середини 21-го століття, який використовуватиме новітні технології та приваблюватиме відвідувачів з усього світу. Стосовно стурбованості пана Беркгофа попередніми творчими проектами нового художнього керівника Меморіального центру Іллі Хржановського, тут не можу коментувати. Люди по-різному ставляться до сучасного мистецтва в цілому і фільмів Іллі зокрема, і мають право на власну думку. З іншого боку є міжнародні нагороди, визнання кінокритиків та участь видатних діячів науки та мистецтва в проектах Хржановського і це не можна не брати до уваги».
Зауважимо, що трохи раніше «Главком» уже розповідав, що на нових управлінців Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» нарікали хокеїсти. Раніше «Главком» уже розповідав, що за сприяння нині розформованого Міністерства культури, молоді і спорту на чолі з Володимиром Бородянським Меморіалові збиралися віддати в п’ятирічну оренду господарські приміщення спорткомплексу «Авангард», споруди, яка десятиліттями вважалася Меккою українського хокею. Керівництво спорткомплексу, а також батьки юних спортовців протестували, мотивуючи свою позицію бажанням орендаторів привласнити прилеглу до «Бабиного Яру» територію, на якій колись знаходився єврейський цвинтар. Проте з призначенням нового Кабміну і поверненням спортові окремого міністерства новий його очільник Вадим Гутцайт в інтерв’ю «Главкому» запевнив, що теж виступає проти оренди.
«Я теж проти і зупинив процес передачі в оренду, - сказав пан Гутцайт. - Переконаний, що всі спортивні об’єкти повинні залишатися в спорті. Їх у країні не так вже й багато. Віддавати ми нічого не збираємося. Я нічого не віддавав, будучи керівником департаменту молоді і спорту КМДА, мав у цьому аспекті повну підтримку мера Кличка і всіх депутатів, і не збираюся цього робити й зараз».
Іван Вербицький, «Главком»
Коментарі — 0