Глава Херсонщини Олександр Прокудін: На лівому березі Дніпра серед зниклих можуть бути десятки тисяч людей
«Пошук колаборантів – задача №1»
За інтенсивністю ворожих обстрілів Херсон і Харків ділять між собою «першу сходинку».
В обох обласних центрах не проводяться масові заходи, а місцеві мешканці намагаються уникати тривалого перебування на відкритій місцевості. І Херсонщина, і Харківщина межують з територією, яку контролює ворог. Тому часто сирена повітряної тривоги спрацьовує вже після прильотів.
Більша частина Херсонської області (лівобережжя) продовжує залишатися під окупацією. Як живуть мешканці цих територій, що відбувалося там на «виборах Путіна» та що відомо про зниклого мера Херсона Колихаєва в інтерв'ю «Главкому» розповів очільник обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Десятки дронів влучили тільки по похоронних процесіях»
Куди нині у Херсоні та області цілять окупанти? Як ви можете пояснити логіку цих обстрілів?
Ворог б’є тільки по житловій інфраструктурі, по вулицях, по автівках. Це постійний терор і залякування людей. До прикладу, тільки по похоронних процесіях десятки дронів влучили. Все це з метою залякування.
Часто і від військових, і від політиків зараз можна почути думку, що впродовж 2024 року Україна переважно триматиме оборону, тому зараз активно будуються укріплення. На ProZorro опублікована інформація про будівництво та улаштування «системи невибухових загороджень» на Херсонщині. Що це за загородження? Колючий дріт?
У нас вісім таких ділянок, які будуть побудовані. Це десятки кілометрів суцільної лінії загороджень. Це друга лінія оборони. Першу лінію ми вже будували весь минулий рік, допомагали військовим. Найперше – це протитанковий рів. Далі – невибухові загородження. Зокрема, колючий дріт, плутанка (дротяна малопомітна перешкода), проволока, далі так звані «зуби дракона» – тетраедри, які в три лінії розташовані. Все це приблизно шириною в 1 км. На цій лінії також розташовуватимуться взводно-опорні пункти, де будуть окопи, траншеї. Також будуть бетонні споруди під землею, що дозволить багатьом військовим одночасно перебувати у безпеці.
У квітні 2024 року плануємо закінчити цю роботу.
Скільки мешканців залишаються зараз у Херсонській області і обласному центрі зокрема?
Приблизно 156 тис. в області, а у Херсоні з цієї кількості близько 68 тис. Тобто це приблизно третина від того, що було до повномасштабної війни. Я про область. Евакуація відбувається у нас постійно.
Не можу дивитися на дітей у Херсоні, які гуляють чи просто ходять по вулицях. Аж подих перехоплює ця картина
Хто нині виїжджає? Куди цих людей евакуюєте і на яких умовах?
Приблизно зараз кілька десятків людей на день з області виїжджають у безпечніші місця. Для порівняння, коли було підірвано Каховську ГЕС, виїжджало у день до тисячі людей. Зусиллями обласної адміністрації ми евакуювали за весь час приблизно 44,5 тис. осіб, з них більш ніж 6 тис. – це діти, 450 – маломобільні люди. Евакуйовуємо до Київської, Хмельницької, Одеської, Миколаївської, Львівської, Кіровоградської областей насамперед. Маю сказати, що евакуації не припиняються, зробити це можна максимально просто. Механізм такий: людина звертається на гарячу лінію нашу (0800 33 09 51), оператор повідомляє усі деталі, погоджує час виїзду. Для людей усе безплатно. За потреби на новому місці надається тимчасовий прихисток, гуманітарна, психологічна, юридична підтримка обов’язково.
Людей розміщують у спортзалах?
Тільки у гуртожитках або у пансіонатах, які області нам дають. Ми співпрацюємо саме з обладміністраціями. Тобто вони нам надають інформацію про умови, які в них є, а ми переказуємо людям перед тим як вони поїдуть на ці умови. Ми показуємо фотографії, розповідаємо докладно, куди людина поїде. Є навіть варіанти з харчуванням. Це окрім того, що переселенців забезпечують продуктовими наборами щомісячними і іншою допомогою, про яку я сказав вище.
Але все одно дуже багато людей залишаються у Херсоні. Чому попри регулярні обстріли, загиблих, так мало людей погоджуються на евакуацію?
Логіка у них одна – небажання своє місце покидати. Вони думають, що їхню оселю пограбують. Відверто вам скажу: моя родина також жила в Херсоні до повномасштабного вторгнення, але, коли сталося вторгнення, дружина посадила дітей у машину і виїхала з міста. Як батько, глава сім’ї я не можу допустити, щоби моя родина жила у небезпечному місці і постраждали діти, хоча вони дуже сумують за Херсоном, за рідною школою. Ми вивезли їх до іншого регіону. Розумієте, це вибір кожного, залишатися чи виїжджати. Але я особисто не можу дивитися на дітей у Херсоні, які гуляють на спортивних майданчиках чи просто ходять по вулицях. У мене аж подих перехоплює ця картина, бо перебувати на відкритому просторі дуже небезпечно. Але більшість не вірять, що їх кудись евакуюють у безпечніше місце. Всі думають, що їх кинуть напризволяще, і вони там десь загинуть у місці, куди їх привезуть. У той же час дуже багато людей похилого віку, одиноких, з інвалідністю залишаються зараз в обласному центрі. Таких людей більшість. Вони звикли жити на гуманітарну допомогу, адже їм привозять їжу, воду, речі, яких вони потребують. У людей думка, що якщо вони поїдуть геть, на новому місці буде тільки гірше.
Ви раніше очолювали Головне управління Нацполіції у Херсонській області, і одним з ваших завдань вже на посаді очільника області, яке поставив президент, був пошук колаборантів. Скільки за час своєї роботи главою обласної адміністрації вдалося таких зловити?
Пошук колаборантів – задача №1. Скажу вам, що до колаборантів, які зараз перейшли на бік ворога, і тоді було багато питань, коли я працював очільником поліції Херсонщини, до повномасштабного вторгнення. Пам’ятаю і кримінальні провадження були, зокрема стосовно Сальдо, що стосується замовного убивства (вбивство бізнесмена Ігоря Пащенка). Так само і щодо Віталія Булюка (ексглава Херсонської митниці, який після окупації частини Херсонської області став «заступником» Володимира Сальдо), так само і щодо Кирила Стремоусова. Усі ці люди були у полі зору ще до повномасштабної війни і були кримінальні провадження стосовно них відкриті.
То все ж таки, кого за руку схопили, посадили? Наскільки успішно за рік роботи впоралися із завданням президента?
Інформація про колаборантів оприлюднюється. Як відбувається процес: від громад находить інформація про таку-то людину-колаборанта. Разом з поліцією, СБУ і прокуратурою ми працюємо, передаємо її силовикам, вони відпрацьовують. За цей рік дуже багато людей, справи яких передані до суду і розглядаються.
Нині правоохоронцями зареєстровано майже 21 тис. кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного порядку, вчинених на Херсонщині. За результатами розслідування у 2023 році повідомлено про підозру 66 особам у 31 провадженні. До суду направлено 28 обвинувальних актів щодо 56 осіб.
«Були «привіти» від окупантів. Намагаються вийти на моє оточення»
В інтерв'ю «Главкому» очільник Запорізької військової адміністрації Іван Федоров розповів, що цивільна влада разом із силовиками ходять по квартирах, з’ясовують, хто у них проживає, аби таким чином протистояти диверсантам, які корегують удари по Запоріжжю. Яким чином виявляєте диверсантів ви?
Важливо зазначити, що саме Запоріжжя не було в окупації на відміну від Херсона. Тому вони зараз виявляють диверсантів. Як тільки у нас було деокуповано Херсон і частину області, правоохоронці, зокрема і СБУ, так само ходили по квартирах, відпрацьовували.
Тобто вони свою роботу вже зробили, вони знають, де, хто проживає. Силовики ходили по домівках, опитували людей. Зараз на в’їзді і виїзді з обласного центру у нас є блокпости, де відбувається перевірка документів. Силовики отримують інформацію і з інших джерел щодо корегувальників, які перебувають нині у Херсонській області. Тобто у нас в області немає зараз такого успішного коригування вогню, який свого часу окупанти вели по Миколаївській області. У цьому плані ми спільно працюємо і з силовиками, і з військовими.
Чи намагалися з вами зв’язатися представники окупаційної адміністрації Херсонщини, той же Сальдо, наприклад?
Деякі «привіти» так, були. Якось намагаються вийти на моє оточення. Одна особа, яка виїхала на лівий берег, переймається за свою власність, тож через своїх знайомих намагалася вийти на людей, які відповідають за це майно.
Щодо Сальдо, то ні, на мене він не виходив. У нас з ним дуже погані стосунки були завжди. Я його наздоганяв по своїй (правоохоронній роботі) лінії, ми не спілкувалися.
А у нього яке майно у Херсоні залишилося? Яка його доля?
Залишилися будинки. Наскільки я знаю, ними прокуратура займається. Там все було заарештовано. Про те, що там з будинками, в якому вони стані, я не знаю. Знаю, що стоїть зруйнованим його відпочинковий комплекс «Загублений світ» у Херсоні (було зруйновано ЗСУ ще у 2022 році, коли Херсон був в окупації).
А спроби на когось переписати чи продати таке майно ви фіксуєте?
Є таке. Він якось на дружину чи на когось ще переписував майно. Але от щоби його майно було продане, я про такі випадки не чув.
В Україні є відомі проросійські діячі, яких було позбавлено громадянства України. Можна згадати Медведчука, Кузьміна, Деркача... А Володимир Сальдо досі залишається громадянином України, хоча він вже встиг російський паспорт отримати. У вас є відповідь на запитання, чому так?
Ні, немає відповіді. Правоохоронці цим займаються, це їхня робота, тут більше питання до прокуратури, до СБУ.
«Коли всі мешканці Херсона повернуться додому, буде бум заяв про злочини»
Як оцінюєте криміногенну ситуацію в області?
Зараз криміногенна ситуація в області дуже контрольована. Вона навіть краща за той час, коли не було повномасштабного вторгнення. Просто менше злочинів фіксуємо, менше порушень громадського порядку. Я думаю, що бум заяв про вчинення злочинів буде, коли всі мешканці Херсона повернуться додому. Декого вже два роки немає у Херсоні, вони повернуться і побачать, що сталося з їхнім майном, адже зараз вони просто про це не знають.
Які саме порушення закону зараз найбільш розповсюджені?
Незаконне поводження зі зброєю. Тобто десь хтось продає якісь гранати, наприклад. Є на фоні вживання алкогольних напоїв завдання тілесних ушкоджень. Більшість з порушень все ж по лінії військових. Тобто поліція фіксує прильоти ракет, бомб, безпілотників. Через те, що є режим воєнного стану і комендантська година, майже немає людей на вулицях після 19 години.
Нещодавно ви казали, що для розмінування деокупованої частини Херсонщини знадобиться два роки. Як рахували?
Тому що ми вже третину колись окупованої території розмінували. Коли я почав працювати очільником області у лютому 2023 року, над розмінуванням працювали від 80 до 100 саперів. А зараз – до 1170 саперів. На цій площі сапери виявили більш ніж 161 тис. вибухонебезпечних предметів, які були знищені. Зараз постійно ми нарощуємо темпи розмінування. До кінця цього року у нас в області працюватимуть від 1600 до 1800 саперів. Хочемо вийти до кінця цього року на показник розмінованих територій у 240 тис. гектарів.
Відверто скажу, я не знаю, скільки років потрібно, щоби розмінувати Дніпро
Хто розміновує? Яка вартість робіт і хто оплачує ці роботи?
Розмінуванням займаються Збройні сили, тому для області це безплатно. У ЗСУ є інженерні війська для цього. Вони готують вибухотехніків. Як тільки вибухотехніки завершують навчання, їх направляють до нас. Також розмінуванням займаються близько 100 співробітників Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Є ще від Нацполіції 50 саперів. Раніше у нас в області працювали сапери з «Укроборонпрому», які за гроші розміновували поля фермерам. Зараз в область заходять гуманітарні місії, зокрема з Норвегії. Вони працюють на кшталт HALO Trust (HALO Trust – неурядова британська благодійна та американська некомерційна організація, яка проводить гуманітарне розмінування). Щоправда, у них темпи нижчі у 10 разів, ніж у наших саперів. Але вони дуже ретельно працюють. Вони за своїми правилами, десь 50 квадратних метрів на добу всього розміновують. Також у нас є вісім машин для розмінування. Вони добре зокрема і на полях працюють, можуть розміновувати 5-10 гектарів на день.
Дніпро заміноване?
Все заміновано. Як з нашого боку заміновано, так і з боку ворога. Дуже ретельно. Наші хлопці, які на іншому боці Дніпра перебувають, збирають їхні міни. У той же час ворог намагається знімати наші міни. І такий взаємний процес весь час відбувається. Буває, і наші на мінах підриваються, і окупанти. Що стосується розмінування річки, то якщо про сушу ми якось ще можемо говорити, розуміючи темпи, за якими рухаємося у процесі розмінування. А от про Дніпро не скажу. На річці багато плавнів, багато затонів. Відверто скажу, я не знаю, скільки років потрібно, щоби розмінувати Дніпро, скільки водолазів до цього залучити, скільки вибухотехніків...
А як розміновувати на воді?
Є вже технології, маленькі дрони під водою з камерами можуть працювати, виявляти. Але зараз ще ніхто не розміновує, коли ідуть активні бойові дії.
Пане Олександре, доводилося чути обвинувачення на вашу адресу в тому, що призначаєте радниками людей з неоднозначною репутацією. Поясніть, чим керуєтеся у таких призначеннях?
Кого саме маєте на увазі?
Називають Сергія Касьянова, Вадима Глушка…
Ці призначення були у перші дні (роботи Прокудіна на посаді очільника Херсонської області). Касьянова я знаю багато років. Всі рішення суду були на його користь. Обвинувачення були зняті, підозри усі (Сергія Касьянова було обвинувачено у фінансуванні кілерів). У той же час ця людина дуже багато допомагає Херсонській області і військовим. У нього є досвід відновлення бізнесу, досвід кризового менеджменту. У нас зараз працюють деякі підприємства, які він навіть у такий складний час не побоявся відкривати і які зараз приносять кошти бюджету області. Серед них – підприємства легкої промисловості, видобування вапняку, харчової промисловості. У нього дуже багато міжнародних партнерів у Швейцарії, Італії, Норвегії, Нідерландах, Японії. Всі ці його контакти допомагають Херсонщині: залучення фінансів, гуманітарної допомоги, започаткування бізнес-проєктів, відкриття підприємств. До прикладу, у регіоні реалізується державна програма «єРобота». У її межах 16 мешканців області отримали кошти на розвиток власної справи. Вони реалізують проєкти у галузях ремонту автівок, рибальства, торгівлі, виробництві будматеріалів.
Також зараз дуже потрібен нам завод з переробки сміття, на який Японія готова виділити гроші. Адже в області багато будівельного сміття, внаслідок численних руйнувань. Розумієте, він зі своєю командою сам за власні гроші їздить в Європі і шукає партнерів.
Щодо Глушка. Коли я його брав у радники, то не так довго знав. Натомість у мене не було людини в команді, яка би розумілася на медичному, освітянському напрямках. Він, до речі, як і Касьянов, погодився на безоплатній основі з нами співпрацювати. Тобто вони є позаштатними радниками. Познайомилися ми з Глушком десь у якійсь компанії ще тоді, коли я навіть не думав, що очолюватиму область. Я знав, чим він займався в Харкові (Вадим Глушко був головою правління Харківської райспоживспілки). І коли мене таки призначили, то я запропонував йому працювати у команді. Він нормальна, багата людина. Йому не було що втрачати. До цього сидів собі у Києві, нічого не робив. Він погодився і поїхав під обстріли до Херсона.
«На «виборах Путіна» дозволяли голосувати і за українськими паспортами»
Що відбувається зараз на окупованій території? Як окупанти поводяться з нашими громадянами? Вже всі там отримали російські паспорти?
Якщо чесно, там «жесть». Ми знаємо також, що на окупованій Херсонщині проживає третина від тієї кількості мешканців, яка проживала там до повномасштабної війни. Наших людей окупанти змушували голосувати, ставити «галочку» під дулом автомата, ходили по хатах, щоби голосували і за себе, і за родичів. Про це нам розповідали місцеві мешканці.
Щодо російських паспортів, їх продовжують роздавати. Вони за два роки окупації так і не змогли завершити свою «паспортизацію». Тому на «виборах» дозволяли голосувати і за українськими паспортами.
Що відбувається в Кринках, селі на лівому березі у зоні бойових дій? До повномасштабної війни там проживало близько 1000 людей. Зараз скільки там людей лишилося?
Немає вже там людей. Останній житель там жив із собаками, виїхав два місяці тому. У селі немає жодної вцілілої будівлі. Там наші військові кожен день відбивають від одного до чотирьох штурмів. Там дуже багато знищеної техніки, убитих росіян. Вийде сонце, стане тепліше, не знаю що там буде через величезну кількість трупів. Окупанти ж трупи не забирають з поля бою.
Яка вірогідність, що після деокупації ми побачимо у нині окупованих населених пунктах другу Бучу чи друге Ягідне?
Кринки засипані трупами російських військових. Це вже зараз можна упевнено казати. Своїх загиблих наші військові забирають з поля бою. Конкретно в Кринках не буде другої Бучі. З цивільних там залишалася після початку повномасштабної війни невелика кількість.
Я більше переймаюся за інші населені пункти, куди на підвали завозять людей. Ми тут на звільненому правобережжі знайшли 11 катівень, а це 30% території Херсонщини, яку окупували росіяни з початку повномасштабної війни. Тобто я кажу про офіційні дані, задокументовані, інформація вже потрапила до Кримінального суду Гааги, до європейського прокурора. Уявити, що відбувається на 70% іншої окупованої території, неможливо.
В яких окупованих громадах найбільш складна ситуація?
Нова Каховка, Каховка, більше всього там. Ще Скадовськ. Тобто там, де дислокувалися найбільше російських військ з самого початку повномасштабної війни. Окупанти звозили людей із сіл до цих міст, заарештовували і тримали, а може, і зараз тримають там у підвалах.
Тільки за час окупації з правобережної частини Херсонщини безвісти зникли близько 1000 людей. На лівому березі, мені здається, зниклих десятки тисяч. Чи вони загиблі, чи у тюрмах можуть бути, складно сказати.
Чи відомо вам, де мер Херсона Ігор Колихаєв?
Є тільки чутки, розповіді людей, які повернулися з полону. Нібито вони бачили його десь у тюрмі на окупованій Херсонщині. Але перевірити цю інформацію ми не можемо.
Як часто ви спілкуєтесь з президентом? Чи задоволений голова держави вашою роботою?
Це у президента треба спитати, я у нього про це не питаю. Сильної критики на свою адресу я не чув.
Значить, критика була? Чим президент незадоволений?
Я кажу про те, що персоналізованої критики щодо мене не було. Переді мною є поставлені завдання, які виконуємо.
«Дуже складна ситуація з фінансуванням «Дніпра»
Наостанок питання про спорт. Хокейний клуб «Дніпро» завершив сезон, поступившись у півфіналі «Кременчуку». Хто фінансує команду, як зміниться фінансування у наступному сезоні? Чи буде взагалі «Дніпро» існувати?
Дуже складна ситуація. Але ми вишукуємо можливість фінансувати клуб із бюджету області. До повномасштабної війни фінансування було 40 млн грн на рік. У 2022 році 8 мільйонів, у цьому сезоні також було витрачено 8 млн грн. У наступному сезоні не вийде таку суму виділити. Але ми фінансуємо зарплати гравцями і деякі тренувальні збори перед сезоном. Хокеїсти отримують мінімальну зарплату – по 7100 грн. У свою чергу сам клуб працює зі спонсорами і вже зі спонсорських коштів купляє собі амуніцію і додають хокеїстам до зарплати. То ж загальний бюджет в клубу має бути 12-13 млн грн.
Команда цей сезон, що для неї вже завершився, провела в Одесі. А чому хокеїсти переїхали з Калуша, де грали позаминулий сезон?
В Одесі тому, що для «Дніпра» користування Палацом спорту було безплатним. Про це домовився з очільником області Олегом Кіпером. Це лід і роздягальні. Все інше обладнання ми самі з Херсона перевезли. Намагаємося домовитися, щоби і на наступний сезон користування було безплатним. «Дніпро» міг би вже і гроші заробляти на матчах, але зараз в Одесі немає умов, щоби вболівальників на трибуни пускати. Небезпечно через регулярні обстріли. Але в Одесі тисяч 30 херсонців зараз живуть, переселенці. Тому якби було можна, підтримка на трибунах була б забезпечена. У Калуші були інші умови у нас і інакше сприйняття нашого клубу в порівнянні з Одесою.
Чи ставиться питання про припинення фінансування з обласного бюджету?
Ні, так питання не ставиться. «Дніпро» зараз єдиний професійний спортивний клуб з Херсонської області, який бере участь у всеукраїнських змаганнях. Зараз немає гандбольної «Дніпрянки», немає футзального клубу, як було раніше. Тому навіть думки в нас немає, щоби припинити діяльність «Дніпра».
Зменшення фінансування як позначиться на боєздатності команди? Доведеться з лідерами прощатися?
Ми розуміємо, що провідні гравці, якщо погіршуватимуться умови, не затримуватимуться у команді. У команді є чотири хокеїсти, які викликаються до збірної України. Намагатимемося цим провідним гравцям давати спортивні стипендії, тому ж нашому воротарю збірної Едуарду Захарченку. Ми з вами під час розмови згадували пана Касьянова. У нього у Швейцарії є знайомий президент одного з хокейних клубів. Зараз він намагається домовитися, щоби наша команда змогла у цій країні провести передсезонний тренувальний збір.
Михайло Глуховський, «Главком»
Коментарі — 0