«Плівки» у справі Шеремета: білоруський викривач готовий свідчити в Україні

«Плівки» у справі Шеремета: білоруський викривач готовий свідчити в Україні

Ексспівробітник білоруського спецназу Ігор Макар нині перебуває в одній з країн Євросоюзу

Колишній співробітник спецназу Білорусі планує прилетіти у Київ, але поки не знає коли, бо це залежатиме від спецслужб України

Колишній співробітник білоруського спецназу Ігор Макар, який передав українській поліції аудіозаписи, на яких посадовці КДБ Білорусі обговорюють усунення політичних опонентів, зокрема, журналіста Павла Шеремета, готовий прилетіти в Київ та свідчити в Офісі генпрокурора.

Про це він повідомив в інтерв'ю «Суспільному», а також телеканалу «Настоящее время».

Чоловік розповів, що нині перебуває в одній з країн Євросоюзу, а у грудні передав аудіозаписи українським силовим відомствам. Макар сказав журналістам, що офіційного допиту українськими правоохоронцями не було, але 4 січня з ним зв’язувалися українські спецслужби.

«Я розмовляв і дав свою згоду на співпрацю. Я буду готовий дати свідчення в Офісі генпрокурора України. Також я сказав, що свідчення буде готовий надати колишній співробітник, який зараз виїхав у країну Євросоюзу», – розповів чоловік.

Макар каже, що планує прилетіти у Київ, але поки не знає коли, бо це залежатиме від спецслужб України.

«Зараз дуже погана ситуація з ковідом, тому все залежить від них і, мабуть, від слідства. Коли буде така необхідність, чи будуть якісь факти, я звісно буду сповіщати, а коли українська сторона буде готова, щоб я прилетів і дав свідчення – я готовий», – розповідає Макар.

Екссиловик додав, що аудіозаписи потрапили до нього у 2012 році від його анонімних джерел з Комітету держбезпеки Білорусі. На них він почув ім’я свого друга Олега Алкаєва (колишній начальник Мінського СІЗО, керівник «розстрільної групи», яка виконувала смертні вироки. Алкаєв виїхав з Білорусі 2001, став критиком режиму Лукашенка. 2007 Павло Шеремет видав книгу Алкаєва «Розстрільна команда»).

Макар каже, що хотів врятувати життя Алкаєву, передав записи американським спецслужбам, і, зрештою, той нині живий. Також він зазначає, що врятувати вдалося й інших колишніх білоруських силовиків та активістів, про яких згадують на аудіозаписах. 

Окрім цього колишній білоруський силовик розповів, що запис оприлюднив лише зараз, бо, на його думку, раніше у Білорусі була інша політична ситуація і викрити б усі злочини не вдалося.

«Якби у 2016 році, коли Павла Шеремета підірвали, я опублікував ці дані, я думаю, що я, можливо, допоміг би розібратися у злочині, але на сьогодні, я не допоміг би своєму білоруському народові впоратися з цим диктаторським режимом, який зараз існує в країні», – розповів чоловік.

До слова, автор розслідування видання EUobserver про ймовірну причетність КДБ Білорусі до вбивства журналіста Павла Шеремета Ендрю Ретман розповів про походження оприлюднених записів.

4 січня видання EUobserver оприлюднило розслідування про ймовірну причетність диктатора Олександра Лукашенка до усунення політичних опонентів. Воно ґрунтується на записі бесід керівництва КДБ Білорусі, який було отримано від колишнього співробітника спецпідрозділу Алмаз.

Аудіозапис розмов зроблено 11 квітня 2012 року в кабінеті тодішнього глави КДБ Вадима Зайцева.

Після публікації цього аудіо Нацполіція повідомила, що отримала інформацію про можливих замовників вбивства Шеремета. Українські правоохоронці також отримали дозвіл на проведення слідчих дій в одній з європейських країн.

Захист підозрюваних у справі про вбивство Шеремета почав ознайомлення з новими матеріалами розслідування.

У МВС України вже заявили, що «білоруські плівки» не вплинуть на статус обвинувачених Антоненка, Кузьменко і Дугарь.

Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок вибуху автомобіля. 12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив про затримання та оголошення підозр фігурантам справи. Слідство підозрює у причетності до вбивства Шеремета лікаря й волонтера Юлію Кузьменко, медсестру парашутно-десантного батальйону Яну Дугарь та музиканта і ветерана АТО Андрія Антоненка.

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: