Скандал навколо закону про освіту: Москаль та закарпатські депутати підготували звернення до Порошенка

    Закарпатська облрада проситиме президента ветувати закон «Про освіту»
    Депутати Закарпатської обласної ради підготували звернення до президента України, в якому вказують на порушення прийнятим на початку вересня законом «Про освіту» конституційних прав національних меншин, зокрема, на навчання рідною мовою. Проект звернення є в розпорядженні «Главкому». Документ сьогодні від авторів звернення
    • 15 Вересня, 16:38
    • Розсилка
    <p>Скандал навколо &laquo;мовної&raquo; статті закону &laquo;Про освіту&raquo; продовжується</p>
Джерело фото:&nbsp;www.radiosvoboda.org

    Скандал навколо «мовної» статті закону «Про освіту» продовжується

    Джерело фото: www.radiosvoboda.org

    Закарпатська облрада проситиме президента ветувати закон «Про освіту»

    Депутати Закарпатської обласної ради підготували звернення до президента України, в якому вказують на порушення прийнятим на початку вересня законом «Про освіту» конституційних прав національних меншин, зокрема, на навчання рідною мовою.

    Проект звернення є в розпорядженні «Главкому». Документ сьогодні від авторів звернення отримали депутати облради для ознайомлення.

    «Громадяни України, які належать до національних меншин, втрачають право на вільний вибір мови навчання, що замінюється правом одержувати освіту в державних і комунальних закладах виключно державною мовою», - говориться в документі.

    Як відомо, ухвалений закон «Про освіту» серед іншого розширює навчання українською мовою представникам нацменшин. Особам, які належать до національних меншин України, гарантується право на навчання в комунальних закладах для здобуття дошкільної, початкової освіти поряд з державною мовою відповідної національної меншини (до 5-го класу). Подальша освіта передбачена лише українською мовою.

    Низка положень закону, як зазначають в Закарпатській облраді, не відповідає Європейській хартії регіональних мов або мов меншин, Декларації про права осіб, що належать до національних або етнічних, релігійних та мовних меншин, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які Україна ратифікувала. «Деякі положення прийнятого Закону суперечать двостороннім договорам України з сусідніми країнами, зокрема Молдовою, Румунією, Угорщиною», - також зазначається в документі.

    Депутати облради радять гаранту звернутися до прикладів європейських країн, наводячи приклад Румунії, де у школах з мовами національних меншин румунська мова викладається як друга мова, «за іншою, ніж румунська для румун, методикою». А також - просять застосувати авторитет і політичний вплив в не допустити в дію закон «Про освіту».

    Повний проект звернення Закарпатської обласної ради до президента - нижче.

    Президенту України

    Порошенку П.О.

    ЗВЕРНЕННЯ

    Ми, депутати Закарпатської обласної ради, звертаємося до Вас, як до гаранта Конституції України, прав і свобод людини і громадянина з приводу прийняття Верховною Радою України 5 вересня 2017 року Закону України «Про освіту», у якому, на нашу думку, порушуються конституційні права осіб, які належать до національних меншин, на навчання рідною мовою.

    Вкрай стурбовані можливими наслідками для населення краю впровадженням норм цього Закону. Громадяни України, які належать до національних меншин, втрачають право на вільний вибір мови навчання, що замінюється правом одержувати освіту в державних і комунальних закладах виключно державною мовою. Представникам нацменшин гарантується право на здобуття освіти мовою відповідної національної меншини тільки в окремих класах комунальних навчальних закладів на рівні дошкільної і початкової освіти, і тільки поряд з державною мовою. Тобто у зв’язку із прийняттям Закону втрачається право осіб, належних до національних меншин, на здобуття освіти рідною мовою в державних і комунальних закладах на всіх рівнях, крім вищенаведених, і формах (зокрема: загальної, середньої, спеціальної, вищої тощо) освіти, а також на функціонування навчальних закладів з мовою навчання національних меншин. Нормативними положеннями статті 7 Закону порушується низка прав і свобод, передбачених та гарантованих Конституцією України. Зокрема:

    - Частинами 3 і 5 статті 10, щодо гарантування вільного розвитку, використання і захисту мов національних меншин та конституційної гарантії застосування мов;

    - Частинами 2 і 3 статті 22 щодо гарантування і неприпустимості звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів;

    - Частиною 5 статті 53 щодо гарантування громадянам, які належать до національних меншин права на навчання рідною мовою чи вивчення рідної мови у державних та комунальних закладах.

    Низка положень прийнятого Закону не відповідає Європейській хартії регіональних мов або мов меншин, Декларації про права осіб, що належать до національних або етнічних, релігійних та мовних меншин, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які Україна ратифікувала.

    Деякі положення прийнятого Закону суперечать двостороннім договорам України з сусідніми країнами, зокрема Молдовою, Румунією, Угорщиною, які передбачають зобов’язання України щодо забезпечення мовних прав національних меншин. Згідно ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надала Верховна Рада України, є частиною національного законодавства України.

    Право національних меншин, в тому числі болгар, молдаван, румун, словаків, угорців, на навчання рідною мовою випливає не лише з нині діючого законодавства України, а тут йдеться про право, яке реалізується на практиці протягом багатьох десятиліть, тобто вони могли користуватися цим правом раніше в інших державних формаціях. До введення обов’язкового тестування у центрах оцінювання якості знань, усі випускники шкіл Закарпаття з мовами національних меншин при вступі до ВНЗ області всі іспити складали мовою навчання, а твір писали з тієї літератури і тією мовою, які вивчали. Тобто випускники українських шкіл – з української літератури, румунськомовних шкіл – з румунської літератури, російськомовних шкіл – з російської літератури, абітурієнти з угорськомовних шкіл – з угорської літератури. Такі правила прийому гарантували всім абітурієнтам рівні можливості при вступі. Оволодіння мовою навчання вищого навчального закладу перевіряли на співбесіді. Введення обов’язкового вступного іспиту з української мови та літератури на рівні рідної мови для випускників шкіл з мовою національних меншин на всі спеціальності можна вважати як звуження раніше досягнутих прав національних меншин, що суперечить принципу розвитку прав національних меншин, та рівного доступу до ВНЗ як основного принцип Болонського процесу.

    Нізьки результати з української мови та літератури на Закарпатті тому, що вимоги з української мови та літератури для випускників шкіл національних меншин такі самі, як для учнів з українською мовою навчання, для яких це мова рідна, а всі предмети вивчали рідною мовою. У такому разі не виконується принцип рівного доступу до ВНЗ, що гарантується новим Законом «Про вищу освіту». Тому при тестуванні потрібно ставити інші вимоги щодо оцінювання знань учнів із шкіл, де навчання ведеться мовами нацменшин. У Гаазьких рекомендаціях щодо прав національних меншин на освіту чітко вказано: «Особи, які належать до національних меншин, повинні мати доступ до вищої освіти рідною мовою тоді, коли вони продемонстрували в цьому потребу та коли це підтверджено їх достатньою кількістю» (пункт 17). У Рамковій конвенції про захист національних меншин також вказується: «Сторони зобов’язуються створити особам, які належать до національних меншин, рівні можливості для доступу освіти всіх рівнів» (пункт 3, стаття 12).

    Рекомендуємо переглянути державні стандарти та вимоги ЗНО з української мови та літератури для випускників шкіл з мовами навчання національних меншин, які бажають продовжувати навчання не на українській філології, з урахуванням того, що українська мова та література для них є не рідною мовою, щоб принцип рівності був виконаний. Компетентність знання української мови перевіряти за міжнародними стандартами перевірки знань другої мови, як це виконується з інших мов, з яких організують тестові випробування УЦОЯЗ.

    Для інтеграції національних меншин в українське суспільство (а не в українську націю) потрібно синхронізувати педагогічну, суспільну, політичну мети системи навчання державної мови і дати рівні умови для розвитку мовам національних меншин. Елементом реалізації цієї мети є володіння державною мовою із врахуванням того, що для меншин це є другою мовою. Збереження мов меншин може реалізуватися тільки тоді, якщо їм гарантується рівність розвитку та використання у суспільстві. Необхідно усвідомити той педагогічний та психологічний факт, що у кожної особи є перша мова, якою вона почала розмовляти, якою думає, спілкується у сім'ї та своєму найближчому оточенні, а всі інші мови для неї є другими мовами. Мова – це, по-перше, засіб пізнання світу, по-друге – засіб спілкування в суспільстві.

    Усім громадянам потрібно дати можливість вільно обирати мову, якою вони хочуть пізнавати реальність, як це гарантують законодавство та міжнародні зобов’язання України (Конституція України, Документ Копенгагенської наради Конференції щодо людського виміру НБСЕ, Рамкова конвенція про захист національних меншин та Європейська хартія регіональних мов або мов меншин, а також Рекомендація 1201 Парламентської Асамблеї Ради Європи, Декларація про принципи співробітництва між Української РСР та Угорською Республікою із забезпечення прав національних меншин, Договір про відносини добросусідства та співробітництва між Україною та Румунією, Угода між Україною та Республікою Молдова про співробітництво у забезпеченні прав осіб, які належать до національних меншин, Закон України «Про національні меншини в Україні», Декларація прав національностей України від 1991 року, Закон України «Про засади державної мовної політики»).

    Вважаємо, що у цьому процесі варто звернутися за позитивними прикладами європейських країн. У Румунії у школах з навчанням мовами національних меншин румунська мова викладається як друга мова, тобто за іншою, ніж румунська для румун, методикою. Знання випускників шкіл з навчанням мовами національних меншин перевіряється саме згідно з цією методикою. У Сербії викладають і перевіряють знання випускників середніх шкіл з сербської мови та літератури диференційовано. Окрема програма та стандарти діють для тих випускників, для кого сербська мова є рідною, окрема програма та стандарти передбачені для тих національних меншин, мова яких близька до сербської (хорватів, русинів, українців), і зовсім інша програма та стандарти функціонують для національних меншин, мова яких значно відрізняється за структурою від сербської, тобто належить до зовсім іншої мовної групи (наприклад, албанська та угорська). В Угоршині за фінансування уряду існують німецькі, словацські, румунська, хорватська, болгарська, польська та словенська школи та гімназії. В усіх школах та гімназіях угорська мова та літератора є обов’язковими (також на випускних екзаменах) але вивчається як іноземна. А всі останні предмети, всі 12 років вивчаються на рідній мові нацменшин. В Угорщині немає української школи, тому що немає компактного місця проживання українців, живуть в розпорошенні.

    Є недільна школа при Державному самоврядуванні українців Угорщини, і в цьому році вони спробували відкрити перший український клас при угорській школі, практично в центрі Будапешту. Згідно інформації голови українського самуврядування в Угорщині в ньом почала навчальний рік 1 (одна) дитина.

    Представники національних меншин, які живуть на Закарпатті, є законослухняними громадянами України і прагнуть у повному обсязі володіти державною мовою, захищати яку потрібно і необхідно, але не обмежуючи при цьому мови національних меншин.

    Даним зверненням висловлюємо своє занепокоєння і просимо Вас застосувати надані Вам законодавством України повноваження, а також свій авторитет і політичний вплив, не допустити в дію Закон України «Про освіту», який, поряд з тим, що спричинить порушення конституційних прав і свобод громадянам України, несе загрозу авторитету нашої держави на міжнародній арені; ставить під сумнів щирість проголошених Україною євроінтеграційних прагнень, реалізація яких неможлива у разі порушення прав і свобод людини та особливо вразливих верств населення, до яких належать представники національних меншин; може призвести до міжнаціональних конфліктів, зростання еміграційних процесів і не веде до консолідації суспільства.

    Нагадаємо, що раніше зауваження до закону, а точніше до його сьомої статті, висловив голова Закарпатської ОДА Геннадій москаль. Звернувшись до президента із проханням ветувати документ або повернути його до Верховної Ради із правками, він пояснив, що абсолютна більшість депутатів, які голосували за новий закон, не є вихідцями з багатонаціональних регіонів, тому не розуміють їх специфіку.

    Також глави МЗС Болгарії, Угорщини, Греції і Румунії підписали листа главі МЗС України, де висловили занепокоєння через новий закон про освіту. Вони також висловили намір відправити такий самий лист до Ради Європи і ОБСЄ.

    Після зустрічі з послами іноземних держав в МЗС міністр освіти і науки Лілія Гриневич повідомила, що Україна готова направити на експертизу до Ради Європи мовну статтю закону про освіту, щоб підтвердити відсутність порушень міжнародних зобов’язань.

    Вона висловила надію, що президент Петро Порошенко підпише закон «Про освіту», поки триватиме експертиза «мовної» статті. Також міністр зазначила, що главам дипредставництв надали роз’яснення щодо статті про мову, та запевнила, що на зустрічі з послами домовилася про співпрацю в питанні імплементації «мовної» статті.

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ