У парламенті зареєстровано проект закону «Про державну мову»: нові правила використання у ЗМІ, рекламі та кінематографі

    Проект закону «Про державну мову» №5670 подано на розгляд парламенту 33 народними депутатами з різних фракцій
    19 січня у Верховній Раді України було зареєстровано проект №5670 закону «Про державну мову», яким пропонується значно розширити і закріпити використання української мови як державної у ЗМІ, виробництві і поширенні фільмів і серіалів, а також у сфері реклами і книговиданні. Проект закону «Про державну мову»
    • 22 Сiчня, 23:45
    • Розсилка

    Проект закону «Про державну мову» №5670 подано на розгляд парламенту 33 народними депутатами з різних фракцій

    19 січня у Верховній Раді України було зареєстровано проект №5670 закону «Про державну мову», яким пропонується значно розширити і закріпити використання української мови як державної у ЗМІ, виробництві і поширенні фільмів і серіалів, а також у сфері реклами і книговиданні. Проект закону «Про державну мову» встановлює нові правила використання української мови у ЗМІ, рекламі та кінематографі.

    Проект закону «Про державну мову» №5670 подано на розгляд парламенту 33 народними депутатами депутати з різних фракцій, серед яких Сергій Висоцький, Дмитро Добродомов, Ігор Луценко та інші.

    20 січня проект передано на розгляд профільного комітету Ради – Комітету з питань культури і духовності, у якому головує Микола Княжицький. Крім цього, проект має бути розглянуто у 16 іншіх комітетах, у тому числі в Комітеті з питань свободи слова та інформаційної політики під головуванням Вікторії Сюмар.

    Закон має регулювати функціонування і застосування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

    У ст. 4 вказано, що «кожний громадянин України зобов’язаний володіти державною мовою як мовою свого громадянства».

    Інші статті вказують на коло осіб, які повинні вільно володіти українською мовою, починаючи з президента України, голови Верховної Ради України, прем’єр-міністра України та інших вищих посадовців. Зокрема, вільно володіти українською мовою зобов’язані члени Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

    Перевірку рівня володіння державною мовою цими особами здійснює Центр української мови.

    «Мовою засідань, заходів, зустрічей і робочого спілкування в органах державної влади, органах влади Автономної Республіки Крим та органах місцевого самоврядування в Україні, на державних і комунальних підприємствах, в установах та організаціях, інших суб'єктах господарювання державної і комунальної форм власності є державна мова», – йдеться у ст. 9.

    У розділі 5, зокрема, регулюється використання державної мови у сфері культури, на телебаченні і в друкованих ЗМІ, а також у рекламі.

    Проект передбачає, що мовою поширення та демонстрування фільмів в Україні є державна мова.

    Фільми (серіали, анімаційні фільми, документальні фільми), вироблені суб’єктами кінематографії України, розповсюджуються та демонструються в Україні з мовною частиною звукового ряду, виконаною українською мовою. В разі використання в мовній частині звукового ряду, виконаній українською мовою, репліки іншими мовами, такі репліки має бути озвучено чи субтитровано українською мовою. Сумарна тривалість субтитрованих реплік у фільмі не може перевищувати 15% сумарної тривалості всіх реплік у цьому фільмі.

    Іноземні фільми розповсюджуються та демонструються в Україні в дублюванні або озвученні українською мовою. Поряд з державною мовою іноземні фільми можуть містити аудіодоріжки іншими мовами.

    У ст. 20 вказано, що мовою телебачення і радіомовлення в Україні є державна мова.

    Телерадіоорганізації, незалежно від форми власності та способу розповсюдження телерадіопрограм і передач, здійснюють мовлення державною мовою.

    «З метою задоволення потреб національних меншин, іноземної аудиторії чи з освітньою метою телерадіоорганізації можуть здійснювати мовлення іншими мовами. Сумарна тривалість іншомовних телерадіопрограм і передач не може перевищувати для загальнонаціональних мовників – 10% від часу добового мовлення, для регіональних та місцевих мовників – 20% від часу добового мовлення, а для суб'єктів державного іномовлення України – 60% від часу добового мовлення», – йдеться в п. 6 статті.

    Телерадіоорганізації також повинні забезпечувати переклад українською жестовою мовою та/чи субтитрування офіційних та інших повідомлень.

    У ст. 21 регулюється використання державної мови у друкованих ЗМІ. Зокрема, вказується, що видання друкованих засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, здійснюється державною мовою.

    За бажанням засновника друкований ЗМІ може видаватися також у двох чи більше мовних версіях, одна з яких – державною мовою. При цьому обсяг, зміст, періодичність версій іншими мовами мають відповідати обсягу, змісту, періодичності версії державною мовою, а тираж української мовної версії має становити не менше 50% сукупного тиражу всіх мовних версій цього друкованого засобу масової інформації.

    Вказується також, що в окремих випадках видання друкованих засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, може здійснюватися офіційними мовами Європейського союзу. При цьому не зазначено, про які саме випадки йдеться.

    У ст. 22 вказано, що книжкові видання в Україні видаються державною мовою, але можуть мати й інші мовні версії.

    У ст. 23 регулюється використання державної мови в інтернеті. Інтернет-представництва (в тому числі інтернет-сайти, сторінки в соціальних мережах тощо) засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, виконуються державною мовою.

    У ст. 28 вказано, що мовою реклами в Україні є державна мова.

    Нагадаємо, наразі в Україні діє закон «Про засади державної мовної політики», який був ухвалений Верховною Радою 3 липня 2012 року і набув чинності 10 серпня 2012 року. Законопроект внесли народні депутати Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов 7 лютого 2012 року.

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ