Чи існуватимуть приватні дитсадки?

Дитячі садочки в Україні в змозі охопити лише 63,5% дітей. На сьогодні найбільше проблем з дошкільними навчальними закладами не лише в Києві, а й в Ужгороді, Кам’янці-Подільському, де на ста місцях виховується 140-156 дітей. Тож у великих містах батьки почали вирішувати проблему нестачі місць в дошкільних закладах освіти самостійно, створюючи приватні садки. Зокрема, в Києві легально працюють 17 дошкільних навчальних закладів різних типів приватної форми власності та 52 суб’єкти підприємницької діяльності, які пройшли процедуру легалізації, отримали ліцензію на право здійснення освітньої діяльності за рівнем дошкільної освіти. Міністерство освіти готове всіляко підтримувати такі ініціативи, і навіть планують запровадити дитячі садки сімейного типу та корпоративні.

Але в даному випадку гострою проблемою постають дитячі садки «на дому», які працюють нелегально, не маючи жодних дозволів і підготованих кадрів. Через що треба пройти, щоб отримати ліцензію на відкриття приватного садочка? Як влада бореться з підпільними садочками та які альтернативні варіанти вона може запропонувати?

Про це на прес-конференції говорили начальник відділу дошкільної освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Тамара Панасюк та начальник відділу дошкільної освіти Головного управління освіти і науки КМДА Наталія Резенчук.

Тамара Панасюк: «На жаль, сьогодні розповсюджується досвід відкриття нелегальних дошкільних навчальних закладів»

Україна виходить на європейський та світовий рівень освіти. Виступаючи на Громадській гуманітарній раді 26 серпня 2010 року, Президент України Віктор Янукович поставив чітке завдання кардинально змінити ситуацію саме в дошкільній освіті. Відповідні заходи по зміцненню нового фундаменту визначені і в указі Президента про заходи щодо забезпечення пріоритету розвитку освіти в Україні. Питання дошкільної освіти на такому високому рівні озвучені вперше в історії незалежної України.

Також вперше в історії України 5 листопада 2010 року було проведено І Всеукраїнський з’їзд педагогічних працівників дошкільної освіти, в якому взяли участь понад 1 300 представників дошкільних навчальних закладів. Міністр освіти і науки Дмитро Табачник у вступному виступі на з’їзді також наголосив, що проблеми дошкільної освіти ніколи не мали такого розголосу і визнання. Як одні з ключових розглядалися питання стану дошкільної освіти і на спеціальному засіданні уряду з питань освіти, за наслідками якого Кабінетом Міністрів було схвалено Концепцію Державної цільової програми та розроблено Програму державного цільового розвитку дошкільної освіти до 2017 року.

Дошкільна освіта в Україні сьогодні представлена 15 508 дошкільними навчальними закладами, в яких виховується понад один мільйон маленьких українців. Різними формами дошкільної освіти охоплено всього 63,5% дітей, а серед дітей п’ятирічного віку – 93,5%.

Для задоволення потреб населення дошкільні навчальні заклади функціонують протягом року чи сезону з різним режимом роботи. За бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, у дошкільному навчальному закладі діти можуть перебувати цілодобово, протягом дня або в групах з короткотривалим перебування. Створюються групи для дітей старшого дошкільного віку на базі загальноосвітніх навчальних закладів.

Але, звичайно, потреби забезпечення всіх дітей якісною дошкільною освітою є, тому Міністерством підтримуються всі альтернативні форми здобуття дошкільної освіти та відкриття дитячих садків різних форм власності. Так, відповідно до статті 15 закону України «Про дошкільну освіту», дошкільні заклади можуть бути державної, комунальної і приватної форми власності. На сьогодні, за даними Держкомстату, в Україні функціонує 175 дошкільних навчальних закладів державної форми власності, 14 837 - комунальної, 496- приватної, які відвідують 13 255 дітей.

Рішення про створення або реорганізацію приватного дошкільного навчального закладу приймається засновником за наявності необхідної навчально-методичної та матеріально-технічної бази, педагогічних кадрів, а також дотримання санітарно-епідемічних, гігієнічних норм, правил і стандартів за погодженням з відповідним органом виконавчої влади з питань освіти.

Статтею 19 Закону України «Про дошкільну освіту» передбачено, що Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, обласні, районні державні адміністрації та підпорядковані їм управління освіти, у сфері управління яких перебувають дошкільні навчальні заклади, органи місцевого самоврядування у системі дошкільної освіти, мають в межах своєї компетенції не тільки забезпечення реалізації державної політики в сфері дошкільної освіти на відповідній території, але й проводять ліцензування приватних дошкільних навчальних закладів, юридичних і фізичних осіб на право надання освітніх послуг. Порядок ліцензування діяльності з надання освітніх послуг визначено постановою Кабінету Міністрів від 8 серпня 2007 року.

На жаль, сьогодні розповсюджується досвід відкриття нелегальних дошкільних навчальних закладів. Батьки в даному випадку повинні бути обережними, бо в такому разі відповідальність за якість надання освітніх послуг повністю беруть на себе. Міністерство освіти підтримує всі ініціативи щодо розвитку дошкільної освіти, але всі закладати мають працювати в правовому полі, відповідно до законодавчих і нормативних документів.

На сьогодні найбільше проблем з дошкільними навчальними закладами в Тернополі, Харкові, Ужгороді, Кам’янець-Подільському, де на ста місцях виховується 140-156 дітей. Тому розвиток альтернативних типів закладів освіти Міністерство завжди буде підтримувати. Наразі Державною цільовою програмою розвитку дошкільної освіти до 2017 року передбачено внесення змін до закону України «Про дошкільну освіту» в частині типів дошкільних навчальних закладів. Буде розглянуто питання створення закладів сімейного типу і корпоративних закладів на базі організацій.

Наталія Резенчук: «На сьогодні в Києві легально працюють 17 дошкільних навчальних закладів приватної форми власності»

Дитина дошкільного віку сьогодні дійсно в полі уваги не лише батьків. Держава опікується питаннями дошкільної освіти, оскільки саме вона визнала, що дошкільна освіти для дітей п’ятирічного віку має бути обов’язковою. Сьогодні в місті Києві здобувають освіту понад 89 тисяч дітей дошкільного віку, в минулому році ми фіксували 85 тисяч. На таке збільшення вплинув не тільки ріст народжуваності та міграція населення, а й підвищення попиту дошкільної освіти серед батьків. Показник охоплення дітей п’ятирічного віку в Києві і в минулому році був достатньо високим і складав 92%, на сьогодні 95%, тому прийняте державне рішення про обов’язкову дошкільну освіту в Києві не було для нас проблемним питанням. На сьогодні лише 1,5 тисяч дітей п’ятирічного віку здобувають дошкільну освіту вдома, інші діти знаходяться в наших дошкільних закладах.

Зважаючи на велику кількість дітей в дитячих садках, перед Київською міською державною адміністрацією, перед Головним управлінням освіти постає проблема не лише про збереження мережі дошкільних навчальних закладів, а і про розвиток цієї мережі та пошук нових резервів місць. Одним із важливих моментів є будівництво нових сучасних дошкільних закладів. До 1 вересня 2011 року планується ввести в дію чотири новобудови для дитсадків. Два з них в Дарницькому районі на вулицях Гмирі і Григоренка, а також на вулиці Осінній та в мікрорайоні Вигурівщина-Троєщина.

На І Всеукраїнському з’їзді працівників дошкільної освіти Міністерством освіти і науки України було оголошено так званий «хрестовий похід» на повернення дитячих садків, які раніше не використовувалися за призначенням. Проблема в тому, що на сьогодні ці приміщення передані різним державним установам – податковим адміністраціям, пенсійним фондам, службам роботи для молоді, центрам зайнятості і т.і. Для того, щоб вони звільнили ці приміщення, необхідно спочатку їм віднайти нові. Тому головою Київської міської державної адміністрації Олександром Поповим дано доручення головам райдержадміністрацій направити всі зусилля для того, щоб віднайти нові приміщення для цих державних установ, щоб в найближчий час відновити роботу дитсадків.

На сьогоднішній день створена міська програма відновлення цих закладів, ця робота була розпочата в 2010 році і вже має свої результати. В листопаді минулого року після реконструкції було введено в дію дитячий садок на вулиці Саратовській мікрорайону Нивки, рішенням суду було відновлено дитячий садок в Печерському районі на вулиці Басейній. До початку нового навчального року буде відновлено дитячий садок на вулиці Салютній мікрорайону Нивки. Звільнено приміщення дитсадка на вулиці Лютеранській. Зараз триває судовий процес по відселенню орендарів з дитячого садка на вулиці Інститутській. Заплановано проведення капітального ремонту дитсадка на Виноградарі проспект Правди, який був ліквідований і вилучений з реєстру, але зараз ми його повертаємо до життя. В Солом’янському районі на вулиці Кудряшова від орендарів звільнено ціле приміщення дитячого садка. Ця будівля буде знесена і на його місті буде побудовано новий сучасний дитячий садок із збільшенням проектної потужності.

Крім цього, було відновлено ліквідований дитячий садок в Солом’янському районі, який на сьогодні переданий в оренду приватному навчальному закладу. Він зробив гарну реконструкцію, і зараз там навчаються діти як дошкільного віку, так і діти-інваліди.

На сьогоднішній день є мережа працюючих дитячих садків, вона складна. Не секрет, що сьогодні в Києві велика кількість дитячих садків перевантажена. Однак, в тих самих перевантажених дитячих садках знаходяться приміщення, які на сьогоднішній день не використовуються за призначенням, тобто дитячий садок не працює на повну потужність. Як правило, ці дитячі садки знаходяться в мікрорайонах інтенсивної житлової забудови, тому питання будівництва нових сучасних дитячих садків є сьогодні актуальним. Робота по відновленню дитячих груп, які знаходяться у непрацюючих приміщеннях дитсадків, проводиться щороку ще з 2005 року. За цей час ми відновили 580 груп, це 12 тисяч місць, що рівнозначно 48 дитячим садкам потужністю 12 груп. Це наші резерви, які нам легше всього відновити.

Взагалі в місті Києві функціонує 566 дошкільних навчальних закладів різних типів і форм власності – державної, комунальної і приватної форми власності, школи-дитячі садки, навчально-виховні комплекси, в яких діти здобувають дошкільну освіту.

Звичайно, Київська міська державна адміністрація, як і Міністерство, підтримує різні форми власності, в тому числі і приватну. На сьогодні легально працюють і введені в мережу 17 дошкільних навчальних закладів різних типів приватної форми власності. Всі вони пройшли легалізацію та отримали ліцензію. Крім навчальних закладів в місті Києві, працює 52 суб’єкти підприємницької діяльності, які теж пройшли процедуру легалізації, отримали ліцензію на право здійснення освітньої діяльності за рівнем дошкільної освіти. Вони мають або власні приміщення, або орендують їх, але вони обов’язково пройшли обстеження цих приміщень органами державного нагляду – санепідемстанції та пожежної безпеки.

Водночас, в місті Києві є багато оголошень про приватні дитячі садки, які працюють в неправовому полі. Ми їх виявляємо особисто по оголошенням в транспорті та на дошках оголошень, телефонуємо під різним виглядом, отримуємо інформацію. Потім надаємо консультацію з приводу їх роботи в неправовому полі, запрошуємо на консультації до нас і до працівників регіональної експертної ради з питань ліцензування навчальних закладів, даємо певні терміни, оскільки така форма надання освіти є порушенням прав дітей та батьків на безпечність здобуття дошкільної освіти. Серед суб’єктів підприємницької діяльності, які я назвала, були такі, що починали працювати нелегально, але після нашого втручання приходили отримували консультації і оформляли ліцензії.

Оформити ліцензію не є проблемою. Для цього потрібно підготувати відповідні матеріали. Як саме відбувається ліцензування закладів освіти приватної форми власності, описано в постановах Кабінету Міністрів №1380 від 29 серпня 2003 року і №1019 від 8 серпня 2007 року. Ще є наказ Міністерства освіти №847, де прописані умови ліцензування навчальних закладів.

Головне управління освіти, Київська міська державна адміністрація опікуються питаннями дошкільної освіти. У нас в цьому році вперше складена Програма розвитку освіти міста Києва до 2015 року за програмно-цільовим методом, коли під кожне завдання закладені кошти, які будуть враховані під час складання бюджету.

Ви кажете, що отримати ліцензію для сімейних садків не є проблемою. За останній час ми спілкувалися з десятьма директорами таких маленьких садків, які кажуть, що це просто нереально. Пані Тамаро, якщо ви збираєтеся підтримати приватні дитячі садки, можливо, слід скоротити чи пом’якшити вимоги для їх оформлення? Ви готові змінити законодавство в цьому напрямку?

Тамара Панасюк: Ми готові зустрітися з представниками, які хочуть відрити заклади сімейного типу, і готові їм допомогти. Ліцензування проводиться місцевими органами, якщо це в місті Києві, то Головним управлінням освіти, де є експертна рада. Там невеликий перелік документів.

Ми готові обговорити всі законодавчі документи, але до всього, що стосується дітей, потрібно підходити дуже ретельно. Якщо потрібно щось змінювати, думаю, на це погодиться і Міністерство охорони здоров’я, яке складає санітарні вимоги та єдині нормативи, і Міністерство освіти також. Будемо змінювати.

Чи існують вже сьогодні в Україні корпоративні дитсадки?

Тамара Панасюк: У нас над цим зараз іде робота. Ініціаторами корпоративних дошкільних закладів мають бути підприємства і люди, які хочуть створити при цьому підприємстві чи організації заклад такого типу. Ми всіляко маємо підтримувати, і в цьому році вже має бути розроблено положення про корпоративний навчальний заклад. Тому на сьогодні ми ще не можемо говорити, скільки є в Україні таких садків.

Чи входить до обов’язкових вимог приватного дитячого садочку підготовка дитини до школи?

Тамара Панасюк: На сьогодні в Україні існує дуже багато методик як вітчизняних фахівців, так і зарубіжних. Кожен заклад самостійно визначає, за якою програмою та за якими методиками буде працювати. Батьки при влаштуванні дитини в той чи інший заклад мають поцікавитись, відповідно до яких програм мають навчати та розвивати їхню дитину. Наразі, відповідно до Закону України про дошкільну освіту, визначено, що діти розвиваються та виховуються за базовим компонентом. Є базова державна програма розвитку дітей дошкільного віку. Міністерством освіти ще в минулому році було видано наказ про створення та розробку альтернативних програм (авторських, спеціальних та регіональних). Тому батьки мають самі визначатись, яка ж методика їх влаштовує.

Чи вистачає місць у державних дитячих садках для тих сімей, для яких віддати дитину в приватний садочок дорого, адже вартість його відвідування в місяць складає від 4,5 до 8 тисяч гривень?

Наталія Резенчук: Так, ми підтримуємо приватну освіту, але вона не може вирішити всі проблеми дошкільної освіти міста Києва, тому що не всі батьки можуть її собі дозволити. Ми знаємо про те, що дитячі садки державної форми власності в окремих мікрорайонах перевантажені дітьми понад норми.

Місця є і в цих перевантажених садочках, але треба зробити ще дві-три групи, провести ремонтні роботи для того, щоб відновити ці приміщення. У нас, за статистикою, на 100 місць в місті Києві 108 дітей. Це більше норми, але ми провели повністю інвентаризацію всіх дошкільних навчальних закладів міста, знаємо в якому садку яка є кількість вільних місць і працюємо зараз по підготовці до нового навчального року, щоб відновити більше груп в уже працюючих дитячих садках.

В місті Києві батьки часто роблять помилку, коли щоб влаштувати дитину, ходять по дитячим садкам і запитують, чи є вільні місця. Не треба цього робити, треба йти в районні управління освіти, оскільки в минулому році для того, щоб розвантажити перевантажені дитячі садки в кожному районі прийнято розпорядження райдержадміністрації про закріплення дитячих садків за житловими будинками, які знаходяться поблизу. Відповідно до санітарних норм, радіус обслуговування дитячого садка не повинен перевищувати 300 метрів. На жаль, ми не можемо цього виконати, тому що є густозаселені мікрорайони, де дуже багато житлових будинків і один дитячий садок не може прийняти всіх, тому на сьогодні дитячі садки приймають дітей мікрорайону, а при наявності вільних місць і з інших мікрорайонів.

Тобто, збільшенням кількості приватних садків, цю проблему не вирішити?

Наталія Резенчук: Звичайно, не вирішити, тому що не всі батьки можуть дозволити собі це. В державному дитячому садку батьки не сплачують за дошкільну освіту, а лише за харчування і то 50%. На сьогодні батьківська плата в середньому по місту складає в день для дітей раннього віку 6 грн., старшого дошкільного – 9 грн., тобто в місяць виходить до 200 грн.

Ви сказали про збільшення попиту на місця в садочках. Це пов’язано з тим, що підвищується народжуваність чи жінки зараз більше зацікавлені йти працювати?

Наталія Резенчук: Так, народжуваність у нас збільшується. За останні чотири роки в дитсадках Міста побільшало дітей на 11 тисяч. Лише за 2010 рік на 4 тисячі. Є й міграція, зараз в Києві дуже багато людей, які не мають реєстрації, але теж хочуть влаштувати дітей.

Тамара Панасюк: Це не є проблемою тільки міста Києва чи України. Народжуваність зростає у всьому світі в останні роки. Тиждень тому я повернулась із Польщі, де ознайомилась із розвитком дошкільної освіти. Там йде відкриття дошкільних навчальних закладів на сьогоднішній день не тільки на базі типових приміщень, але й у загальноосвітніх закладах. Дуже підтримуються самими батьками всі програми розвитку дошкільної освіти. Вони приходять у садочок та допомагають вихователю, тому що групи перевантажені, в них понад 20 дітей. Батьки приходять двічі на місяць та відпрацьовують по дві-три години під час проведення занять.

В чому ж головний біль для влади в цьому процесі?

Наталія Резенчук: Це абсолютно не головний біль, якщо приватний навчальний заклад працює в правовому полі. Отримати ліцензію в головному управлінні освіти не проблема. Для цього треба пакет документів, де є заява, кадровий склад, тому що з дітьми дошкільного віку мають працювати лише фахівці. До них додаються документи про реєстрацію юридичної чи фізичної особи-підприємця. Потрібно подати відповідні навчальні програми. Дитина має готуватися не стільки до школи, стільки до життя. Тому це не панацея, але шлях до поповнення резерву місць.

Найбільша проблема приватних дитячих садків в тому, що багато з них не легалізовані. Це болюче питання. У нас було одне звернення в минулому році мешканців житлового будинку, де такий дитячий садок знаходився на першому поверсі. Звичайно, це заважало мешканцям. Ми виходили комісійно, але, на жаль, перевірити діяльність такого закладу ми не можемо, оскільки це приватне помешкання і туди потрапити не маємо права. Тому ми контролюємо лише ті навчальні заклади, які є в нашій мережі та отримали ліцензію.

Є санітарні норми утримання таких закладів. На одну дитину має бути відведена навіть певна кількість житлової площі – 7 кв. метрів. Не кожна квартира може мати такі можливості. Тим більше для дитячих садків, які розміщені в житлових будинках на перших поверхах. Там може існувати тільки короткотривалий садок – до 4 годин. Має бути окремий пожежний вихід, окремий майданчик.

Яка ситуація в наших садочках з персоналом? Як ви оцінюєте рівень вихователів?

Тамара Панасюк: Міністерством освіти також заплановано переглянути програми підготовки та перепідготовки фахівців із дошкільної освіти. Вищими навчальним закладами також будуть проводитись реформи у навчанні наших студентів для роботи в дошкільних навчальних закладах, тому що постійно змінюються методики та підходи, і запити самих батьків кожного року зростають. Це правильно, тому що вони мають відповідати вимогам сьогодення. Тож фахова підготовка має бути відповідною.

Чи є конкурс на цю посаду? Скільки зараз в середньому отримує вихователь?

Наталія Резенчук: На посаду вихователя, на жаль, немає конкурсу. Є навіть вакансії. Заробітна плата вихователя визначена наказом Міністерства освіти. Все залежить від того, наскільки досвідчений педагог, скільки працює, яку має кваліфікаційну категорію. Але зарплата невелика. Якщо це молодий спеціаліст чи людина, яка тільки почала працювати в цій сфері, то це біля 1 000 гривень