У світі росте стійкість людського організму до протимікробних препаратів.
У світі росте стійкість людського організму до протимікробних препаратів. Третина існуючих антибіотиків уже не діють на жодний мікроб. В Україні ця проблема ускладнюється ще й самолікуванням. 50% людей не звертаються до лікарень, бо не хочуть зіткнутися з грубістю, хамством, некомпетентністю та чергами в медичних закладах. Україна, напевно, єдина з країн Європи, де в будь-якій аптеці без рецепту можна купити хоч кілограм антибіотику. Як результат, 60% всіх бактерій вже абсолютно нечутливі до антибіотиків. Існує прогноз, що в уже 2020 році ми вигодуємо бактерію, що викликатиме невиліковні хвороби, і люди будуть просто помирати. Тому поки не пізно, експерти радять не вживати «крутих» антибіотиків, а почитати з більш простих.
Про це на прес-конференції в «Главкомі» розповів президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів Віктор Сердюк.
Віктор Сердюк: «60% всіх бактерій вже нечутливі до антибіотиків»
Є колосальна проблема, вона стосується всього світу, але в Україні є свої особливості. Вони полягають в тому, що безконтрольний прийом антибіотиків поступово призводить до того, що антибіотики, які зараз є, уже не допомагають. Особливо це стосується інфекцій, які зараз викохані в лікувальних закладах, вони стають стійкими до всіх антибіотиків.
Не так давно до нас прийшла скарга з Харкова, там молода людина, студент-медик, прийшов в лікарню своїми ногами і через два тижні помер, при чому призначали найкрутіший і найдорожчий антибіотик. Судячи з матеріалів справи, зараз незрозуміло, чи ця молода людина померла тому, що неправильно призначали досить токсичний антибіотик, чи, навпаки - від тієї інфекції, на яку вже не діє жодний антибіотик. Поки ситуація не роз’яснена, але була і інфекція, і застосування антибіотику.
Тут питання полягає в тому, що інфекція, той же золотистий стафілокок чи якась інша, якщо вже потрапляє під час перебування в лікарні якимось чином до організму, то поступово через п’ять років практично нульові шанси вижити. Невідомо, що відбудеться, якщо ця інфекція вийде з лікарень до масового вжитку. Із тих ста антибіотиків, які розробили 1941 року після відкриття першого пеніциліну, 1/3 уже взагалі не діє на жодний мікроб. В Україні ніхто не досліджує поширеність форм стійких бактерій до антибіотиків, але виходячи з того, що застосовують дорогі і сильні антибіотики щоденно і рутинно, можна зробити висновок, що скоро вже нічого не буде діяти.
В Польщі, наприклад, більш нові генерації пеніциліну, тобто синтетичний пеніцилін і т.і., до сих пір діють. У нас його вже практично не застосовують. Це досить просто пояснюється. Перший момент: простіше дати сильніший антибіотик на всякий випадок, все одно ніхто нічого не перевіряє, допомогло і можна знімати проблему з голови. Другий момент: Україна, напевно, єдина з країн Європи, де в будь-якій аптеці можна купити кілограм антибіотику.
В наших домашній аптечках ми маємо 3-5 видів антибіотиків, які вживаємо. Чому ми це робимо? Якщо у нас підвищуються температура, кашель, ми розуміємо, що в лікарні нас чекають або довгі черги, або грубість і некомпетентність медичного персоналу. 50% людей не звертаються до лікарень, бо не хочуть зіткнутися з грубістю, хамством, некомпетентністю, чергами в медичних закладах, і тільки на другому місті – це відсутність грошей. Тому людина змушена якось рятуватися. І ми йдемо до аптеки, там нас чекають, там все блищить, все красиво, нас зустрічають привітні фармацевти, які нам дають пораду і продають цей антибіотик. Всі ці спроби впровадити рецептурний контроль наштовхуються на відсутність альтернативи. Якщо ми впроваджуємо його, то як мінімум потрібно зробити більш доступнішим візит до лікаря. І ми маємо таке замкнуте коло. 60% уже всіх бактерій нечутливі до антибіотиків, це дійсно катастрофа найближчого часу. Через п’ять років ви вже прийдете в аптеку і там не буде жодного антибіотика, який вам допоможе, тому що існуватиме бактерія, яка буде стійка до всіх можливих антибіотиків. Уже в 2020 році у нас будуть такі бактерії, ми буде їх в собі носити, вони будуть викликати хвороби, що не лікуватимуться, і люди будуть просто помирати.
Уже зараз катастрофа відбувається з бактерією, яка викликає туберкульоз, - це паличка Коха. Серед хворих на хронічний туберкульоз уже 10-15% не мають чутливості до існуючих антибіотиків. Для того, щоб їх вилікувати, а це десятки тисяч людей, на кожного потрібно витратити 10-20 тисяч доларів, тому що дешеві антибіотики, які були розроблені для лікування туберкульозу 30-40 років тому (після цього жоден антибіотик для лікування туберкульозу не був розроблений), вже не діють. Ясно, що ці люди вже помруть, але ж вони знаходяться серед нас і вони кашляють. Вихід до людей мікроба, напевно, почнеться саме з цієї палички Коха. Глобальний фонд виділяє сотні мільйонів на цю боротьбу, можливо, і вдасться побороти, будемо пробувати, але такі трагічні прогнози є.
Уточніть, будь ласка, за останні десятиліття не було винайдено жодного антибіотика для лікування лише туберкульозу чи взагалі?
Віктор Сердюк: За останні 5-10 років жодного нового антибіотика ніхто не придумав. Зараз одна фармацевтична фірма спровокувала цілий скандал з приводу досліджень нового антибіотика. Виявилось, що він не діє.
Найбільш страшні бактерії ті, які знаходяться в лікарнях. В стінах цих закладів, на медичних приладах, на брудних руках медичного персоналу, який ходить від одного хворого до іншого. Якщо взяти кількість інфікувань в лікарнях, які спостерігаються в Україні, то офіційна статистика говорить про 3-5 тисяч випадків на рік. При цьому, що в Англії чи Німеччині таких випадків сотні тисяч. Чому так? У нас краща система охорони здоров’я чи ми просто такі випадки не реєструємо? Чому, коли ми звертаємося до лікарні з легкою формою запалення легень, не виходимо звідти через 7 днів, а знаходимося 20, обмінюючись бактеріями з усіма, хто там є?..
Вже зараз є такі бактерії, той же золотистий стафілокок. Якщо його знаходять в пологовому будинку в розвинених країнах, то просто знищують будівлю, а на пустому місці будують щось нове, але вже не лікарню. Інакше цю бактерію не ліквідуєш. Це один із виходів.
Що ж робити?
Віктор Сердюк: Вихід простий: діагностика, яка бактерія викликала хворобу і під неї вже підбирати антибіотик. Але де ви бачили, щоб у нас робили якісь проби, дослідження на чутливість до того чи іншого антибіотика? Лише зараз завозиться спеціальне обладнання, закупили кілька лабораторій, де є подібна діагностика чутливості мікробактерій туберкульозу. Але це проблема, сюди треба вкладати гроші, вести роз’яснювальну роботу з людьми, щоб вони не їли все підряд, не купували «круті» таблетки, а починали з більш простих антибіотиків.
Але ж людина йде до аптеки купувати антибіотик певного спектру дії і звертається до фармацевта за порадою, і вже той фактично за лікаря вирішує, що людина буде приймати, часто віддаючи перевагу більш дорогим, сильнодіючим препаратам. Чи має право фармацевт це робити?
Віктор Сердюк: Згідно чинного законодавства, він не має права це робити. Є наказ, що фармацевт має відпустити ліки, маючи рецепт. Питання тільки у його невиконанні.
Якщо антибіотики будуть продаватися за рецептами, як це відбувається в країнах Європи, це якось може врятувати ситуацію?
Віктор Сердюк: Якщо взяти той же приклад по Харкову, то невідомо, помер цей студент через інфекцію чи через те, що було приписано сильний антибіотик?.. Принаймні, лікар буде змушений підвищувати свою кваліфікацію, бо тут з’явиться хоч якась відповідальність.
Крім того, у нас немає доступності отримання цього рецепту. Для початку треба хоч надрукувати достатню кількість бланків.
Лікарі спрощують собі життя, призначаючи одразу сильні антибіотики. Дійсно, це сьогодні допомагає, але що буде через п’ять років, – невідомо.
Титульне фото: medinfo.ua/
Коментарі — 0