Центрвиборчком. Настав час визначатись

    • Валерій Карпунцов, народний депутат для «Главкому»
    • 5 Березня, 2014, 12:00
    • Розсилка

    Чи може діючий склад Центральної виборчої комісії забезпечити проведення чесних виборів Президента України 2014 року?

    В Україні наближається момент істини у питанні затвердження результату боротьби Українського Народу за свою кращу долю. Я особисто визначаю цей момент виборами Президента України.

    Для кожного українця та для міжнародної спільноти, на моє глибоке переконання,вкрай важливим є щоб ці вибори пройшли чесно, прозоро, без фальсифікацій та корупції, на основі загальновизнаних демократичних принципів проведення виборів із чітким дотриманням виборчих прав громадян.

    Разом з тим, триваюча боротьба Українського Народу ознаменувалася чіткою вимогою громадян – люстрація влади на всіх її рівнях, в тому числі це стосується Центральної виборчої комісії (далі – ЦВК, Комісія). То чи може діючий склад ЦВК забезпечити реалізацію виборчих прав громадян та провести транспарентні демократичні вибори? Для мене в цьому питанні відповідь – однозначно «ні»!

    Такий висновок зумовлений рядом далеко не суб’єктивних, а об’єктивних факторів.

    Діючий склад ЦВК характеризується злагодженою, синхронною роботою стійкої більшості, яка контролювалась Януковичем і Ко. Саме цей склад дав «зелене світло» на прихід до влади тирана Януковича.

    Звичайно, що не всі члени ЦВК зарекомендували себе із негативної сторони, але їх меншість. При цьому, слід визнати, що навіть серед провладних членів Комісії є дійсно професійні люди, але, на жаль, їхня професійність направлялась роками задля відстоювання інтересів діючої влади.

    Новою людиною у складі ЦВК, яка призначена у зв’язку із достроковим припиненням повноважень тодішнього Голови Комісії Шаповала В.М., є член ЦВК Копиленко О.Л. Але враховуючи порушення законодавчо визначеної процедури його призначення колишнім Президентом України Януковичем В.Ф., що виразилось у внесенні поспіхом його кандидатури до Парламенту без попереднього погодження із депутатськими фракціями, сподіватись на його неупередженість видається вкрай сумнівним.

    Ситуація навколо виборів Президента України 2010 року, місцевих виборів 2010 року, численних позачергових місцевих виборів, чергових виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року, повторних виборів народних депутатів України у одномандатних виборчих округах № 94, 132, 194, 197, 223 з виборів народних депутатів України 15 грудня 2013 року, засвідчила неспроможність окремих членів існуючого складу Центральної виборчої комісії забезпечувати реалізацію та захист виборчих прав громадян, а також неспроможність організовувати чесні та прозорі вибори із об’єктивною та незалежною їх оцінкою.

    Склад ЦВК «закривав очі» на фальсифікації та грубі порушення законодавства України під час місцевих виборів, і, як результат – владна партія або її представники отримували сумнівну «перемогу».

    Шокуюче за своєю суттю рішення, прийняте без достатніх на те фактичних чи юридичних підстав, яким ЦВК визнало неможливість достовірно встановити результати виборів у 5 одномандатних виборчих округах з виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року нівелювало повністю довіру до цього органу.

    Численні легалізації «перемоги» провладних кандидатів на виборах народних депутатів України та фактична бездіяльність ЦВК щодо захисту виборчих прав інших кандидатів стали нормою для Комісії під час останніх чергових виборів до Парламенту.

    Так, незабезпечення правильного застосування окружною виборчою комісією одномандатного виборчого округу № 184 вимог закону під час встановлення підсумків голосування в одномандатному виборчому окрузі № 184 з виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року призвело до закономірного наслідку – вчинення ЦВК протиправних дій щодо встановлення результатів виборів народних депутатів України в одномандатному виборчому окрузі № 184.

    Численні звернення, що надходили до ЦВК щодо порушень з боку окружної виборчої комісії з виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу № 184 під час встановлення підсумків голосування в одномандатному виборчому окрузі № 184 не дали результату, бо зверталися, звичайно ж, не провладні особи. ЦВК не вжила всіх можливих заходів щодо встановлення дійсних результатів волевиявлення громадян України в одномандатному виборчому окрузі № 184 та не мала достатніх правових підстав для встановлення результатів та складення протоколу про результати виборів народних депутатів України в одномандатному виборчому окрузі № 184.

    Грубі порушення зі сторони ЦВК виявились доленосними для кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 184 Вінника І.Ю., і, як результат - обраним є не той, хто насправді отримав найбільшу кількість голосів виборців.

    При цьому, для провладної більшості ЦВК залишились непоміченими аргументи членів Комісії Шаповала В.М., Усенко-Чорної Ж.І., Магери А.Й., Швець Ю.В., Жиденка І.Г., Шелудька В. Є., Осадчука О.К., які були викладені ними у окремих думках до протоколу про встановлення результатів виборів народних депутатів України в одномандатному виборчому окрузі № 184.

    Поза проблематикою фактичної заангажованості ЦВК постає інше, більш глобальне питання: законодавчо встановлений строк повноважень діючих членів ЦВК (крім О.Копиленка та О.Осадчука) закінчується 1 червня 2014 року. Тобто існує значна ймовірність того, що результати виборів Президента України доведеться встановлювати вже іншому складу ЦВК, що, очевидно, може поставити під сумнів легітимність виборів в цілому.

    Слід також підкреслити, що сама Комісія надала пропозиції щодо вдосконалення Закону України «Про вибори Президента України» і не оминула у цих пропозиціях і себе. Так, ЦВК, задля продовження діяльності існуючого складу на виборах Президента України 25 травня 2014 року, пропонувала виключити із Закону України «Про Центральну виборчу комісію» частину другу статті 31 відповідно до якої член Комісії, строк повноважень якого закінчився, до прийняття відповідного рішення Верховною Радою України не бере участі у засіданнях Комісії. Але такі зміни породять колізію, адже залишиться чинною частина перша цієї статті, відповідно до якої повноваження члена Комісії припиняються у зв'язку із закінченням строку, на який його призначено.

    Так чи інакше, але існуючий склад ЦВК повинен бути переформатований – цього вимагає об’єктивна реальність та Майдан. Адже враховуючи втрату довіри народу України до існуючого складу Центральної виборчої комісії, вбачаючи значну суспільно-політичну кризу сьогодення та наближення виборів Президента України, які повинні відбутися на основі демократичних принципів та із дотриманням міжнародних стандартів проведення виборів, існує нагальна необхідність усунути умови, які можуть не сприяти проведенню вільних, чесних та демократичних виборів.

    У пункті 71 Кодексу належної практики у виборчих справах, ухвалений Венеціанською комісією 18-19 жовтня 2002 року зазначено, що «для забезпечення належного проведення виборів або принаймні усунення серйозних підозр у порушеннях на всіх рівнях – від загальнонаціонального до рівня виборчої дільниці – слід створювати незалежні, безсторонні виборчі комісії».

    Отже, єдиним висновком є повне переформатування складу ЦВК у відповідності до закону без будь-яких «закулісних ігор» та задля досягнення суспільно витребуваного результату – чесних виборів з всенародно обраним новим Президентом України.

    На фото - діючий керівник Центрвиборчкому Михайло Охендовський

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ