Софія надасть Києву зброю. Питання лише яку, коли і скільки
Після більш ніж восьми місяців російсько-української війни, парламент Болгарії таки проголосував за надання прямої військової допомоги Україні. Це був перший важливий крок, після якого тепер робиться другий, не менш важливий – виконання урядом рішення парламенту. Тобто визначається яка саме зброя, в якій кількості і коли буде передана Україні. І якщо перший крок був зроблений майже без проблем, то на шляху другого наразі є серйозні перешкоди.
Друга спроба
На початку цього місяця болгарські депутати переважною більшістю голосів підтримали надання прямої військової допомоги Україні. Проєкт рішення, який внесли в парламент партії «Демократична Болгарія» (ДБ) та Громадяни за європейський розвиток Болгарії (ГЄРБ), несподівано підтримала навіть партія «Болгарський схід», яка до цього протягом кількох місяців закликала до більш поміркованої позиції. «Проти» проголосували посіпаки Путіна з «Відродження» та спадкоємці комуністів – Болгарська соціалістична партія (БСП). При цьому перші навіть організували перед будівлею парламенту малочисельний протест з гаслами «НАТО геть!» і «Болгарія – зона миру», а другі – підняли в сесійній залі плакати з написом «Ні зброї! Мир».
У преамбулі прийнятого парламентом рішення, зокрема, зазначається, що Болгарія категорично засуджує агресію Росії проти України, визнає, що це найбільша загроза миру та безпеці в Європі, підтверджує свою категоричну підтримку територіальної цілісності України та відкидає незаконну анексію українських територій через т.зв. «референдуми», а також наполягає на тому, що оборонні дії України від агресивного збройного нападу є її невід'ємним правом і мають бути ефективно підтримані.
У самому рішенні містяться положення про те, що:
- уряд у термін до одного місяця повинен подати до парламенту проєкт рішення про надання Україні військової та військово-технічної підтримки відповідно до можливостей Болгарії;
- уряд, в рамках спільних зусиль ЄС, повинен визначити та запропонувати парламенту пакет заходів для співпраці та підтримки України у відновленні економіки, інфраструктури та енергетики.
Крім того, уряду доручено підтримати позов України проти Росії до Європейського суду з прав людини про порушення Європейської конвенції з прав людини, а також підтримати зусилля міжнародної спільноти з розслідування військових злочинів, скоєних російською армією на території України.
Слід зазначити, що це вже не перша спроба болгарських депутатів надати Україні військову допомогу. На початку травня вони вже голосували за надання нам «гуманітарної, фінансової та військово-технічної допомоги». Однак, військово-технічною та допомога була тільки номінально і лише через наявність в рішенні парламенту положення про ремонт української військової техніки на болгарських оборонних підприємствах, який, до слова, до сьогодні так й не почався. Основною причиною, чому тоді Болгарія відмовила Україні в прямому постачанні таких необхідних їй зброї і боєприпасів, була позиція все тих же «миротворців» з БСП. Будучи в урядовій коаліції, вони шантажували тодішнього прем’єр-міністра Кіріла Петкова тим, що вийдуть з неї, якщо його партія «Продовжуємо зміни» підтримає надання Україні зброї. Бажаючи зберегти уряд, «Продовжуємо зміни» не підтримала пропозиції ГЄРБ і ДБ, які, як і цього разу пропонували надати Україні повноцінну військову допомогу, а проголосувала за варіант, який не передбачав передачі зброї.
Наразі політичні розклади в болгарському парламенті є іншими, тому перешкод для підтримки рішення про військову допомогу України, зокрема, й для «Продовжуємо зміни», не було.
Попит і пропозиція
На яку саме військову допомогу від Софії розраховує Київ? Про це можна оцінити зі слів посла України в Болгарії Віталія Москаленка. В ефірі болгарського телебачення він, зокрема, зазначив, що наша держава надала болгарській стороні запит на понад 30 зразків озброєнь: від засобів протиповітряної оборони до гаубиць, гелікоптерів і літаків.
«Ми з самого початку хочемо отримати від Болгарії різні види озброєнь. У списку для Міноборони (Болгарії – «Главком») ми вказали понад 30 позицій, у тому числі засоби протиповітряної оборони, які зараз є найбільш необхідними… Актуальним залишається питання поставки 152-мм гаубиць, самохідних артилерійських установок, снарядів, мінометів тощо. Раніше ми подавали запит щодо вертольотів та літаків Су-25 і МіГ-29. Усе озброєння, яке є у Болгарії з часів СРСР, є для України вкрай необхідним», – зазначив український посол.
Болгарські військові експерти, серед яких є й колишні міністри оборони, володіють інформацією щодо того, що і в яких кількостях зберігається на болгарських військових складах. Зі свого боку, вони вважають, що Болгарія може багато чого передати Україні. Це, наприклад, і 122-мм, і 155-мм артилерійські боєприпаси, і боєприпаси для стрілецького озброєння калібру 7,62 мм, і 100-мм протитанкові гармати «Рапіра», і 120-мм самохідні міномети «Тунджа», і РПГ-7, і ПЗРК «Стріла-2», і танки Т-72, і РСЗВ «Град», і самохідні артилерійські установки «Гвоздика», і навіть ЗРК С-300 та літаки Су-25 і МіГ-29.
Більш того, в політичних силах, які були авторами пропозиції щодо надання військової допомоги Україні є депутати, які дотримуються позиції «передати Україні все, що можна, і тим самим – почистити наші склади від застарілої зброї».
Допомога справжня чи символічна?
Для того, щоб вся вищевказана й інша зброя у необхідних кількостях і в якнайкоротші терміни була відправлена до нашої держави, потрібна максимально ефективна робота болгарського уряду. І ось з цим наразі є проблеми.
На сьогодні в Болгарії поки не сформовано черговий уряд і країною керує призначений президентом Руменом Радевим тимчасовий, який, фактично, перебуває під його контролем. Ставлення болгарського президента до надання військової допомоги Україні є добре відомим. Ось одне з деяких його висловлювань на цю тему: «Зростає ризик втягнення Болгарії у війну... Забиранням зброї в болгарської армії, без поповнення її новою, поглиблюється дефіцит спроможностей нашої армії у складній ситуації не тільки на півночі, але і на Балканах».
Призначений президентом тимчасовий міністр оборони Дімітар Стоянов теж неодноразово відкрито виступав проти передачі Україні зброї, пояснюючи свою позицію тим, що вона потрібна болгарській армії. «Ми маємо більше зброї, ніж нам потрібно для мирного часу, але – для перекриття витрат. Також ми повинні залишити зброю для запчастин. Зараз через війну в Україні ми перебуваємо у процесі «канібалізації», оскільки стара військова техніка повинна була б підтримуватись Росією і Білоруссю», – зазначав Стоянов.
Навіть після рішення парламенту про те, що Болгарія таки надаватиме Україні військову допомогу, Стоянов більш ніж чітко дав зрозуміти, що й надалі дотримуватиметься своєї попередньої позиції. «Міністерство оборони, згідно з рішенням парламенту, підготує домашнє завдання, і наша пропозиція буде вкрай консервативною», – заявив Стоянов. «Я неодноразово повторював, що важке озброєння, таке як комплекси С-300, С-125 і решта наших зенітно-ракетних комплексів, а також літаки Су-25 і МіГ-29 на даний момент не можуть бути надані», – додав він.
Про загрозу саботування рішення парламенту нині діючою в Болгарії виконавчою владою, говорять і військові експерти. За їхніми словами, болгарський парламент не має ефективного механізму контролю над тимчасовим урядом, тому той може виконувати рішення парламенту лише формально. Вони вважають, що тимчасовий уряд навмисно використовуватиме свої повноваження і визначені законодавством процедури для максимального затягування часу і подання максимально «абсурдних» пропозицій. На практиці це може мати такий вигляд: після місяця підготовки пропозиції, уряд може внести в парламент зовсім не те, що від нього очікувалось і почнуться довгі суперечки. Депутати можуть надіслати в Міноборони запит стосовно надання повної інформації щодо того, яка зброя і боєприпаси є на складах і в яких кількостях, однак, знову, відповідь на такий запит може (і ймовірно буде) буде максимально затягуватись.
У той же час існує ризик, що депутатам не вдасться домовитись щодо коаліції і сформувати уряд. Як результат – парламент вкотре буде розпущено. Після цього, призначений президентом новий тимчасовий уряд (який, скоріш за все, буде «старим» з деякими «косметичними» змінами і зі «старою» позицією стосовно військової допомоги Україні) взагалі буде без будь-якого контролю до наступних виборів. Це не значить, що Україна в результаті нічого не отримає від Болгарії. Скоріш за все, військова допомога буде надана, адже, рішення парламенту не може бути проігнороване. Однак є ризик того, що ця допомога буде скоріше символічною, аніж такою, яка посилить спроможності української армії.
Надати Україні стільки зброї, скільки потрібно і в необхідних кількостях міг би черговий болгарський уряд, сформований тими політичними силами, які ініціювали і підтримали надання нам військової допомоги. Наразі між ними лише тривають непрості перемовини щодо формування уряду.
Ігор Федик, «Главком»
Читайте також:
Коментарі — 0