Відсторонення психіатра головного військового госпіталя – рішучий крок міністра чи гра на публіку
Цього тижня міністр оборони Степан Полторак відсторонив від посади начальника клініки психіатрії Головного військового госпіталю полковника Олега Друзя.
«…Ухвалив рішення про відсторонення від посади начальника клініки психіатрії Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» полковника Олега Друзя у зв'язку з незадовільним виконанням службових обов'язків та призначив службове розслідування», - написав міністр у себе на сторінці у Facebook.
Cкандал навколо Друзя виник у зв'язку з тим, що в понеділок на засіданні комітету Верховної Ради з питань охорони здоров'я лікар заявив, що більшості учасників бойових дій після демобілізації необхідна психіатрична допомога.
дивитися з 28.08
«Як свідчить міжнародний досвід, учасники бойових дій після повернення до мирного життя можуть стати загрозою як для власних сімей, так і для всього суспільства. За статистикою, 98% з них потребують кваліфікованої підтримки і допомоги внаслідок дії бойових стрес-факторів. Розлади бійців характеризуються високим рівнем конфліктності, підвищеної агресією, низькою працездатністю, загостренням та розвитком хронічних захворювань, алкоголізмом, наркоманією, асоціальною поведінкою, підвищенням рівня суїцидів, скороченням тривалості життя», - доповів Друзь.
За спиною психіатра демонстрували слайди, де повідомлялося, що посттравматичний стресовий розлад(ПТСР),- це «скритий ворог», і що 93% тих, хто на нього страждає, соромляться або заважають виявленню психологічних проблем. Багато колишні учасники АТО сприйняли це на свою адресу.
Як стало відомо «Главкому» із власних джерел, станом на сьогоднішній ранок наказ щодо відсторонення Друзя від посади не надходив ані до військового госпіталю, ані особисто до скандального психіатра. Лікар продовжує працювати, сьогодні прийшов на роботу.
Реакція військових та психологів
Заяви Друзя, зроблені на засіданні комітету, викликали обурення як серед ветеранів АТО, так і у професійному середовищі психологів та психіатрів. Серед претензій, які озвучили його колеги лікаря у коментарях «Главкому», - необґрунтованість даних та легкість, з якою Друзь «навішує ярлики» на усіх, хто пройшов війну.
Андрій Козінчук, військовий психолог, ветеран АТО:
За моїми відчуттями, ця цифра насправді набагато нижча. Але особисто мені здається, що вони навели 93%, щоб сказати: «У нас все погано, дайте грошей – і ми все вирішимо». Питання в тому, що люди, яких Батьківщина попросила захистити її, потім виявляються другосортними та небезпечними. Ми з цим не погоджуємося. У військових є критерій, який називається «функціональність». Нас можна боятися, нас можна любити. Ми функціональні: працюємо, платимо податки, любимо. Так, ми можемо робити погані речі – але й цивільні їх теж роблять! Я особисто був на тому круглому столі і можу сказати, що в доповіді Друзя були відсутня повага та гідність. Виходить, що і міністр оборони Степан Полторак – теж один із цих 93%.
Олена Чуйко, професор завідувач кафедри соціальної реабілітації та соціальної педагогіки факультету психології Університету імені Тараса Шевченка:
Цифра (93%) нічим не підкріплена. Друзь посилався на міжнародний досвід (який, між іншим, свідчить якраз про інше, там ця цифра коливається від 3 до 11%). Казати, що такі люди «небезпечні для суспільства» - означає стигматизувати (таврувати – «Главком») цих людей. Соціальні наслідки цього можуть бути дуже серйозними. Через це може формулюватися певна думка про людей, які мають деякі складності, а тому є неадекватними. Це викривлене, хибне уявлення, однак воно формує певну поведінку відносно цих людей, і це небезпечно.
Приблизно три роки тому відбувалися конференції на тему реабілітації ветеранів АТО, на яких він називав майже аналогічні цифри. Вже тоді серед психологів та психіатрів піднялась хвиля обурення щодо доцільності таких виступів та непідкріпленості даних реальними емпіричними дослідженнями. Ми з колегами вже тоді дивувалися, як легко психіатр роздає діагнози, «змішує» діяльність психологів та психіатрів. Але на це тоді не звернули уваги. Я дуже здивувалась, коли під час засідання комітету почула ще вищі цифри, ніж озвучені раніше. Це звучало непрофесійно.
Реакція соцмереж
Варто зазначити, що користувачі соцмереж по-різному сприйняли заяви Друзя та рішення Полторака щодо нього. Так, ветерани АТО вхопились за цифру 93%, яка одразу стала мемом. Мовляв, ми пишаємося тим, що захищали Батьківщину, і хай інші кажуть, що хочуть. Водночас, саме мем «93%» виник, очевидно, унаслідок помилки. Адже «небезпечними для суспільства» (і це видно на відео) Друзь назвав 98% ветеранів. 93%, як видно на слайді, це частка тих «хто соромляться або заважають виявленню» синдрому посттравматичного розладу. Втім, очевидно, оскільки число «98%» було лише озвучено, а «93%» - було на слайді і досить довго залишались перед очима членів комітету і присутніх на засіданні, загалу запам’яталася саме цифра «93%».
Під постом Полторака з’явилися коментарі із подякою за прийняте рішення.
Додаючи хештег #1_з_93, своєю приналежністю до тих, хто є потенційно небезпечним, поспішили похвалитися деякі військовослужбовці.
Водночас ряд користувачів Facebook заступилися за Друзя і зауважили, що проблема посттравматичного синдрому серед ветеранів АТО справді є, а бурхлива реакція суспільства та Полторака показала лише неготовність сприймати цю інформацію.
Друзь в опалі
Впадає в око той факт, що Полторак відсторонив Друзя на час виконання службового розслідування «у зв'язку з незадовільним виконанням службових обов'язків». Посаду начальника клініки психіатрії Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» полковника він обіймав упродовж останніх років. У травні цього року правоохоронці спіймали Друзя на хабарі у 52 тис. грн, про що повідомляла речниця столичної прокуратури.
Про подальший розвиток справи у ЗМІ не повідомлялось, а Друзь і далі керував госпіталем. Але, чи задовільно той виконує свої обов’язки, міністр чомусь вирішив лише після резонансної заяви медика.
Ба більше – того ж дня, коли Друзя відсторонили, у ЗМІ з’явилась низка публікацій про багатства психіатра, а також про те, що його дружина – росіянка. Інформація подавалася із посиланням на його декларацію за 2016 рік. Яку він, між іншим, подав ще в березні.
Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0