Ковбої проти рейдерів. Українське село бере до рук зброю

    Фермери вирішили не сподіватись на владу і почали створювати загони самооборони
    Поки на центральному рівні аграрії домагаються збереження спецрежиму оподаткування, на скасування якого рішуче налаштований Кабмін, на місцях їм доводиться вирішувати зовсім інші проблеми. Не секрет, що по всій країні завдяки дуже «ефективній» реформі поліції галопуючими темпами зростає рівень злочинності – проте якщо великі міста
    • Микола Мельник
    • 17 Листопада, 2016, 10:00
    • Розсилка

    Фермери вирішили не сподіватись на владу і почали створювати загони самооборони

    Поки на центральному рівні аграрії домагаються збереження спецрежиму оподаткування, на скасування якого рішуче налаштований Кабмін, на місцях їм доводиться вирішувати зовсім інші проблеми. Не секрет, що по всій країні завдяки дуже «ефективній» реформі поліції галопуючими темпами зростає рівень злочинності – проте якщо великі міста хоча б насичені патрулями, то в сільській місцевості ситуація набагато складніша. Останнім часом на село повертаються «лихі» 90-ті, коли селянські господарства зазнають рейдерських захоплень, а їхній врожай просто вивозиться в невідомому напрямку. З початку року таким чином було знищено майже 2 тисячі фермерських підприємств по всій країні і, за інформацією профільних агроасоціацій, близько 40 тисяч людей втратили робочі місця. Найбільш загрозлива ситуація на сьогодні склалася в Кіровоградській, Волинській, Дніпропетровській та Хмельницькій областях.

    Лідер Аграрної партії Віталій Скоцик каже, що таку ситуацію можна було передбачити заздалегідь: «Найстрашніше, що на полях почали стріляти. Ситуація нагадує 90-ті роки, тільки рейдери, що тоді нападали на промисловість, тепер взялися за аграріїв. Таке враження, що чекали збору врожаю і на його завершальній стадії хвиля рейдерства тільки піднялася. Таку ситуацію на осінь можна було очікувати, бо корпоративні права підприємств на гектар землі в середньому коштують 300–500 доларів, а гектар у сусідній Польщі – 12–15 тисяч доларів. Багато ділків порахували, що якщо сьогодні змусити фермера різними шляхами перепродати корпоративні права на його підприємство або витіснити його з його землі, то наступного року можна дуже швидко перепродати землю – хай і не за 15 тисяч, але хоча б за 3-5-7 тисяч доларів і заробити на цьому величезні гроші».

    В умовах, коли правоохоронні органи безсилі, а невеличка охорона окремих фермерських господарств не в змозі самотужки впоратися з потужним десантом рейдерів, виникла ідея створювати загони самооборони. Таким досвідом ділиться співголова Бобринецького загону самооборони «Кіровоградські ковбої», підприємець Юрій Крутько: «Був один неприємний випадок, коли у сусідньому підприємстві, що межує з моїм господарством, відбулось рейдерське захоплення продукції. Було прийнято рішення одеського райсуду, що нібито воно має вивезти свій урожай певній фізичній особі, яка за нього нічого не платила. Проте прибув судовий виконавець, близько 50 осіб у балаклавах, розбили відеокамери, завантажили урожай на свої машини і протягом чотирьох днів вивезли продукції на суму десь 50 мільйонів гривень. Інші фермери тоді вирішили не втручатись, але побачили, що така ситуація може статись з кожним із нас, бо всі знають, які «чесні» у нас суди».


    Співголова Бобринецького загону самооборони «Кіровоградські ковбої» Юрій Крутько
    Співголова Бобринецького загону самооборони «Кіровоградські ковбої» Юрій Крутько

    Підприємець згадує, як люди зібрались і вирішили самі захищати себе: «До нашого загону записалося 300 осіб. У нас є легальна зброя, є люди, які проходили АТО, нас навчали спецназівці, котрі, зокрема, проходили бої за донецький аеропорт. Усі побачили, що якщо біда торкнеться тебе, до тебе прийдуть на допомогу твої побратими-аграрії. До нас приєднуються сусіди і з інших районів. Не думаю, що якась охоронна структура буде нас захищати так, як ми самі за якихось надзвичайних пригод». Крутько жартує, що обрав для свого загону таку оригінальну назву, бо зараз ситуація в Україні чимось нагадує часи Дикого Заходу. Тоді теж панувала логіка сили та закон зброї.

    Фермер Ігор Волошенюк з Волині наводить свої аргументи: «Розраховувати на правоохоронну систему не доводиться. Якщо покарати рейдера через суд вдається, то це радше поодинокі випадки. Реальною силою є тільки самі організовані працівники та власники господарств, а не наймані охоронці або міліція. Сподіватися немає на кого, ми будемо і далі об'єднувати власні сили».


    Фермер Ігор Волошенюк з Волині
    Фермер Ігор Волошенюк з Волині

    Цікаво, що одна відома опозиційна сила, яка наразі організовує акції протесту в столиці, ще в жовтні урочисто заявила про створення цілої мережі так званих антирейдерських штабів, які оприлюднюватимуть факти рейдерства та надаватимуть правову допомогу потерпілим фермерам. Проте у Скоцика такі ініціативи викликають хіба що здивування: «Ми сьогодні дивимось незрозумілими очима і на владу, і на так звану опозицію. З владою констатуємо поточну ситуацію – ми змушені захищатися своїми руками. А опозиція – це ті, хто був при владі і ще недавно формував коаліцію. Тому коли ми чуємо від однієї з політичних партій, які називають себе опозиційними, що вони створили штаби і будуть ними захищати, то треба запитати людей на місцях, чи вони вірять такому штабу. Є чітке розуміння, що той політикум, який є у Верховній Раді, який сформував уряд, не здатен виконувати замовлення українського суспільства. Тому настає етап, коли українське суспільство саме починає виконувати функції – в даному випадку, безпеки і оборони».


    Лідер Аграрної партії Віталій Скоцик
    Лідер Аграрної партії Віталій Скоцик

    Також політик закликав до виборності основних керівних посад на місцях і підпорядкування місцевої поліції громадам, що, на його думку, підвищило б відповідальність керівників перед громадами і знизило рівень злочинності. В тому числі пов’язаної із рейдерством, яке стало головним болем чесно працюючих на землі аграріїв. Наразі ж можна прогнозувати, що за подальшої бездіяльності держави рух самооборони фермерів буде тільки ширитись.

    Микола Мельник, для «Главкома»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ