12,9% абітурієнтів, які вступили на бюджетні місця у вишах, від них відмовились
Вступна кампанія 2018 року добігає до кінця. У Міністерстві освіти та науки розповіли, які виші та спеціальності користувались найбільшим попитом серед найрозумніших абітурієнтів, а також як вдалось на 63% збільшити кількість вступників на спеціальності, яких гостро потребує ринок праці.
Цього року на зарахування на бюджет були рекомендовані 58875 вступників на бакалаврат. З них 51 252 (майже 87%) абітурієнтів вже подали необхідні документи і зараховані до вишів.
Міністр освіти і науки Лілія Гриневич припускає, що решта 12,9%, які не скористались можливістю зайняти рекомендоване бюджетне місце, надали перевагу платному навчанню, але на престижніших факультетах. Наприклад, на юридичному, де було зменшено державне замовлення на користь тих спеціальностей, яких гостро потребує український ринок праці.
Під час вступної кампанії абітурієнти мали можливість подати заяви на вступ на сім спеціальностей у різних вишах, водночас необхідно було вказати пріоритетність: на яких із спеціальностях вступник хотів би навчатись більше, а на яких – менше.
В результаті, 59,2% абітурієнтів були зараховані на бюджет за першою пріоритетністю і 16,4% - за другою. Це означає, що вони будуть навчатися у тих університетах і на тих спеціальностях, про які мріяли.
ТОП-10 вишів, у яких збільшилася кількість рекомендованих на бюджет вступників (порівняно з 2017 роком)
- Львівський національний університет ім. Івана Франка: +391 бюджетне місце;
- Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут імені Сікорського»: +351 бюджетне місце;
- Національний технічний університеті «Дніпровська політехніка»: + 189 бюджетних місць;
- Національний університеті «Львівська політехніка»: +184 бюджетних місця;
- Київський національний університеті ім. Шевченка: +165 бюджетних місць;
- Національний університет біоресурсів та природокористування: +163 бюджетних місця;
- Харківський національний університет імені Каразіна: +153 бюджетних місця;
- Києво-Могилянська академія: +146 бюджетних місць;
- Харківський національний економічний університет: +138 бюджетних місць;
- Харківський національний університет радіоелектроніки: +94 бюджетних місця.
Міністр освіти і науки Лілія Гриневич звернула увагу, що попри побоювання, що широкий конкурс призведе до концентрації вступників у Києві, в рейтингу ТОП-10 представлено шість регіональних університетів.
Найбільше місць держзамовлення сконцентровано у вишах Києва - 27,7%, Харківської – 12,5%, Львівської – 11,2%, Дніпропетровської – 6,2% та Одеської областей – 5,1%.
До 18 серпня триватиме переведення абітурієнтів, які належать до пільгових категорій, з контрактних місць на бюджетні, від яких відмовились 12,9% вступників, рекомендованих на зарахування на безоплатне навчання. Першим, кому передадуть вакантні бюджетні місця, це діти загиблих захисників України. Після них на безкоштовне навчання претендуватимуть особи з інвалідністю, учасники бойових дій, діти учасників бойових дій, внутрішньо переміщені особи, а також вступники, які бажають навчатися на спеціальностях технічно-природничого спрямування.
«Якщо дитина загиблого учасника війни на Сході України вступила в обраний нею університет на платне навчання, їй не доведеться їхати в інший університет, де є вільні місця, а бюджетне місце буде надано університету, куди вона вступила», - пояснила принцип розподілу Гриневич.
Цього року серед пільговиків 2175 осіб уже були зараховані за вступними іспитами (таким правом можуть користуватися, наприклад, діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, учасники бойових дій) та 45 осіб за співбесідою (таке право надається особам з інвалідністю, які неспроможні відвідувати навчальний заклад, постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи, особи з інвалідністю внаслідок війни). Разом їхня кількість становить близько 4,3% від загальної кількості зарахованих на бюджет. Є ще одна пільгова категорія - вступники з Криму і окупованих районів Донецької та Луганської областей, але для них вступна кампанія ще триває.
У Міносвіти підкреслили, що скасування творчого конкурсу і введення творчого заліку дозволило підняти конкурсний бал за спеціальністю «Журналістика». Тобто вступ відбувався за сертифікатами ЗНО. І якщо у минулому році на журналістику проходили люди із середнім балом 154, то цього року мінімальний прохідний бал - 186.
Плюси та мінуси вступної кампанії-2018
Цьогоріч зменшили з 9 до 7 кількість спеціальностей, на які вступник може подаватись одночасно. Це нововведення не порушило права абітурієнтів на вибір, адже 76,4% абітурієнтів вступили за спеціальностями, які були у списку пріоритетності перші або другі. А кількість зарахованих за спеціальностями, які йшли у списку пріоритетності шостими і сьомими не перевищує 3%.
Таке нововведення як встановлення мінімального порогу у 150 балів для вступу на окремі медичні спеціальності: стоматологію, медицину і педіатрію мало незначний вплив на перебіг вступної кампанії. Адже по всіх спеціальностях медичного спрямування вступний бал і так перевищував 150 балів, незалежно від того, був на них встановлений мінімальний поріг чи ні.
Позитивною новозміною у Міністерстві освіти вважають заміну творчих конкурсів на творчі заліки, яка дозволила суттєво збільшити прохідний бал абітурієнтів. За творчий залік не ставлять балів, а лише вказують, склав чи не склав його абітурієнт, в той час коли творчий конкурс передбачав виставлення балів, які могли бути не завжди об’єктивними.
Збільшення сільського коефіцієнту на аграрні спеціальності не вирівняв шанси сільських дітей на вступ до вишів: загалом відсоток дітей із сіл, що скористались сільським коефіцієнтом, і були рекомендовані до зарахування на бюджет, не змінився і становить 33% від тих сільських дітей, що претендували на безоплатне навчання.
Натомість спрацював галузевий коефіцієнт, за допомогою якого підвищували бали на технічні, природничі та аграрні спеціальності. Це стимулювало зростання держзамовлення на ці дефіцитні спеціальності. Якщо минулоріч на технічні, природничі та аграрні спеціальності вступили 9 386 вступників, то цього року їх було 15 348.
Яна Степанковська, «Главком»
Читайте також:
Коментарі — 0