Приїхали. Україна визнала: грошей на нову військову техніку немає

Виробництво «Дозор-Б» – першого українського бронеавтомобіля, швидше за все, буде зупинено. Як стало відомо «Главкому», у виробника бойової машини – Львівського бронетанкового заводу (ЛБТЗ) – немає грошей ані на комплектуючі, ані навіть на зарплати.

Завод не може розплатитися навіть за контрактами в кілька мільйонів гривень. Так, наприклад, за інформацією видання, ЛБТЗ заборгував Харківському тракторному заводу 2,15 млн гривень за поставки опорно-поворотних пристроїв, необхідних для установки бойового модуля на дах броньовика.

Чому нема грошей

На бронетанковому заводі визнають борг. Проблеми ж із розрахунками пояснюють фінансовими труднощами. Мовляв, усі гроші йдуть на ремонт техніки для АТО. І через війну немає можливості заробити на експорті.

«У зв’язку з проведенням АТО на сході України підприємство позбавлене можливості експортувати свою продукцію до інших країн світу, оскільки вся відремонтована заводом техніка постачається виключно для потреб ЗСУ. За умовами державних контрактів, сума прибутку, закладена МО України для відповідача, є мінімальною, і майже весь прибуток підприємства використовується на закупівлю комплектуючих і матеріалів для ремонту бронетанкової техніки, а також на виплату заборгованості із заробітної плати перед працівниками підприємства», – так пояснювали брак грошей представники заводу в суді (матеріали справи є в розпорядженні «Главкома»).

Проблеми з фінансуванням підтверджують в «Укроборонпромі» – державному концерні, що опікується роботою підприємств військово-промислового комплексу. Представники компанії зізналися, що наразі не вистачає грошей не лише на комплектуючі, а й на зарплати. Частина працівників ЛБТЗ навіть довелося відправити у відпустку за власний рахунок.

«Держава здатна закривати лише мінімальні потреби, без інвестицій у виробництво, без інвестицій у технології. Для порівняння: оборонний бюджет Росії – майже $50 млрд, він більший за весь консолідований бюджет України», – зауважили в концерні.

Основну причину проблем з фінансами в «Укроборонпромі» теж вбачають у відсутності можливості відправляти українську військову техніку на експорт. «Кожен проданий на експорт танк – це кілька танків для нашої армії коштом платників податків інших країн», – пояснюють свою позицію в концерні.

Сумна доля «Дозору»

«Дозор-Б» – мабуть, найвідоміший український броньований автомобіль. Розробляти його почали задовго до російської агресії. Прототип машини показали ще в 2004 році. Правда, потім про броньовик забули. Він з'являвся тільки зрідка на виставках озброєнь. Ніхто про серійне виробництво і не думав.

Після початку війни з Росією виявилося, що воювати Україні особливо нічим. А броньованих машин в армії не було зовсім. Солдати пересувалися переважно на радянських УАЗах.

Тоді й згадали чиновники про український «Дозор». Автомобіль почали готувати до серійного виробництва і попутно піарилися на фоні грізного вітчизняного броньовика. Такунагоду не пропустив навіть президент. У січні 2015 року адміністрація Петра Порошенка повідомила про те, що гарант особисто провів тест-драйв БТР.Однак така увага (чи то піар) перших осіб держави «Дозору» не допомогла. Броньовик тривалий час не могли запустити в серію. Адже до цього нічого подібного українські підприємства не випускали. Проблеми були як із комплектуючими, так і з фахівцями.

Машину вирішено було збирати на Львівському бронетанковому заводі. Перші «Дозор-Б» обіцяли передати в армію ще в березні 2015 року. Але потім терміни постійно переносилися. З БТР постійно виникали якісь проблеми. Наприклад, у квітні минулого року на броньованих корпусах машин виявили тріщини.

Трохи пізніше, вже на випробуваннях Міністерства оборони, «Дозор» і зовсім потонув. В оборонному відомстві навіть засумнівалися, чи варто приймати броньовик на озброєння. У травні 2016 року військовий експерт Сергій Згурець написав, що Міноборони взагалі може відмовитися від вітчизняної машини.

Але «Укроборонпром» запевнив, що всі неполадки буде усунуто. І машину таки взяли «на службу» до лав Збройних сил. Перші 10 машин було переданоЗСУ влітку 2016-го – приблизно на рік пізніше, ніж було обіцяно спочатку.

Серед обіцянок «Укроборонпрому» були геть інші обсяги виробництва. Глава концерну Роман Романов запевняв, що з 2016 року ЛБТЗ збиратиме 50 машин на рік. У реальності ж вдалося зібрати у п'ять разів менше.

А сьогодні подальша доля першого українського бронеавтомобіля й зовсім незрозуміла.