Справа арбітрів. Одіозний суддя з України згубив 300 мільйонів у Ліхтенштейні?

    • Інна Михайлівська
    • 19 Жовтня, 15:50
    • Розсилка

    Чи буде доведено до кінця всі справи, в яких фігурують прізвища одіозних суддів ВГСУ?

    Генпрокуратура повідомила про підозру колишнім голові та заступнику Вищого господарського суду України, а нині суддям цього суду – Віктору Татькову та Артуру Ємельянову. Вчора про це через свою офіційну сторінку в мережі Facebook заявив генеральний прокурор Юрій Луценко. За його словами, двом зазначеним суддям було оголошено про підозру у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1 КК України.

    У повідомленні також було зазначено, що «слідство має докази того, що ці особи в 2011–2014 роках фактично підпорядкували собі систему прийняття судових рішень. Досліджується близько 7000 випадків незаконного втручання в автоматизовану систему розподілу справ та заяв, втручання в діяльність суддів з метою винесення ними потрібних зловмисникам неправосудних рішень у господарчих судах всіх інстанцій».

    Діяльність Татькова та Ємельянова стала предметом особливої уваги не лише слідчих, а й багатьох українських журналістів. У засобах масової інформації неодноразово з’являлися резонансні матеріали, які проливали світло не лише на діяльність двох вершителів доль у суддівських мантіях за роки президентства Януковича, а й на матеріальні здобутки обох служителів української Феміди. Не буде перебільшенням сказати, що Вищий господарський суд України за часів Януковича був одним з головних інструментів впливу на вітчизняний бізнес для президентської «сім’ї». Саме в цих стінах вирішувалися питання на десятки і сотні мільйонів доларів, а тому і судді, що забезпечували правильні рішення та відповідали перед «сім’єю» за безперебійну роботу ВГСУ в потрібному напрямку, цілком заслужено мали репутацію ключових менеджерів системи Януковича.


    Судді ВГСУ Татьков та Ємельянов (колаж з оф. сторінки Facebook Юрія Луценко)
    Судді ВГСУ Татьков та Ємельянов (колаж з оф. сторінки Facebook Юрія Луценка)

    Генпрокуратура повідомляє про підозру Ємельянову і Татькову лише сьогодні – майже через три роки після втечі Віктора Януковича з України, коли в країні вже четвертий постреволюційний генпрокурор. Обидва судді – лише вершина великої піраміди, в якій було задіяно десятки, а то й навіть сотні представників судової влади, правоохоронних органів, бізнесу та чиновників.

    300 мільйонів судді Ємельянова?

    Варто зазначити, що останні події навколо Татькова та Ємельянова – далеко не перша спроба Генеральної прокуратури притягнути до кримінальної відповідальності одіозних суддів. Зокрема, у 2015-2016 роках ГПУ вела низку резонансних кримінальних справ, в яких фігурували імена колишніх керівників Вищого господарського суду України. Однак про ці справи Луценко поки що не обмовився. А вони варті того, щоб також бути доведеними до логічного завершення. Принаймні до вручення відповідних підозр.

    Взяти хоча б резонансну справу із 300 мільйонами гривень на рахунках у ліхтенштейнському банку, в якій також фігурує ім’я Ємельянова. У 2015 році фінансова розвідка Ліхтенштейну виявила рахунки, що належать панамській компанії Restwood Products Corporation в одній з фінансових установ князівства, залишок коштів на яких становив 13,13 млн швейцарських франків (близько 300 млн грн). Йшлося про рахунки компанії Restwood Products Corporation у банку Liechten Steinische Landes-Bank AG. У серпні 2015 року слідчі встановили, що походження капіталів пов'язане з відмиванням грошей і що вони можуть належати судді Ємельянову. Зазначені рахунки було арештовано. 18 серпня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) було внесено відомості за №42015000000001756 за фактом скоєння суддею Вищого господарського суду України Ємельяновим А.С. та його колишньою дружиною Ємельяновою С.Г. кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368-2, ч. 3 ст. 209 КК України.

    Якщо коротко охарактеризувати позицію українських слідчих, то Генпрокуратура вважала, що колишня дружина судді Артура Ємельянова – Світлана Ємельянова – мала довіреність, на підставі якої могла розпоряджатися грошима на даному банківському рахунку.  

    Джокер у рукаві

    Однак на допомогу власникам цих чималих коштів прийшла доволі важка артилерія. В січні 2016 року Апеляційний суд Києва зняв арешт з рахунків Restwood Products Corporation, пославшись на недостатню доказову базу, надану Генпрокуратурою. А вже в березні 2016 року у справі з'явився такий собі неназваний український громадянин, який заявив, що лише він є кінцевим власником панамської компанії Restwood Products Corporation і банківських рахунків, що належать їй в банку Князівства Ліхтенштейн Liechten Steinische Landes-Bank AG. Саме цей громадянин дав свідчення, що ані суддя Ємельянов, ані його колишня дружина не мають до зазначених грошей жодного стосунку. В результаті цих свідчень справа судді Ємельянова, яку вів департамент спеціальних розслідувань ГПУ, майже зайшла у глухий кут. Печерський районний суд, а згодом і Апеляційний суд Києва, взяли до уваги свідчення цієї особи та знову заблокували арешт багатомільйонних коштів.  

    Цим громадянином, як виявилося пізніше, виявився український банкір Сергій Дядечко – колишній співвласник збанкрутілого банку «Родовід», власник банку «Союз», що веде затяжну судову війну з Національним банком України та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб за право залишити свій банк на ринку всупереч постановам регулятора про його ліквідацію та відкликання банківської ліцензії. І це саме той український банкір, резиденцію якого у Князівстві Монако, за даними французьких та українських ЗМІ, кілька місяців тому було пограбовано на 2 млн євро, та який виявився президентом і головним спонсором баскетбольного клубу «Монако».


    Князь Монако Альбер II та президент баскетбольного клубу «Монако», український банкір Сергій Дядечко
    Князь Монако Альбер II та президент баскетбольного клубу «Монако», український банкір Сергій Дядечко

    Випливає це з інформації про те, що 4 квітня 2016 року до ЄРДР було внесено відомості за №42016000000000931 за фактом скоєння уповноваженою особою компанії Restwood Products Corporation (Панама) Дядечком С.В. кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України. А вже 7 квітня 2016 року кримінальні провадження №42015000000001756 (власне, справа судді Ємельянова) та №42016000000000931 (справа Дядечка) об’єднані в одне провадження за №42015000000001756. Таким чином, Генпрокуратура вирішила не миритися з появою джокера Дядечка у справі про 300 млн судді Ємельнова і дала зрозуміти, що принципову справу розслідуватимуть далі. Хіба що з кількома новими акцентами та фігурантами. Тепер, об’єднавши дві справи в одне провадження, слідчі ГПУ зайняли позицію, що «на початку квітня 2015 року Дядечко С.В. за попередньою змовою з Ємельяновим А.С., для приховування та маскування незаконного походження коштів, попередньо отриманих Ємельяновим А.С. злочинним шляхом, надав дружині Ємельянова А.С. Ємельяновій С.Г. право на розпорядження рахунком зазначеної компанії №LI3108800546868502001 (5468.6850) у банківський установі Князівства Ліхтенштейн – Liechten Steinische Landes-Bank AG, залишок коштів на якому становить 13,13 млн швейцарських франків (близько 300 млн грн)».

    Судові гойдалки як ознака суддівської корпоративної солідарності

    Враховуючи всі ці нові факти та продовжуючи розслідування, Генеральна прокуратура знову зажадала арешту зазначених 300 мільйонів гривень на рахунку панамської компанії Restwood Products Corporation у Ліхтенштейні, але 23 червня 2016 року Печерський суд відхилив і це клопотання слідчих. Власне, саме з цієї постанови Печерського районного суду від 23.06.2016, яка є у розпорядженні редакції, і вдалося зрозуміти та розплутати всі особливості та перипетії цієї резонансної справи Ємельянова. 

    (для перегляду документа натисніть на зображення)

    Таким чином, завдяки постанові Печерського суду від 23 червня 2016 року, вдалося дізнатися, що Головне слідче управління ГПУ вважає, що кінцевим власником великої суми грошей на рахунку панамської компанії Restwood Products Corporation в Liechten Steinische Landes-Bank AG є саме суддя Артур Ємельянов. Прокурори доводили суду, що завдяки реалізації нехитрої схеми між Ємельяновим і Дядечком, яких, до речі, поєднує ще й колишня «донецька прописка», ці гроші були фактично заховані в одному з банків Князівства Ліхтенштейн. Але, незважаючи на всі спроби головного слідчого управління ГПУ домогтися результату в цій резонансній справі, першою сходинкою в якій мав би стати арешт вищезазначених коштів, українські судові інстанції приймали рішення на користь тандему Ємельянов-Дядечко.


    Банкір Сергій Дядечко «взяв на себе» гроші Артура Ємельянова?
    Банкір Сергій Дядечко «взяв на себе» гроші Артура Ємельянова?

    На думку суддів Печерського суду, яку наведено у відповідній постанові від 23 червня, сторона обвинувачення (ГПУ) не надала достатньо доказів того, що Світлана Ємельянова є бенефіціарним власником або ж вповноваженою особою панамської компанії Restwood Products Corporation, а також що в квітні 2015 року вона нібито була уповноважена Сергієм Дядечком розпоряджатися рахунком Restwood Products Corporation в банківській установі князівства Ліхтенштейн Liechten Steinische Landes-Bank AG.

    Власне, когось може і не дуже здивувати той факт, що судді Печерського районного суду м. Києва стали на захист інтересів впливового судді Вищого господарського суду України. Проте подібні речі не мають заважати розслідуванням, від яких залежить честь та репутація післяреволюційної Генеральної прокуратури.  

    Враховуючи останні події навколо прізвищ Татькова та Ємельянова, є велика ймовірність того, що резонансна справа 300 мільйонів гривень, захованих у Liechten Steinische Landes-Bank AG, також матиме своє продовження. І якщо не сьогодні, то завтра Генеральна прокуратура продемонструє результат і в інших напрямках, в яких фігурують імена відомих «арбітражників» з ВГСУ часів Януковича.

    Інна Михайлівська, «Главком»

    Комментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ