«Торги йшли до останнього». Як забирали банк Коломойського

Доля найбільшого банку країни – Приватбанку – вирішилась у ці вихідні. Про проблеми в цій фінансовій установі було відомо вже давно, а перемовини держави з акціонерами велись постійно. Проте все довелось вирішувати фактично в цейтноті. Причому ситуація постійно змінювалась, що аж ніяк не додавало спокою клієнтам «Привату». Урешті-решт на неділю, 18 грудня, було заплановано засідання Кабміну, де мало остаточно вирішитись питання про націоналізацію банку, але йому передувало несподіване засідання РНБО, яке мало освятити кінцеве рішення. «Просто Гройсман, як завжди, не хоче брати на себе всю відповідальність», – розповіли джерела в цьому органі.

Та завбачливий Гройсман перестрахував себе й із іншого боку. Аби у разі непередбачених обставин у майбутньому, пов’язаних із націоналізацію «Привату», уникнути звинувачень на адресу уряду, з основних акціонерів банку – Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова – витребували своєрідну «охоронну грамоту». Мільярдери написали листа уряду, де самі наполегливо вимагають втрутитись у справи своєї фінансової установи, у якої виникли значні проблеми, та захистити вкладників банку. Причому у самих акціонерів, як кажуть свідки тривалих перемовин, думки щодо «здачі» рідного дітища державі різнились. Якщо Коломойський нібито погодився з варіантом націоналізації, то інші власники займали протилежну позицію.

Про те, що дніпропетровського мільярдера переважно все влаштувало, говорить така промовиста деталь. Телеканал Коломойського у підсумковій тижневій програмі, за декілька годин до оголошення рішення про націоналізацію, жодним словом не згадав про Приватбанк і багатоденну паніку навколо нього.

Та вже за кілька годин після оголошення фінального рішення у соцмережі з’явився пост начебто Коломойського, який варто оцінювати більше з точки зору піару. Олігарх, що тепер вирішив зайнятися політикою і своєю партією «Укроп», начебто назвав націоналізацію рейдерством, яке знищило інвестклімат у державі. При цьому залишається питання, чому мільярдер і його ЗМІ мовчали тривалий час, коли тривали перемовини. Та чи не є сторінка у соцмережі фейковою... 

Згодом представники олігарха відмежували свого патрона від цих заяв, заявивши, що у Коломойського нема своєї сторінки у соцмережах.

Прем’єр, за окремими свідченнями, теж тривалий час виступав проти націоналізації Приватбанку. Проте у п’ятницю було досягнуто остаточної домовленості між державою та акціонерами. Стало зрозуміло, що держава таки буде входити в капітал банку.

За інформацією «Главкома», до Києва навіть прибула делегація однієї міжнародної фінансової установи, яка була стурбована ситуацією навколо «Привату». Високі гості протягом найближчого тижня спостерігатимуть за подіями на фінансовому ринку країни та оперативно формулюватимуть поради.

Гройсман, у свою чергу, скасував свій візит до Брюсселя заради вирішення цієї історії. Перед цим уряд змінив умови націоналізації банків саме під «Приват» – були внесені зміни у постанову «Про затвердження порядку придбання акцій банків в обмін на облігації внутрішньої державної позики».

У результаті за підсумками засідання уряду було прийняте нібито компромісне рішення.

«Кабінет міністрів України на засіданні в неділю розглянув питання забезпечення стабільності у фінансовій системі країни. Беручи до уваги результати засідання Ради національної безпеки та оборони України, уряд підтримав пропозицію Національного банку та Ради фінансової стабільності про перехід ПАТ «Приватбанк» у стовідсоткову державну власність».

Як зазначили в уряді, держава в особі Міністерства фінансів стане власником 100% акцій ПАТ «Приватбанк» та гарантує безперебійне функціонування цієї установи та збереження коштів його клієнтів».

У Кабміні підтвердили, що всі дії відбуваються у чіткій координації з міжнародними фінансовими організаціями та за їхньої підтримки, а також, що саме власники банку звернулися до держави, аби вона стала його повним власником.

Перехідний період починається з 19 грудня, і держава обіцяє забезпечити стабільну роботу банку у звичайному режимі.

Ззовні виглядає, що сторони домовились, щоправда, поки незрозуміло, на яких умовах. Дійсно, проблеми найбільшого банку країни не були секретом, і гроші, які має бути кинуто на його порятунок, навіть були узгоджені в меморандумі з МВФ – хоча там не йшлося про назву конкретного банку.

Про те, що з «Приватом» буде все гаразд, несподівано висловився навіть права рука Порошенка Ігор Кононенко: «Єдине, що хочу сказати: впевнений, що з «Приватом» усе буде добре. «Приват» – це великий системний банк, і якщо в цьому контексті щось буде потрібно від парламенту, буде внесено якийсь законопроект з точки зору підтримки стабільності банківської системи, але ми оперативно на це відреагуємо».

За даними «Українських новин», для докапіталізації Приватбанку випустять 30-річні облігації внутрішньої державної позики на суму в 150 мільярдів гривень. Папери викуповуватиме Нацбанк, а кошти від продажу спрямують у капітал банку.

«Торги йшли до останнього – всі хотіли зберегти ліквід для себе і скинути борги на інших», – кажуть джерела, близькі до учасників оборудки.

Очікується, що в Приватбанк буде введено тимчасову адміністрацію, яку очолить колишній міністр фінансів України Олександр Шлапак – персона, яка начебто є компромісною для усіх сторін. Та про те, чим реально завершиться ситуація з націоналізацією найбільшого банку країни, проблеми в якому можуть коштувати стабільності всієї нашої крихкої економіки, не готовий нині прогнозувати ніхто. Державі ще доведеться вирішити, що робити з такою новою махіною, а клієнтам – трохи похвилюватися.

Приватбанк, передбачаючи новий сплеск паніки, поспішив її стримати хоча б у перший день після рішення держави.

Керівництво Приватбанку вже повідомило про зміни у регламенті, починаючи від сьогодні: 

«Шановні клієнти! У зв’язку з проведенням процедури націоналізації, інформуємо вас про регламент роботи банку з операціями корпоративних клієнтів на 19.12.2016 р.:

– усі видаткові фінансові операції за рахунками, що надійшли до банку, будуть виконані, починаючи з 9:00 20.12.2016 р.;
– карткові видаткові транзакції (за корпоративними картками та «Ключем до рахунку») також тимчасово не обслуговуються;
– всі прибуткові операції (надходження на картки та рахунки) працюють у стандартному режимі.

Просимо вибачення за незручності, що виникли з незалежних від нас обставин». Таке повідомлення можна побачити у системі  «Приват24 для бізнесу». 

Як реагували соцмережі на новину про одержавлення найбільшого комерційного банку країни

Журналіст «1+1» Олександр Дубинський традиційно жваво коментує події навколо проблемних банків. Та у випадку з «Приватом», що належав його роботодавцю, протягом останніх тижнів був менш говірким. Уже після оприлюднення рішення про націоналізацію Дубинський застеріг від «головної проблеми», що виникне після того, як банк стане державним. «Уже не буде приватності. Мінфін разом з банком бере під контроль ключову систему інтернет-платежів и розрахунків між людьми та підприємцями.  

У результаті усі операції без оформлення бухгалтерських документів – тобто «сірі» – потенційно потраплять у поле зору Мінфіну і фіскальної служби», – вважає журналіст телеканала Коломойського.

Політичний експерт Дмитро Корнійчук пише про тих, хто виграє від рішення про націоналізацію. Корнійчук нагадує, що «з огляду на те, скільки рефінансування отримав Приватбанк після Майдану, це банк-банкрут». «І Коломойський не проти його позбутися. Інакше б його ЗМІ давно мочили Банкову», – переконаний експерт.

Активний коментатор та політичний експерт Михайло Чаплига ставить питання до влади, які б прояснили ситуацію із націоналізацією та її наслідками. Вже сьогодні о 8:30 журналісти можуть озвучити їх на анонсованих прес-конференціях.

Зі свого боку діячі, які мають стосунок до влади, схвально оцінюють останні події. Зокрема голова Ради НБУ Богдан Данилишин вважає: перехід 100% акцій ПАТ «Приватбанк» у власність держави – «це запорука того, що всі вклади і заощадження повністю зберігаються. Клієнтам банку немає причин для хвилювання про долю та збереженість грошей, якщо держава бере відповідальність на себе». 

Заступник голови Ради НБУ Тимофій Милованов, який є близьким до Бориса Ложкіна, також поспішив розхвалити дії влади. «Раптово виявилося, що у держави є лідери, які приймають складні, але правильні рішення, незважаючи на погрози і негативні політичні наслідки», – не без пафосу написав він. Нагадаємо, минулого року Милованов заявляв «Главкому», що перспектив у владі для себе в Україні він не бачить. Тепер погляди діяча різко змінилися.

Банкір та бізнесмен Олександр Деркач дивиться на ситуацію більш критично. Він уже підрахував, скільки коштуватиме така стабілізація фінансового ринку пересічному українцю.

Павло Вуєць, «Главком»