Пастка Путіна для кримських татар. Україна просить Грузію та Казахстан змилуватися

Окупаційна влада Криму, після оголошення Путіним так званої часткової мобілізації, кинулася забирати у військо кримських татар. Саме їх у Криму окупанти мобілізують найчастіше, наголошує глава Меджлісу Рефат Чубаров.

Вже наступного дня після виступу Путіна, населеними пунктами Криму стали ходити озброєні чоловіки, як мали завірені та підтверджені списки з іменами та адресами тих, кому видавати повістки.

«Деяких чоловіків того ж дня, 22 вересня, схопили та відвезли на збірні пункти. Декому пощастило трохи більше і їм тільки вручали повістки з вимогою з’явитися у військкомати сьогодні чи наступного дня. Коли ми проаналізували списки мобілізованих у районах Криму, то жахнулися: кримських татар викликали у рази частіше, ніж інших мешканців цих регіонів. У деяких областях мобілізовано 89% кримськотатарських чоловіків, які там проживали. І це ажніяк не пов'язано з тим, що у цих регіонах живуть тільки кримські татари, це не так. Просто триває системний забір саме цього населення на війну», – наголошує Рефат Чубаров.

Кримські татари, які всі роки життя під окупацією були за Україну, але принципово залишалися на своїй батьківщині у Криму, після оголошення мобілізації стали шукати шляхи виїзду, бо не хочуть воювати проти України, громадянами якої досі себе вважають. Тікають часто цілими родинами, розуміючи, що окупанти перетворять на пекло життя матерів і дружин. Зараз вони зіштовхуються з великими труднощами: якщо росіян – громадян країни-агресора на кордоні, наприклад, з Грузією, пропускають здебільшого безперешкодно, то проукраїнських кримчан ні. Причиною всьому – відсутність українських паспортів і свідоцтв про народження. «Документи», видані окупаційною владою, жодна цивілізована країна світу не визнає. І пояснення, що український паспорт прострочено, а свідоцтва про народження нема, бо не встигли виїхати на контрольовану територію, щоби оформити, не беруться до уваги.

Мобілізували вже більше 2 тис. кримчан

За словами заступника постійного представника президента України в Автономній республіці Крим Дениса Чистікова, з 2014 року у Криму відбулося 15 призовних кампаній на строкову службу у російській армії. За українськими даними, під час цих кампаній було залучено близько 35 тис. кримчан, більшість з них – українці.

З 24 лютого і до 21 вересня у Криму проводили приховану мобілізацію. Вона стосувалася здебільшого медиків, яких відправляли на війну, лікувати поранених окупантів.

Зараз мінімум 2 тис. кримчан, які проходили строкову службу ще в українській армії, вже мобілізували, змусили принести присягу Росії, розподілили по військовим частинам і відправляють на війну. Скільки серед них кримських татар – невідомо.

Також Денис Чистіков повідомив, що з початку повномасштабного вторгнення загинули близько 200 кримчан, а 80 з них мали українське громадянство.

Треті країни не пропускають до себе кримчан

Українська влада рекомендувала кримчанам виїжджати, щоби уникнути мобілізації. Це зробили тисячі родин, однак шлях для них відкритий тільки через територію Росії. Потрапити на неокуповану частину України через україно-російський кордон вони не можуть, тож змушені шукати треті країни і добиратися вже звідти. Найбільш катастрофічна ситуація на російсько-грузинському кордоні, де грузинські прикордонники не пропускають кримчан через проблеми з документами. За словами Рефата Чубарова, сім’ї кримчан з малолітніми дітьми, тепер фактично живуть у машинах. При цьому грузинські поліцейські намагаються виштовхнути кілька десятків кримчан з нейтральної зони на територію РФ, бо вони не мають комплекту чинних документів, які б ідентифікували їх як громадян України з точки зору третіх країн.

«Зараз тисячі кримських татар намагаються врятуватися від примусової мобілізації, – розповідає глава Меджлісу кримських татар Рефат Чубаров. – Але на кордонах – величезні черги, сутички, страшні й трагічні ситуації вже виникли на пунктах перетину кордону Росії з іншими країнами (зокрема, за словами Чубарова, після того як польські прикордонники не пропустили кримськотатарську родину, кількох її членів заарештувала ФСБ,  – «Главком»). У Казахстані кримчани повинні будуть подолати ще понад тисячу кілометрів до єдиного нашого консульства в Астані. Це космічні відстані. І тут виникає наступне питання – а як ми звідти забиратимемо своїх людей? Вони – громадяни України і вони хочуть повернутися до своєї держави. Їм треба відновити документи, але якщо відновлювати українські документи в іншій країні, це розтягнеться на місяці»

Жорсткішими, за словами Чубарова, стали вимоги до документів громадян України – мешканців тимчасово окупованого Криму з боку міграційних служб Латвії, Литви, Польщі.

Як українська влада допомагатиме кримчанам

Заступник постійного представника президента України в Криму Денис Чистіков підтверджує: у кримчан, які всі ці роки жили під окупацією, справді дуже часто виникають проблеми із документами. У дорослих паспорт громадянина України може бути прострочено або втрачено, у їхніх дітей, які народилися вже під час окупації, може не бути українського свідоцтва про народження. Останні пів року зробити це було майже неможливо.

Денис Чистіков розповів про плани видавати кримчанам гуманітарну допомогу, адже вони часто виїжджали без запасу грошей, їжі і теплих речей, сподіваючись провести у чергах не більше доби.

Глава Меджлісу Чубаров також зазначає, що для розв’язання нинішньої проблеми можна було би створити зелений коридор для проукраїнських жителів Криму, які рятуються від мобілізацію у російську армію – на кшталт того, що був створений у лютому-березні 2022 для українських жінок і дітей, коли їх пропускали на територію країн ЄС без комплекту документів.

Аліна Євич, «Главком»