Головна військова прокуратура вже кілька місяців розслідує низку аналогічних злочинів у Києві – реалізованих чи запланованих замахів на вбивство за допомогою вибухівки
Поліція та Генпрокуратура конкурують між собою, зливаючи в ЗМІ інформацію, що має значення для розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета. Спочатку поліція оприлюднила в медіа відеозапис закладки вибухівки, від якої загинув журналіст, що викликало обурення генерального прокурора Юрія Луценка. Але згодом головний військовий прокурор Анатолій Матіос видав у телеефір іншу конфіденційну інформацію – про непублічні зустрічі журналіста Шеремета в Москві напередодні трагедії. Таке фехтування важливими даними навряд чи допомагає розслідуванню та більше нагадує спробу піару чи спрямування суспільної думки за хибним шляхом.
Про це може свідчити хоча б такий факт: розповідаючи про поїздку Шеремета до Москви, Анатолій Матіос «забув» більш важливу деталь: підлегла йому Головна військова прокуратура Генпрокуратури кілька місяців розслідує низку аналогічних злочинів у Києві – реалізованих чи запланованих замахів на вбивство за допомогою вибухівки.
Нагадаємо, минулої середи в центрі Києва внаслідок вибуху машини загинув відомий журналіст Павло Шеремет.
Представники прокуратури та міліції вже звернули увагу на особливість злочину, виконаного зухвало і демонстративно із застосуванням потужного вибухового заряду. Залякати та дестабілізувати – такі припущення звучали у версіях експертів із правоохоронних органів.
Основних і другорядних версій вже назбиралось безліч – від помсти за професійну діяльність Шеремета та спроби через зухвале вбивство журналіста розхитати суспільні настрої в країні до невдалого замаху на власницю автомобіля – Олену Притулу (керівник «Української правди»). У соцмережах звучали й інші конспірологічні теорії, з яких випливало, наприклад, що вибух інспірований Кремлем заради дискредитації політичного режиму Білорусі, звідки родом Шеремет.
Під час пошуку мотивів злочину виявилися суперечності між Генпрокуратурою та МВС. Так, наразі ГПУ перевіряє, чи велось стеження за Шереметом підлеглими заступника голови Нацполіції Вадима Трояна, протеже міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Останній вже назвав цю інформацію фейком.
Водночас, початком непорозумінь між правоохоронними відомствами стала поява на сайті «Обозрєватєль» відеозапису закладки вибухівки під автомобіль, яким керував Шеремет, отриманого з кількох камер відеоспостереження. На ньому можна побачити жінку та чоловіка, які, ймовірно, були виконавцями злочину. Після цього «зливу» генпрокурор Юрій Луценко пообіцяв покарати правоохоронців, які оприлюднили відео. «Це вбиває таємницю слідства й ускладнює завдання правоохоронних органів»,- обурювався голова ГПУ. У МВС виправдовувались: «витік» мав на меті залучення суспільства до пошуку підозрюваних.
Проте згодом вже сама Генеральна прокуратура пішла на схожий крок. Напередодні голова Головної військової прокуратури ГПУ Анатолій Матіоснесподівано оприлюднив в ефірі «5 каналу» факти, які можуть мати суттєве значення для розслідування. За його словами, перед загибеллю Шеремет відвідав Москву, де спілкувався з оточенням убитого російського опозиціонера Борис Нємцова та колишнім міністром доходів і зборів Олександром Клименком. Одіозний політик-утікач вважається власником радіо «Вєсті», на якому працював Шеремет.
Як з'ясував «Главком», розповідаючи про поїздку Шеремета до Москви, Матіос чомусь «забув» про інший, більш важливий факт. А саме, про матеріали кримінального провадження, яке наразі веде підлегла йому Головна військова прокуратура Генеральної прокуратури. Ці матеріали частково доступні у Єдиному реєстрі судових рішень та вказують на те, що «вибухова практика» в столиці вже триває рік.
Відповідно до цієї інформації, від серпня 2015-го року до квітня 2016-го року на території Києва невідомі вчинили низку «тяжких та особливо тяжких злочинів проти життя шляхом застосування вибухових пристроїв та вогнепальної зброї».
Так, 14 серпня 2015 року біля будинку № 17 по вул. Миколи Краснова спрацював закладений саморобний вибуховий пристрій під автомобілем Lexus LX 570.
15 грудня спрацював саморобний вибуховий пристрій під автомобілем MAN.
Один з останніх гучних прикладів – замах на умисне вбивство за допомогою вибухівки, що відбувся 14 квітня 2016 року. Того ж дня вибуховий пристрій спрацював на столичній вулиці Краснова в безпосередній близькості до автомобіля ВАЗ-2104, а згодом фахівці виявили ще одну вибухівку в самій машині.
Усі ці злочини розслідуються в рамках одного кримінального провадження. Слід звернути увагу на методи вбивць: як зазначено в матеріалах справи, «на шасі ВАЗ 2104 було закріплено саморобний вибуховий пристрій спрямованої дії з використанням обладнання для входу до всесвітньої мережі «Інтернет» для дистанційної активації».
Подібно до цього спрацювала вибухівка й у машині Олени Притули, якою керував у день загибелі Павло Шеремет. Від будинку на вулиці Івана Франка, де він мешкав, до перехрестя з вул. Богдана Хмельницького, на якому загинув, – близько 300 метрів, які можна здолати на автівці за 15 – 20 секунд. Журналіст прямував на ранковий ефір власної програми на «Радіо Вєсті». Машина зупинилась, надаючи перевагу на перехресті, і саме в цей момент пролунав вибух, який вирвав з місця кріплення сидіння водія, а Шеремета відкинуло до задніх дверцят. Спрацював радіокерований вибуховий пристрій, закладений під дно машини між педалями управління і сидінням. Про потужність вибуху, яка могла досягати 600 г тротилового еквіваленту, свідчать відеозапис трагедії, слова очевидців про ударну хвилю, від якої здригнулися навколишні будівлі, та деталі машини, що розлетілись на кілька десятків метрів.
Крім того, у столиці 17 листопада 2015 року трапився ще один злочин, який нагадує замах на Шеремета. У цей день під час руху у Святошинському районі Києва вибухнув автомобіль Lexus. Як з'ясували правоохоронці, вибуховий пристрій спрацював, коли 35-річний водій зупинився на світлофорі. Потерпілий отримав відкритий перелом ноги. Чи розслідується в рамках справи про низку вибухів у столиці цей випадок, поки що невідомо.
Автомобіль Lexus, який вибухнув в Києві 17 листопада 2015 року
Чому Матіос розповів про московський вояж Шеремета та не навів даних про низку аналогічних злочинів у столиці, що можуть мати більше значення?
Депутат Сергій Лещенко раніше назвав заяву Матіоса про подорож Шеремета до РФ «піаром на кістках», оскільки про цю поїздку прокурор дізнався під час приватної розмови із загиблим. Нардеп упевнений, що до вбивства ця подорож не має жодного стосунку.
Піар і справді нині не буде зайвим для Анатолія Матіоса, якого вважають одним із фаворитів конкурсу на посаду голови Державного бюро розслідувань. Проте відсікати зв'язок між поїздкою Шеремета до Москви та його вбивством було б передчасно.
По-перше, про «російський слід» у замаху на журналіста вже заявляли представники МВС. По-друге, у рамках згаданого вище кримінального провадження щодо низки вибухів у Києві також розслідується й замах на директора Інституту судових експертиз Мін'юсту Олександра Рувіна. У листопаді біля власного будинку в нього тричі стріляли з вогнепальної зброї.
Рувін – єдиний у країні експерт-вибухотехнік із міжнародною сертифікацією та головний судовий експерт від України на процесі із загибелі малайзійського «Боїнга» МН17, представляє державу в міжнародній комісії з розслідування авіакатастрофи, до якої може бути причетна російська армія. Як писав журналіст Юрій Бутусов, «Рувін відіграє ключову роль у розслідуванні з української сторони загибелі малайзійського «Боїнга».
Крім того, під керівництвом Рувіна провадилась військово-тактична експертиза загибелі українських військових в Іловайському котлі, також він був експертом у справі про загибель літака Іл-76 у луганському аеропорту, де загинули 49 людей.
Як писала газета «Вєсті», кульгавий чоловік, який засвітився на відео, що зафіксувало момент закладання вибухівки під автомобіль журналіста Павла Шеремета, дуже схожий на кілера, якого пов'язують із замахом на Рувіна та низкою вибухів і замахів протягом останнього року в Києві.
Фото: «Вєсті»
Начебто ця людина причетна ще до одного замовленого злочину, що стався 14 вересня 2009 року, коли був розстріляний один із мешканців столиці. Очевидці запам'ятали, що кілер «мав специфічну ходу - кульгав на обидві ноги, переносячи вагу тіла з п'яти на носок». Тоді особу підозрюваного було встановлено, але йому вдалося втекти до Криму. За оперативними даними, силовики встановили, що кілер повернувся до України з тимчасово окупованої території в липні 2014-го. У Чернівцях він улаштувався охоронцем до місцевого кримінального авторитета, уродженця Азербайджану й колишнього жителя Москви.
Коментарі — 0