Україна врятувала «злодія в законі» від слідства в Італії

    Грузин, якого Італія вважає мафіозі, отримає український паспорт, що унеможливить його екстрадицію та покарання
    Титул «злодій в законі», два вироки за зберігання наркотиків в Україні та Росії, свій «аккаунт» на сайті Інтерполу та звинувачення у приналежності до італійського мафіозного клану. Все це – сторінки життя 44-річного Лаші Джачвліані, грузина, який до набуття українського громадянства «засвітився» в Москві
    • Федір Орищук
    • 2 Серпня, 18:25
    • Розсилка
    Лаша Джачвліані
    Лаша Джачвліані

    Грузин, якого Італія вважає мафіозі, отримає український паспорт, що унеможливить його екстрадицію та покарання

    Титул «злодій в законі», два вироки за зберігання наркотиків в Україні та Росії, свій «аккаунт» на сайті Інтерполу та звинувачення у приналежності до італійського мафіозного клану. Все це – сторінки життя 44-річного Лаші Джачвліані, грузина, який до набуття українського громадянства «засвітився» в Москві під час однієї з найбільших облав на «злодіїв у законі». Наразі його екстрадиції вимагає Італія, компетентні органи якої  вважають Джачвліані членом потужного мафіозного клану на Апеннінському півострові. Однак рішення Вищого адміністративного суду від 10 липня 2017 року поставило крапку у цьому питанні – воно легалізує набуття Лашею Джачвліані українського громадянства та зобов’язує держоргани видати йому національний паспорт. Цей документ – запорука спокою для Джачвліані, адже громадянина України не можна піддавати екстрадиції за запитом іноземної країни.


    «Аккаунт» на сайті Інтерполу
    «Аккаунт» Лаші Джачвліані на сайті Інтерполу

    Перша спроба «українізації» Джачвліані відбулась наприкінці нульових. Народжений в Абхазії та грузин за національністю Лаші Джвачліані отримав українське громадянство у 2009 році через рішення харківського суду, який встановив факт постійного проживання позивача на цій території за радянських часів. На цій підставі МВС надало йому громадянство за територіальним походженням, тоді ж він вперше отримав національний паспорт. Це відбулось через рік після того, як Джачвліані затримали у Москві під час гучної спецоперації російських силовиків. Як повідомляли російські ЗМІ, 9 липня 2008 року з використанням човнів та вертольотів спецпризначенці десантувалися на круїзний катер, де зібралися півсотні представників кримінального світу, у переважній більшості «злодіїв в законі». Це була наймасовіша зустріч криміналітету в ті роки. Рятуючись від облави, деякі з присутніх стрибали у воду, однак через низьку температуру буквально одразу просилися на борт. У числі стрибунів опинився і Лаша Джачвліані. Після повернення на палубу, він був змушений давати відповіді на запитання правоохоронних органів, які хотіли уточнити, чи є горе-втікач «злодієм у законі». Джачвліані відповів: «так».



    Як писали російські ЗМІ, Джачвліані на той час представляв клан відомого кримінального авторитету Таріела Оніані (прізвисько Таро). Саме останній був організатором зустрічі на катері, де присутні обговорювали конфлікт між його кримінальним кланом та конкуруючим кланом Аслана Усояна (на прізвисько Дід Хасан, якого підтримував інший авторитет В`ячеслав Іваньков на прізвисько Япончик). Протистояння між угрупуваннями спричинив поділ сфер впливу на низку європейських активів – ринків, нерухомість тощо.

    Усі пасажири круїзного лайнера разом із Таріелом Оніані були затримані міліцією, але швидко звільнені через відсутність претензій.

    Таріел Оніані отримав російське громадянство у другій половині нульових. Це дало привід для тодішнього президента Грузії Михайла Саакашвілі висловити обурення: «Не розумію, навіщо Росії знадобилося надавати громадянство РФ людині, що втекла з Грузії і розшукується за скоєні ним порушення. Можливо, Оніані і йому подібні люди обіцяють російській стороні, що боротимуться проти нинішньої влади Грузії, але навіщо у Росії вірять таким людям, бо бандити залишаються бандитами як у Грузії, так і в Росії..».

    На той час Таріел Оніані становив більший інтерес для європейців. Як писав російський kommersant.ru, саме він був мішенню іспанських правоохоронців, які влітку 2005 року провели гучну спецоперацію «Оса». Понад 400 поліцейських за підтримки вертольотів і бронетранспортерів проводили затримання та обшуки одразу в кількох містах країни. Силовики вилучили документи в офісах компаній Таро і на усіх його будівельних об'єктах. Поліції вдалося затримати 12-річну доньку Оніані, заарештувати його найближчих помічників, домогтися видачі з Арабських Еміратів партнера – Захарія Калашова (Шакро-Молодого). Сам Таро зник напередодні візиту поліцейських до його будинку.



    Оніані затримали лише в червні 2009-го в Росії за звинуваченням у викраденні людини та здирництві. Як йшлося вище, саме тоді його соратник Лаша Джачвліані з`явився в Україні та ініціював отримання громадянства. Переїзд відбувся на тлі початку справжньої війни між російсько-грузинськими кланами в Росії. У липні того ж року в Москві був поранений В'ячеслав Іваньков (Япончик), за даними ЗМІ, оточення останнього вважало замовником саме Оніані (Таро також приписують причетність до вбивства у 2013 році Діда Хасана). Врешті Таріела Оніані засудили на 10 років, наразі він відбуває покарання в РФ.

    Джачвліані пощастило більше. Через півроку після отримання ним громадянства України, працівники УБОЗу впіймали його на зберіганні наркотиків у великих розмірах – 20 капсул та 7,6 г порошку трамадолу. Загрожувало покарання до п’яти років тюрми, але за ґрати він не потрапив, повернувшись до Росії.

    Там Джачвліані знову потрапив у поле зору силовиків. Сім років тому його затримали у Москві за зберігання наркотиків у великому розмірі  (0,58 г героїну). Крім того, з`ясувалось, що грузин носив підроблений паспорт громадянина РФ для приховування факту перебування у розшуку.

    У 2011 році російський суд засудив обвинуваченого до позбавлення волі на один рік та штрафу в 10 тис рублів. Водночас, тюремний термін змінили на умовний.

    Поки Джачвліані був відсутній, Україна спробували позбутися «проблемного» громадянина. Спочатку Харківський суд скасував своє попереднє рішення про встановлення факту постійного проживання грузина на території України, а згодом МВС анулювало й рішення про набуття ним громадянства, забрало паспорт.

    У 2012 році Дніпровський суд Києва навіть виніс грузину вирок за згадуваний вище злочин – зберігання наркотиків. Правда, обране покарання виглядало, як знущання з правоохоронних органів - йому виписали штраф на 850 грн. Адвокати Джачвліані згодом досягли низки успіхів й в інших судах Харкова та Києва, які протягом президентства Віктора Януковича визнали українське громадянство клієнта – законним та зобов`язали міграційну службу повернути йому національний паспорт.

    Тріумфом захисту стала судова ухвала дворічної давнини, коли Дніпровський райсуд столиці відмовив прокуратурі у взятті Джачвліані під варту – для подальшої екстрадиції в Італію.

    Як пояснювали представники правоохоронного органу в суді, затриманий в Києві у травні 2015 року Лаша Джачвліані розшукується через Інтерпол правоохоронними органами Італії за вчинення низки кримінальних правопорушень, у тому числі, «підозрюється в організації, утворенні, керівництві та співучасті в грузинській злочинній асоціації мафіозного типу».

    Однак суддя Дніпровського суду Києва тоді дійшов висновку, що підстав для арешту не має – мовляв у Джачвліані є громадянство України, а згідно з Кримінально-процесуального кодексу, громадяни України не підлягають екстрадиції.

    У доведенні своєї правоти захист грузина навіть посилався на судовий вирок п’ятирічної давнини – яким Лаша Валер`янович був засуджений за зберігання наркотиків саме як «громадянин України».

    Віддати «злодія в законі» італійському правосуддю можна було за єдиної умови – якщо у підозрюваного не буде українського паспорту. Остання спроба забрати громадянство відбулась напередодні. 10 липня Вищий адміністративний суд розглянув касаційну скаргу міграційної служби на попередні рішення, якими суди визнавали Джачвліані українцем. Скаржники доводили у суді, що висновки першої та апеляційної інстанцій не відповідали нормам матеріального і процесуального права та підлягають скасуванню.  Але касаційна інстанція відмовила у відкритті провадження, оскільки їх «скарга є необґрунтованою» і тим самим визнали правоту захисту нового українського громадянина.

    Федір Орищук, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ