Виборчі адреси в Україні змінили 100 тисяч людей
У середині вересня представники Центральної виборчої комісії і Державного реєстру виборців розповідали перед телекамерами про ноу-хау цьогорічних місцевих виборів – зміну виборчої адреси. За їхніми підрахунками, завдяки цьому механізму майже 5,5 млн внутрішньо переміщених осіб, трудових мігрантів, виборців, які не мають зареєстрованого місця проживання отримали можливість прийти на виборчі дільниці і проголосувати. Але щоб одержати бюлетені, перелічені категорії громадян мали би завчасно (з 1 липня до 10 вересня) особисто подати заяву у відділ ведення Державного реєстру виборців або ж онлайн за допомогою сервісу «кабінет виборця».
Тоді ж секретар ЦВК Олена Гатаулліна прокоментувала ймовірні маніпуляції зі зміною виборчої адреси, а також можливого впливу на результати волевиявлення: «Підозри щодо таких спроб з боку окремих осіб не можуть бути підставою для обмеження права голосу мільйонів виборців. Процедури зміни виборчої адреси спрощено, що створило умови для можливості реалізувати право голосу, що є основним завданням державних органів, і ЦВК зокрема. Але це не означає, що виборцям дозволено маніпулювати та зловживати своїм правом. Тут важливу роль буде відігравати реагування на повідомлення про можливі порушення. Ретельні перевірки правоохоронних органів за такими фактами є надважливими».
У підсумку ж в Україні виборчі адреси змінило 100 тисяч людей. І переселенців серед них навряд чи більшість…
Бо вже рівно через місяць міністерство внутрішніх справ забило на сполох. Заступник міністра Антон Геращенко визнав: в окремих територіальних громадах різко збільшилось число виборців. За даними чиновника, рекорд зафіксували у Затоці Одеської області.
«…певні особи хотіли збільшити кількість виборців, щоб вплинути на результат волевиявлення. В першу чергу це стосувалося невеличких ОТГ. Як правило, це ОТГ навколо Києва чи на березі моря в Одеській області, де дуже дорога земля та постійно точаться сварки за неї», – поставив «діагноз» Геращенко.
Що ж не так з виборчими «мігрантами» і як ця проблема може «вистрілити» у день голосування?
«Перлина біля моря» манить «чужинців»
За відомостями Державного реєстру виборців, протягом вересня у Кароліно-Бугазькій сільській громаді Одеської області додалося 513 нових виборців. У розрізі двох курортних населених пунктів, які входять до складу громади, це має такий вигляд: якщо на 31 серпня 2020 року у Затоці нараховувалося 2200 виборців, то на 30 вересня їх було 2538 (+338 «прибульців»). У селі Кароліно-Бугаз на кінець серпня виборцями вважалося 1897 осіб. А вже через місяць вказана цифра «підскочила» до 2072 особи (+175).
Голова Комітету виборців України Олексій Кошель вважає: якщо пів тисячі нових виборців Кароліно-Бугазької громади організовано візьмуть участь у голосуванні на місцевих виборах, це означатиме, що при явці близько 40%, кожен четвертий із них може бути учасником схеми зі спотворення результатів виборів.
«За умов гострої конкуренції навіть кілька десятків голосів фінансово мотивованих виборчих «туристів» можуть вплинути на результати голосування. Коли ж до «схем» включають сотні виборців – це прямий шлях до фальсифікацій. Тому не виключено, що в день виборів ми можемо побачити спроби блокування роботи таких груп, у тому числі силовим шляхом», – наголосив експерт.
Не менш пікантною є ситуація у Фонтанській сільській громаді на Одещині. Там протягом вересня додалося 745 виборців! Найбільше новоприбулих голосувальників у селах Крижанівка (+358 – всього 5493 виборців) і Фонтанка (+298 – 7369).
З цього приводу діючий голова Фонтанської сільської ради Наталія Мішина у Facebook опублікувала звернення, в якому повідомила, що протягом трьох місяців (з моменту запуску механізму зміни виборчої адреси – «Главком») кількість мешканців громади збільшилася на понад 1 тис. осіб.
«Ми розуміємо, що це винятково політичні «туристи». І повірте, жоден із них немає стосунку до нашої громади, вони у нас не мешкають, але за дивним збігом обставин виявили бажання взяти участь у виборах голови і депутатів Фонтанської ОТГ. Цих людей не цікавлять місцеві проблеми, зокрема, стан доріг, водопостачання, дитячих садочків і шкіл. Ми з вами не повинні допустити участі так званих політичних «туристів» у виборах, які відбудуться 25 жовтня», – зазначила вона.
Пізніше пані Мішина написала у соцмережі, що направила 16 позовів до Комінтернівського районного суду з проханням виключити з числа виборців 458 осіб, які не проживають на території Фонтанської ОТГ, а тому не мають права брати участь у виборах громади.
В Єдиному державному реєстрі судових рішень є дві ухвали, які демонструють небажання служителів Феміди оперативно, зважаючи на швидкоплинність виборчого процесу, розбирати спори.
12 жовтня Комінтернівський райсуд розглянув позов Наталії Мішиної до відділу державного реєстру виборців апарату Лиманської районної державної адміністрації Одеської області. Він стосувався виключення 68 осіб із числа виборців Фонтанської ОТГ на дільниці №510512. Суддя вирішив, що висновок за цим позовом має дати Одеський окружний адміністративний суд і передав його туди.
Через чотири дні Одеський окружний адмінсуд постановив, що такі спори – парафія Комінтернівського райсуду і знову відправив позов стосовно виборчих «туристів» до районного суду. На вечір 21 жовтня жодних кінцевих рішень із вказаної справи не виносилося.
Київщина: навала невідомих виборців
У Київській області також спостерігається аномальний приріст виборців. Приміром, за місяць до виборів місто Ірпінь облюбувало 1889 нових виборців (як тут не згадати новину про квартиру керуючого справами Ірпінської міськради Дмитра Негреша, яка перетворилася «комуналку». Зокрема, там прописалися заступниця міського голови Юлія Устич і ще 19 осіб. Журналістка та кандидатка Михайлина Скорик прокоментувала нестандартну ситуацію: «Так готуються до системних фальсифікацій 25 жовтня» – «Главком»), а у виборах Вишгородської міської ради додатково зголосилися брати участь 1813 виборців.
Така ж картина і у пристоличних селах. Лише за вересень до Петропавлівської Борщагівки (околиц Києва) «приписалися» 1155 виборців, Святопетрівська (Білогородська сільська громада) – 624 особи, Крюківщини (входить до Вишневої міської ради) – 325, Білогородки – 193, Гори (Гірської сільської громади) – 258.
«Це наслідок безглуздого закону, який надав можливість змінювати виборчу адресу будь-кому, будь-куди. Я пропрацював юридичну складову цього питання. Ніхто не має повноважень виключати цих «парашутистів» зі списку, якщо вони особисто не звернуться з відповідною заявою», – написав у Facebook адвокат і громадський діяч Олександр Кульчицький. При цьому додав: стаття 158 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за надання реєстру виборців неправдивої інформації.
Іншої думки про кримінальну відповідальність за виборчий «туризм» колишній заступник голови ЦВК Андрій Магера. Він переконаний, що відкриті кримінальні провадження не матимуть без жодної судової перспективи.
«По-перше, виборці не віднесені до органів і посадових осіб, які надають офіційну інформацію органам реєстру виборців. Там спеціальний суб’єкт. По-друге, зусиллями парламенту і лобіюванням грантовими структурами із виборчого законодавства вилучена норма щодо необхідності мотивування заяви виборця про зміну виборчої адреси і більше не вимагається подання жодного підтверджуючого документа. Тому тепер виборець нічого не зобов’язаний мотивувати чи пояснювати. Достатньо одного його бажання, яке є абсолютним», – переконаний Магера.
Віталій Тараненко, «Главком».
Коментарі — 0