Як Гройсман вирішив покерувати «Нафтогазом» і чим це скінчилось

Усі незалежні члени наглядової ради НАК «Нафтогаз України» подали у відставку через політичне втручання уряду в реформування нафтогазового комплексу. Останніми, 19 вересня, грюкнули дверима англійці Пол Ворвік та Маркус Річард. Вони залишили свої посади на знак протесту проти  небажання уряду реформувати корпоративне управління компанії. Керівник «Нафтогазу» Андрій Коболєв закликав провести прозорий конкурс для формування нового складу наглядової ради.

Звільнення англійців зумовило широкий резонанс не лише в Україні, а й на міжнародному рівні. «Україна не може собі дозволити подальше гальмування реформ. Другий етап трансформування «Нафтогазу» мав би розпочатися давно. Ефективне управління дозволило цій компанії повернутися до прибутковості та значно зменшило можливості для корупції», - сказано в розповсюдженому 20 вересня повідомленні ЄБРР, в якому банк висловив жаль із приводу того, що «у незалежних членів наглядової ради «Нафтогазу» не залишилося іншого вибору, крім як піти у відставку». Аналогічне занепокоєння висловило й посольство Великобританії.

Проблема набула широкого розголосу, а відтак голова правління «Нафтогазу» Андрій Коболєв відразу ж (20 вересня) зібрав пресу, щоб попередити про ймовірні негативні наслідки через втрату дієздатності наглядової ради.  Перш за все, «Нафтогаз» може втратити кредити ЄБРР ($300 млн) та Світового банку ($500 млн) на закупівлю газу та фінансування інвестиційних проектів.

Голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв

«Я не впевнений, що «Нафтогаз» зможе залучити кредити у інших донорів, якщо ЄБРР та Світовий банк зупинять фінансування», - так Коболєв акцентував увагу на численних попередженнях від міжнародних партнерів. Вони стурбовані гальмуванням реформ на ринку газу, невиконанням Україною плану реформи «Нафтогазу» та зобов’язань за програмою МВФ. «Ця ситуація може зашкодити інтересам України не лише в питанні енергетики, а й у більш широкому контексті», - попередив очільник компанії і  закликав якомога швидше виправити ситуацію. 

Нинішній демарш іноземців у наглядовій раді «Нафтогазу» став останньою краплею у двобої між очільником уряду та Коболєвим. Гройсман та топ-менеджер НАКу не зійшлись у поглядах щодо управління газотранспортними магістралями України, які щороку приносять дохід близько $3 млрд. 

Особлива роль у цьому протистоянні відведено одіозному екс-керівнику «Укртрансгазу» Ігорю Прокопіву, якого на початку року Андрій Коболєв звільнив з цієї посади, звинувативши у корупції. Дії очільника «Нафтогазу» - за підтримки незалежних членів наглядової ради -  йшли в розріз намірам прем’єра Гройсмана. Тоді ж одразу звільнилася Юлія Ковалів, яка частіше підтримувала політику Коболєва, хоча була представницею уряду. В середині серпня 2017-го Чарльз Проктор також заявив про рішення подати у відставку, його повноваження буде припинено з 30 вересня.

Водночас прем’єр спрямував свої дії проти Коболєва шляхом збільшення кількості своїх представників у спостережній раді НАКу. Та особливим ляпасом главі НАКу стало призначення звільненого Ігоря Прокопіва на посаду заступника міністра енергетики і вугільної промисловості, який тепер фактично від імені уряду курує нафтогазовий сектор.

Серед  експертів побутує думка, що Ігор Прокопів підігрує опальному газовому олігарху Фірташу і перешкоджатиме залученню в українську газотранспортну систему європейського оператора.

До відома: плани уряду внести ПАТ «Магістральні газопроводи України» в перелік державних компаній, що не підлягають приватизації, нівелюють можливість залучення зовнішніх інвестицій в підтримку та розвиток газотранспортної системи України. Про це в своєму листі до віце-прем’єра  Володимир Кістіона нещодавно заявив голова Енергетичного співтовариства Янез Копач.

Детальну хронологію про згортання реформування компанія «Нафтогаз» розмістила на своєму сайті.

Доцільність реформування компанії зумовлено необхідністю збереження транзитного маршруту через Україну з 2019-го року, після завершення терміну дії транзитного контракту з «Газпромом». «Євросоюз готовий вжити максимум зусиль для збереження транзитного газового шляху через Україну після 2019 року, але очікує від Києва прогресу в анбандлінгу  (unbundling – відокремлення діяльності з транспортування та зберігання природного газу НАК «Нафтогаз України». – «Главком»)», - заявив віце-президент Європейської комісії з питань енергетичного союзу Марош Шефрович.  

Чого хоче Гройсман?

Звільнення незалежних членів наглядової ради «Нафтогазу» через блокування реформ, спровоковане Кабміном, лише додало публічності конфлікту. Джерела в НАКу та в уряді сходяться в тому, що останнім аргументом піти у відставку для запрошених менеджерів стали грубі спроби Гройсмана перекроїти спостережну раду «Нафтогазу» шляхом збільшення кількості її членів. План прем’єра полягає в тому, що нові місця в органі управління заповнили люди з його орбіти. У такий спосіб голові уряду вдалось би «розмити» більшість, прихильну до голови НАК «Нафтогаз України» Андрія Коболєва. Своєї мети прем’єр планував досягти 20 вересня, коли планувалось оголосити ім’я нового члена спостережної ради. Але анонсована британцями відставка змінила ці плани.

20 вересня засідання конкурсної комісії щодо оновлення наглядової ради «Нафтогазу» перенесли. «Засідання комітету з конкурсного відбору незалежного члена спостережної ради «Нафтогазу»  не відбулося через відсутність кворуму», - повідомив член комітету Андрій Бойцун під час засідання Комітету Верховної Ради з питань економічної політики.  При цьому, вже були відібрані п’ять кандидатур на цю посаду. 

В експертному середовищі переконані, що номінаційний комітет планував «проштовхнути» до складу незалежних членів наглядової ради начебто прихильного до уряду Ігоря Мітюкова, і тоді, звісно, Гройсман отримав би більшість у наглядовій раді, а Коболєв перестав би бути незалежним у своїх рішеннях.

Британці звинуватили уряд у політичному втручанні

Незалежні члени наглядової ради заявили про свою відставку і вказали причини у своєму листі від 19 вересня, їх суть зводиться до того, що уряд Гройсмана котрий місяць протидіє реформуванню корпоративного управління:

«Рівень політичного втручання зростає, ставши, на жаль, очевидною нормою». Занепокоєння викликає, зокрема:

• «втручання уряду в діяльність «Укртрансгазу», включаючи рішення щодо призначень на посади голови правління та інших працівників, а також до планів здійснення відокремлення (анбандлінгу);  
• призначення керівників та технічних спеціалістів, які були звільнені з «Нафтогазу», на посади в уряді. До сказаного британцями варто додати, що вони, схоже, мають на увазі колишнього директора державного підприємства «Укртрансгаз» Ігоря Прокопіва, якого після звинувачень у корупції звільнили. Натомість 19 квітня 2017 року Кабінет міністрів, як зазначалось вище, призначив Ігоря Прокопіва на посаду заступника міністра енергетики і вугільної промисловості.
• втручання уряду в питання діяльності «Укргазвидобування»; 
• відсутність чіткого розуміння щодо повної підтримки урядом затвердженого Плану дій щодо корпоративного управління; 
• відсутність змістовного затвердження фінансових планів підприємств Групи на 2017 рік з боку уряду;
• відсутність всебічної уваги уряду до затвердження запропонованої корпоративної стратегії Групи Нафтогаз».

За таких обставин, на думку Пола Ворвіка, робота наглядової ради є неприйнятною, адже це ускладнює можливість виконання повноважень незалежного члена спостережної ради.

У разі, якщо реформування буде продовжено, Україна зможе отримати не менш як $10 млрд за рахунок біржового продажу міноритарного пакета «Нафтогазу». «В 2020 році Україна зможе отримати не менше $10 млрд за рахунок IPO «Нафтогазу» та біржового продажу 15% акцій компанії за умови завершення її реформування», - розповів журналістам Андрій Коболєв,  наголошуючи, що це станеться, якщо  Верховна Рада ухвалить рішення про розміщення міноритарного пакету на біржі (IPO). – «Ця цифра не стосується газотранспортної мережі, оскільки передбачається її відокремлення від «Нафтогазу», - уточнив Коболєв.

Наталка Прудка, «Главком»

Читайте також про те, що заробітна плата чотирьох членів правління та шістьох директорів напрямків разом із преміями сягнула за 2016 рік майже 87 мільйонів гривень.