Закон для вкладників «Михайлівського». Хто заплатить за популізм президента і депутатів

    Завтра набуває чинності закон, який захищає людей з «низькою фінансовою культурою»
    В Україні відносини банків і громадян переходять на новий рівень. Завтра набуває чинності закон, який захищає людей з «низькою фінансовою культурою» – так автори документа називають ошуканих вкладників. Тепер закон гарантує виплати не лише клієнтам збанкрутілих банків, а й тим, хто відніс свої гроші організаціям без банківської
    • Віталій Єрмаков
    • 18 Листопада, 2016, 16:00
    • Розсилка
    <p>Акція вкладників банку &laquo;Михайлівський&raquo;</p>

    Акція вкладників банку «Михайлівський»

    Завтра набуває чинності закон, який захищає людей з «низькою фінансовою культурою»

    В Україні відносини банків і громадян переходять на новий рівень. Завтра набуває чинності закон, який захищає людей з «низькою фінансовою культурою» – так автори документа називають ошуканих вкладників. Тепер закон гарантує виплати не лише клієнтам збанкрутілих банків, а й тим, хто відніс свої гроші організаціям без банківської ліцензії. Оплачувати ж наслідки фінансової «безкультурності», на думку юристів, будуть українські платники податків.

    Навіщо приймали закон

    Автор закону, який депутати проголосували у вівторок, 15 листопада, – Петро Порошенко. У пояснювальній записці до документа перший заступник глави Адміністрації президента Віталій Ковальчук необхідність прийняття нових правил гри на ринку вкладів пояснює тим, що в Україні стала популярною практика, коли банки використовують для того, щоб… ввести вкладника в оману.

    Схему, за якою працюють банкіри, можна описати на прикладі «Михайлівського».

    «Вкладників залучали вкладати кошти не в банк безпосередньо, а в «родинні» фінансові установи, під нічим не обґрунтовані 25–27% річних. Але при цьому вкладникам не надавалася чітка і однозначна інформація про те, що на кошти, залучені як внесок до небанківської фінансової установи, не поширюються гарантії їх відшкодування з Фонду гарантування вкладів», – зазначає Роман Оксанич, керівник практики банківського та фінансового права адвокатського об'єднання Suprema Lex.

    Коли ж фінансова схема рухнула, клієнти залишилися ні з чим, бо віддали гроші конторам, що не робили відрахувань до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО). Що й не дивно: внески до фонду роблять лише ті, хто має банківську ліцензію.

    Новий закон дещо змінює стан справ. Тепер, якщо в угоді бере участь банк – наприклад, у вигляді посередника або агента – то гроші, які людина віддала небанківській конторі, прирівнюються до банківського вкладу. А це означає, що в разі неплатоспроможності компанії її «низьку фінансову культуру» оплатять із Фонду гарантування вкладів у межах 200 000 грн (обмеження згідно із законом).

    Як отримати гроші від фонду, ви можете дізнатися за цим посиланням

    Звідки ж візьмуться гроші

    Де ж на це візьме гроші сам фонд? Адже небанківські фінансові компанії не платять йому внесків. «Фінансові установи не зобов'язані сплачувати збори до фонду, як банки. Відповідно, у фонді не сформовані грошові резерви для виплат особам, які розміщували кошти в цих фінансових установах», – пояснює Марія Аксаітова, партнер адвокатського об'єднання «СК Груп».

    У законі Порошенка написано, що представники ФГВФО мають право вимагати компенсацію у представників небанківської структури. Якщо ж це не приносить результату, то Фонд може звернутися до суду з вимогою заарештувати майно або заощадження власників.

    Однак юристи зазначають: подібні норми існували й до ухвалення президентського закону. І самі по собі вони не гарантують надходжень до фонду. «Закон прямо не передбачає продаж майна. Такий продаж може бути здійснено в порядку виконавчого провадження», – зазначає партнер «СК Груп». Тобто рішення про продаж може прийняти тільки суд.

    Антон Гаврик, юрист фірми «Місечко і Партнери» дотримується такої ж думки. «Прописана в прийнятому законі модель стягнення шкоди з осіб, пов'язаних із неплатоспроможними банками, на сьогодні дуже складна і на практиці застосувати її буде практично неможливо», – впевнений юрист.

    Тому, на думку Марії Аксаітової, покриватимуть витрати ФГВФО за рахунок платників податків. Тим більше що, згідно із законом «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», одним з джерел наповнення фонду є державний бюджет.

    Є шанс обійтися грошима власників

    Втім, юристи зазначають: варіант із продажем майна власників скандальних фінансових установ виключати не можна. Так, на думку Романа Оксанича з Suprema Lex, якщо закон дійсно запрацює, то вкладникам небанківських компаній вдасться повернути свої гроші не лише через фонд, а й за рахунок недобросовісних акціонерів.

    У тому, що гроші шукатимуть виключно в «кишенях» власників, а не в бюджеті, переконують і представники влади. В понеділок, 14 листопада, генеральний прокурор Юрій Луценко дав зрозуміти, що ГПУ вже працює в цьому напрямку.

    У себе на сторінці у Facebook головний прокурор країни запевнив, що з подачі його підлеглих суд вже заарештував київський торгово-розважальний центр «Гулівер», який пов'язують з акціонером «Михайлівського» Віктором Поліщуком.

    Хто винен

    Член банківського комітету Павло Різаненко впевнений: Нацбанк не міг не бачити ризикованих маніпуляцій, які проводив «Михайлівський».

    «Мені цікаво, як НБУ здійснював нагляд. Не потрібно бути генієм із багаторічним досвідом у банківській сфері, щоб побачити за звітністю, що вартість залучених коштів – 25–28%, а кредити юрособам видаються під 20–25%... Якщо банк заробляє на відсотках менше, ніж платить за залучення депозитів, йому кінець. НБУ всі ці цифри мав, але не було жодної реакції», – заявив у коментарі «Главкому» Різаненко.

    Щоб уникнути подібних історій з ошуканими вкладниками, президентського закону замало. Як вважає Роман Оксанич, паралельно потрібно збільшити відповідальність самого НБУ.

    «Хотілося б побачити від наших законодавців спеціальний закон про відповідальність НБУ за протиправну бездіяльність та неправомірні дії, які призводять до таких наслідків як, наприклад, із банком «Михайлівський», бо в результаті маємо, «всі винні, тільки не ми», – резюмує юрист.

    Віталій Єрмаков, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ