Країни Балтії готуються до війни з Росією і закликають інші країни «прокинутися» – Bloomberg
За словами експрезидентки Литви Далі Грібаускайте, вже занадто пізно для стримування Росії
Через два роки після повномасшабного вторгнення Росії до України країни Балтії з побоюванням ставляться до імперіалістичних амбіцій Росії та готуються до можливої війни з нею. Про це йдеться у публікації видання Bloomberg.
У статті зазначають, що за кілька годин їзди на схід від Риги для автомобілістів встановлений вказівник латиською та англійською мовою про те, що вони в’їжджають до «Прикордоння». Там заборонено зупиняти машини та робити фото. Сторожові вежі виходять на смугу берез і сосен, які позначають кордон із Росією.
«Це межа Європейського Союзу і межа досяжності НАТО. Це межа, наповнена новітніми камерами та сенсорними технологіями в очікуванні того, що Володимир Путін, можливо, готується її порушити», – зазначається в матеріалі.
Ознаки побоювань не безпідставні: останнім часом Москва все частіше робить гічні заяви, а країни Балтії: Латвія, Литва та Естонія – мають гіркий досвід того, що це може означати.
Російська загроза для Естонії
Під час своєї президентської кампанії 16 січня президент Росії Володимир Путін назвав ставлення Латвії до етнічних росіян проблемою безпеки. Ця риторика схожа до тієї, що використовувалася перед російським вторгненням до України. Російські плакати на кордоні з Естонією проголошують: «Кордони Росії – вони ніколи не закінчуються».
Автори нагадують, що Росія націлилася на естонські міста ще під час військових навчань влітку 2022 року, тобто через кілька місяців після повномасштабного нападу на Україну. У Міноборони РФ тоді відмовилися від коментарів.
«Вони націлюють на нас свою зброю, вводять усі дані, але насправді не натискають на курок», – сказав командувач Силами оборони Естонії генерал Мартін Герем в інтерв’ю у штабі об’єднаного військового командування в Таллінні. Він порівнює дії РФ з діями «бандита», який влаштовує бійку на вулиці: «Вони намагаються створити привід».
Зазначається, що країни Балтії звикли до залякування з боку Москви, адже членство в ЄС і НАТО допомогло захистити країни. Але повномасштабне вторгнення до України змінило це. Тепер слабкі зусилля Заходу допомогти Києву та активний перехід РФ до воєнної економіки, зберігаючи підтримку суспільства, створюють відчуття появи нової загрози.
Що кажуть про російську загрозу в Литві
«Я сприймаю сьогоднішню ситуацію як велику спокусу для Росії напасти на Захід і країни НАТО, оскільки вони бачать нашу нерішучість у підтримці України», – сказала експрезидентка Литви Даля Грібаускайте, яка зустрічалася з Путіним, коли перебувала на посаді.
За її словами, вже занадто пізно для стримування, а натомість необхідно посилити захист – і терміново.
«Тому що у нас не буде навіть дня. Зовнішні території мають ширину 300 кілометрів, і йдеться не про дні чи тижні, а про години», – наголосила експрезидентка Литви.
Грібаускайте відома своїми заявами щодо Росії. Але подібні заклики про необхідність готуватися до війни надходять із інших країн, наприклад, з Норвегії та Швеції, яка слідом за Фінляндією перебувають у процесі вступу до Альянсу, перетворюючи Балтійське море на «озеро НАТО».
У країнах Балтії скаржаться, що деякі члени НАТО досі не усвідомлюють загрози
НАТО посилює свою присутність за допомогою бойових груп у кожній із трьох балтійських держав. Але лідери цих держав скаржаться, що деякі члени Альянсу, здається, досі не усвідомлюють загрози.
Прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас нарікає на той факт, що через 10 років після згоди союзників по Альянсу витрачати 2% ВВП на оборону, багато хто досі відчуває нестачу, незважаючи на загрозу війни.
«І чому? Я думаю, тому що ця війна здається дуже далекою, і деякі лідери все ще можуть думати, що вам не потрібно витрачати це на оборону, тому що загроза не така реальна», – сказала Каллас в інтерв’ю 16 січня.
Як країни Балтії готуються до війни з Росією
Балтійські країни не чекають на інших. Вони збільшують витрати на оборону, купують системи ППО та берегової оборони, ракетні установки HIMARS і розглядають можливість ширшого призову до війська.
Естонія, наприклад, була найбільшим покупцем 155-мм артилерійських снарядів у ЄС минулого року. Вони погодилися побудувати сотні бункерів уздовж російського кордону. А Латвія ненадовго розглядала мінування цієї території, перш ніж відмовитися від ідеї.
«Росія поки не готова вступати у військовий конфлікт з НАТО. Це станеться не сьогодні чи завтра. Але навіть за рік чи пів року вони можуть зробити з нами щось дуже жахливе. Їм не потрібно йти на Варшаву чи Берлін, чи навіть Таллінн. Це може прийняти форму невеликої військової агресії», – оцінив естонський генерал.
За оцінками західних спецслужб, є від трьох до п’яти років, перш ніж Росія може становити загрозу після відновлення військової машини, у разі припинення бойових дій в Україні. Але військовий командувач Естонії генерал Герем високо оцінює можливості Росії.
Нагадаємо, одна з країн НАТО повертає обов'язкову військову службу через загрози з боку Росії.
Також Литва передала Україні нову партію військової допомоги.
Коментарі — 0