Один із лідерів української діаспори у РФ пояснив, кому Кремль тепер дозволяє говорити українською

Під час кровопролитної війни в Україні російська влада застосовує небачені каральні заходи до етнічних українців, які перебувають на території країни-агресорки. Про це «Главкому» розповів співголова Об’єднання українців Росії Валерій Семененко. У 2023 році він змушений був виїхати з Росії до Вірменії, після того, як у його помешканні силовики провели обшуки.

Єдина категорія українців, яким дозволяється виставляти напоказ свою українськість і виголошувати щось українською мовою, – це колаборанти. «Є у нас така Таня Ткаченко у Владивостоку. То вона може вбратися в український костюм і піти на мітинг, де славословлять приєднання Криму. І тут же вона біля начальства витанцьовуватиме, в українському вбранні», – зауважив Семененко.

Співголова Об’єднання українців Росії також розповів про Олександра Кринецького – голову організації українців в Єкатеринбурзі. Семененко пригадав різку розмову: «Якраз тільки почалось повномасштабне вторгнення Росії і він мені заявляє: «Русская армия не может (вчиняти злочини в Україні)». Натомість я його питаю, чи чув він про Бучу? Він твердив «Это всё враньё», про вбивства українців. Ось так. А він же співав українські народні пісні, костюми вдягав українські…».

«Немає зараз такого, щоби десь українці у Росії про себе щось заявляли. У Санкт-Петербурзі сильна організація. Вони збираються, освітньо-культурні заходи проводять. Але це настільки натягнуто… Це уже не системна робота. Вона загнана на маргінес. Наприклад, у них у місті було таке, що збираються на культурний захід національні об’єднання і їм дають виконати по одному номеру. Нібито дозволили, але потім українці почули настанову: «пусть все-таки поют на русском языке». Українці відмовилися і заспівали «Рідна мати моя». Я вважаю, що це абсолютна сміливість», – додав співголова Об’єднання українців Росії.

Одним із відомих українців у Росії є бізнесмен Володимир Самборський з Югри, який перебуває під тиском після початку повномасштабної війни за кольори українського прапора на вивісці його офісної будівлі. До того ж він поставив пам'ятник Тарасу Шевченку за свої гроші у Сургуті. 

«Вони (відомі люди) не говорять нічого. Між собою можуть десь посидіти та переговорити. Але широкомасштабних акцій не проводять. Їм просто не дадуть їх провести. Тобто не проводять не тому, що не хочуть. Українське викреслюється звідусіль», – наголосив Семененко.

Крім того, однією із гучних історій утисків українців є закриття Бібліотеки української літератури у Москві. Обшуки там відбувалися ще у 2010 році, а вже міцно за неї взялися за п’ять років. «Тоді пішли тотальні обшуки, мені за пів дня перекинули догори дригом усю квартиру. У багатьох працівників бібліотеки були обшуки, у Віталія Крикуненка зокрема (заступника директора бібліотеки), у співробітниці бібліотеки Тетяни Мунтян (керівниця відділу комплектування). Животіла бібліотека потім ще два роки, а тоді фонди з 50 тис. книжок вивезли у підвали Бібліотеки слов'янської літератури й вони там досі перебувають. Я намагався забрати свої книжки, але не зміг», – поділився співголова Об’єднання українців Росії Валерій Семененко.