Митний союз – пастка, яка вигідна лише Росії

Замість збільшення товарообігу - з’явилися бар’єри у торгівлі, замість конкуренції на користь споживачам процвітає протекціонізмом і шокуюче зростання цін. Казахстан болюче відчуває наслідки входження до Митного Союзу створеного Росією. І відверто розглядає питання виходу з цієї структури.

Увійшовши до Митного Союзу разом з Росією та Білорусією, Казахстан вчинив акт самогубства – так характеризує результати участі цієї країни в Митному союзі аналіз Central Asia Monitor, що видається в Астані. Гостро критикують Митний союз представники казахського бізнесу, який команда Володимира Путіна називає не інакше як «один з найважливіших центрів світової економіки». «Це пастка, яка вигідна лише Росії», – вважає віце-президент Незалежної Асоціації Підприємців Республіки Казахстан Тимур Назханов.

І звертає увагу на той факт, що в органах Союзу більшість голосів належить російській стороні, на практиці це означає, що голосування – формальна фікція. «Наші урядовці не можуть захищати інтереси вітчизняних підприємців. Ми увійшли до Митного Союзу абсолютно не готовими і тепер пожинаємо плоди цієї помилки. Багато наших підприємств, які, наприклад, займаються переробкою та виробництвом продуктів харчування, не можуть зайти на ринок Росії, бо російська сторона використовує нетарифне регулювання. Простіше кажучи, зводить перепони на шляху казахських товарів. Ми фактично інвестуємо в російський автопром. А сировину, яку відправляємо до Росії та Білорусії постачали й раніше і без ласки Митного Союзу», - резюмує Тимур Назханов.

-- Союз шкодить економіці

«Маємо намір створити потужний Союз, який може і повинен стати одним з полюсів світової економіки. Це не перебільшення і не задирання носа. Дякуючи союзові зможемо на рівноправних умовах брати учать в індустріалізаційній та технологічній гонці, в інвестиційній конкуренції, у створенні нових робочих місць», – запевняв у липні 2011 року Володимир Путін, тодішній прем’єр– міністр Росії.

Ці запевнення діаметрально розходяться з реальністю, про що свідчить недавно опублікований звіт української аналітичної групи «Да Вінчі». Документ містить, безжально дошкульний аналіз наслідків створення Митного Союзу для Казахстану і Білорусії.

Експерти звертають увагу на те, що межі Митного Союзу - це насправді результат зусиль, яких докладає Москва з політичних міркувань. Вони не є наслідком економічного розрахунку чи відображенням фактично існуючих економічних та коопераційних зв’язків, як це мало місце в часи створення європейського співтовариства.

Всупереч запевненням послідовників кремлівської інтеграційної моделі, три країни, що її створили не заявляють про значне зростання торгівлі - товарообіг поміж двома сторонами стягає менше 15%, або учетверо менше аніж частка внутрішнього ринку зовнішньої торгівлі товарами поміж країн ЄС, – відзначають аналітики «Да Вінчі».

Відтак немає жодних підстав для запровадження Москвою єдиної союзної валюти з центральним банком в російській столиці. Ситуація могла б змінитися у єдиному випадку – за рахунок збільшення кількості учасників Союзу, насамперед, за рахунок України, можливо, й інших держав регіону, або фактичного відновлення СРСР. Досі, що союзні правила не гарантують достатнього рівня свободи руху товарів, послуг та капіталу поміж країнами-учасницями.

Участь в Митному Союзі не лише не призвела до прискорення темпів росту торгового обігу поміж країнами, що входять до його складу, а навпаки - його загальмувала. Обіг внутрішнього ринку 2012 року ледь зріс на 9%, тоді як в 2010–2011 роках він становив майже 30% щороку.

Митний союз не має правових документів, які регулюють рух і якість товарів чи їхню безпечність для споживачів. В результаті уряди країни – учасниць застосовують адміністративні бар’єри, конкуруючи зі своїми партнерами. А внутрішні ринки завалені продукцією, яка не відповідає національним стандартам.

-- Кепський інтерес Казахстану

Через участь у Митному Союзі зараз найбільше втрачає Казахстан.

В країні зростає незадоволення з приводу ґвалтовного росту цін на товари, які надходять з країн, що знаходяться за межами Митного Союзу – зокрема на паливо і мастильні матеріали, автомобілі, товари господарського призначення, продукти. До вступу в Митний союз казахські митні тарифи були набагато нижчими, аніж тепер. Внаслідок різкого скачка цін на паливо зростають ціни й на вітчизняні товари й послуги.

На додаток російська влада де тільки може ускладнює діяльність казахським фірмам на своєму ринку. Для цього, між іншим, використовує різницю в технічних показниках. Результат такий, що частина казахських товарів обкладається ледве не удвічі вищим податком аніж такі самі вироби російських фірм.

Після входження до Митного союзу Казахстан дуже болісно зіткнувся з російською податковою системою в сфері транспортних перевезень поміж країнами-членами і транзитними державами. До інтеграції ці послуги були звільнені від ПДВ та вже після входження країни до Союзу були обкладені російським митом. Вартість транспортування контейнера з товаром поміж Казахстаном і країнами Цетрально-Східної Європи зросла на 15 %, а поміж Казахстаном та Росією на 12 %.

Казахські підприємці також звертають увагу на ускладнення процедур визначення розміру ПДВ у транзакціях поміж російськими та казахськими фірмами. Це призводить до того, що часто ці відрахування не можна виконати.

Ці наслідки відбились на торговому балансі поміж Росією та Казахстаном. Експорт з Казахстану до Росії, який у 2007 році становив 10% від загального експорту, у 2011 році становив вже 8,7 %. Натомість дуже сильно - з 37 до 46% - зріс імпорт російських товарів до Казахстану.

«Увійшовши до Митного Союзу, Казахстан однозначно втратив. Достатньо глянути на ціни та асортимент товарів у наших магазинах. Вже на початковому етапі створення Митного союзу ми побоювалися наслідків того, що Казахстан буде пов'язаний з економіками, які вп’ятеро потужніші від казахської і ці побоювання підтвердилися», – коментує ситуацію політолог Расул Жумали.

Менше економіки, але більше політики – такими міркуваннями очевидно керується російська влада і замість пропозицій поправити стан речей на неефективному спільному ринку, висуває чергові ідеї зміцнення російських позицій. До таких належить, наприклад, ідея скликання спільного парламенту обраного на загальних виборах, в якому понад 85% депутатів будуть представляти російських виборців, а представники Казахстану та Білорусії виконуватимуть роль квітки до кожуха.

«Інтеграційний проект нині дуже потрібен російським елітам, котрі вибудовують всередині Росії ідеологічні підмурки «відродження колишньої потуги», прагнучи підвищити реноме держави в очах громадськості. Щось на кшталт, мовляв, дивіться – відновлюємо вплив, зміцнюємо наші позиції, з нами хочуть об’єднуватися. В економічній сфері Казахстан дуже потрібен бюрократично-олігархічному капіталу. Російська олігархія, яка потужно розвивається, намагається отримати контроль над новими територіями», – переконує політолог з Астани Талгат Ісмагамбетов, на сторінках місячника «Центр Азії», що видається казахським Інститутом Азійських Досліджень.

Потворна поведінка і часто брутальні заяви російських політиків призвели вже до того, що на початку цього року на все це дуже гостро відреагував казахський президент Нурсултан Назарбаєв.

«Казахстан буде виходити з міжнародних організацій, які загрожуватимуть його суверенітетові. Політичні питання державного суверенітету не тема для обговорення. У відповідь на найменші дії, які загрожуватимуть нашій незалежності, будемо з такої структури виходити», – запевнив Назарбаєв.

Однак поки що погрози Назарбаєва, який залізною рукою керує Казахстаном, зависають у повітрі. Влада заблокувала спробу проведення референдуму щодо виходу з Митного Союзу, яку всередині березня ініціювала опозиція.

Щоб відбувся референдум організатори мають виконати кілька формальностей, між іншим, скликати ініціативний з’їзд за участі певної кількості представників з усіх регіонів держави. Щоправда в Алмати такий з’їзд за участі 500 учасників таки відбувся, однак так і не виконав умови репрезентативності. Опозиціонери звинуватили владу в тому, що представники міліції були помічені в численних випадках затримання делегатів, які прямували на цей з’їзд.

Інтеграційний проект, який наполегливо розбудовує Москва може незабаром загрузнути не лише з економічних причин, але й з погляду на неврегульованість питань історичного минулого. А їх у казахсько-російських відносинах чимало: криваве придушення царською армією повстання 1916 року, радянські репресії, голод спровокований у 30 роках ХХ століття, примусова колективізація і примусове «осідлання» кочівників.

Допоки казахська влада робить все можливе, аби ці теми не актуалізовувалися, але не варто впадати в ілюзії, рано чи пізно Росія з цими питаннями болісно зіткнеться – застерігають експерти з Астани.

«На розвиток ситуації впливає щораз більше чинників, котрі Росія не враховувала. Із-зовні ситуація видається зрозумілою, але з середини зовсім не така. Дійшло до того, що енергійні дії Росії, котра хотіла проштовхнути своє бачення політичної інтеграції, викликали потужну хвилю незадоволення вже не лише націоналістично налаштованих політиків, а також і середнього класу. Офіційна Астана не може ігнорувати цю реальність», – вважає Талгат Ісмагамбетов.

На його думку єдиним способом порятунку ситуації стане ставка казахської влади на багатовекторність (що фактично означатиме перекреслення ідеї Митного Союзу).

«Лише такий підхід до справи забезпечить те, що Росія почне трактувати нас в якості рівноправних партнерів», - переконаний експерт.

А можливості і простір для маневру в Казастана великий. На будь-який смак, переконують експерти: проект нового Шовкового Шляху, який пілотує США, зона вільної торгівлі в рамках Шанхайської Організації Співпраці, які просуває Китай і, нарешті, участь в створюваному Туреччиною пансосманському блоці.

Публікацію «Obserwator finansowy» переклав Володимир Олійник