Українська електроенергетика-2015. Надзвичайний стан

Добігає кінця 2015 рік. Він став для електроенергетики України найбільш провальним за всі роки незалежності, хоча не можна виключати й певні досягнення.

Різке падіння виробництва електроенергії, зниження платежів на енергоринку, невпинне нарощування кредиторської заборгованості енергетичних підприємств – такі побічні свідчення занепаду нашої економіки та зубожіння звичайних споживачів.

Новий 2016-й електроенергетика України «зустріне» в стані надзвичайних заходів (НЗ), адже після руйнування опор високовольтних ліній електропередач в напрямку Криму, на прохання Міністерства енергетики і вугільної промисловості , 9 грудня Кабінет міністрів ухвалив розпорядження №1296-р «Про вжиття тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії». Режим надзвичайної ситуації в галузі діятиме до 15 січня, його введення викликало неабиякий резонанс в енергетичних колах.

Запровадження «ручного управління» на енергоринку України спрацювало як потужний детонатор, зумовивши величезний протест з боку генеруючих компаній, а також профільних громадських організацій, які виражають інтереси енергетичних підприємств.

22 грудня в Українському кризовому медіа-центрі відомі енергетики дискутували, чи були підстави для запровадження надзвичайних заходів , адже не було природних стихій чи якихось катаклізмів. Тема дискусії - «Надзвичайний стан в електроенергетиці — досягнення чи сумний підсумок 2015 року? Погляд фахівців у «світле» майбутнє» - свідчить про занадто складну ситуацію у галузі.

Протест виробників цілком зрозумілий, адже, в разі незбалансованості єдиної енергосистеми, державний Регулятор (НКРЕКП) отримав право змінювати тарифи для виробників електроенергії, а компанія «Укренерго» - всупереч діючим правилам енергоринку, буде завантажувати ті енергоблоки ТЕС, де є більші запаси антрацитового вугілля. Звичайно, це негативно вплине на доходи компаній.

Колишній міністр енергетики Іван Плачков (нині - голова Всеукраїнської Енергетичної Асамблеї) вже не вперше наполягає, що причини криються у непрофесійності роботи профільного міністерства, а ще - у відсутності нормального взаєморозуміння з урядом, що й стало причиною відсутності енергетичного балансу держави на 2015 рік. «Коли легкий хаос, легше ухвалювати рефлекторні ситуативні рішення, тому зручно ввести надзвичайний стан», - вважає Іван Плачков.

Експерти наполягають на тому, що відсутність антрацитового вугілля не може бути причиною для запровадження надзвичайного стану в галузі, адже це суперечить чинному законодавству. «Надзвичайний стан має вводитися за наслідками, а не для запобігання певних катастрофічних станів», - говорить Олександр Рогозін, колишній керівник Національної комісії регулювання електроенергетики (НКРЕ), а нині віце-президент Всеукраїнської громадської організації «Енергетична Асоціація України».

Всупереч надскладній ситуації в галузі, Рогозін стверджує, що можновладці «дістали із шухляд старі схеми, які дозволяють виводити з енергоринку сотні мільйонів гривень». Щоб з`ясувати, чи дійсно таки було вкрадено сотні мільйонів, «Главком» відразу ж спрямував інформаційний запит до очільника Міністерства енергетики і вугільної промисловості з проханням надати повну інформацію про розрахунки на енергоринку та чому менше ніж за рік енергоринок заборгував генерації 9,5 мільярдів гривень? Відповіді обов’язково будуть оприлюднені.

-- Ринкові відносин в енергетиці знову під запитанням?

Енергетичні експерти відверто натякають, що запровадження надзвичайних заходів зумовлено не стільки дефіцитом антрацитового вугілля, скільки бажанням в ручному режимі управляти коштами оптового енергоринку, щоб спрямовувати в потрібному їм напрямку. Колишній член НКРЕ Василь Котко наполягає, що суспільство, учасники ринку та потенційні інвестори повинні чітко розуміти, чому в країні введений особливий режим, і які саме інструменти будуть застосовані до учасників енергоринку, адже про це жодного слова в урядовому розпорядженні.

Представник генеруючої компанії - заступник комерційного директора ПАТ «Донбасенерго» Володимир Єгоров нагадав, що для його компанії запроваджений на початку 2015-го року надзвичайний стан став причиною невиплати заробітної плати та податків. «Потрібно мати прогнозний енергетичний баланс , щоб ми розуміли, куди ж ми йдемо», - сказав Єгоров.

Рік добігає кінця, але баланс так і не розробили. Схоже на те, що це дійно-таки комусь вигідно. Як і те, що й досі гальмується запровадження прозорої європейської моделі енергоринку, де панує вільна конкуренція та відсутнє втручання влади в стосунки виробників та споживачів електроенергії. Нова модель стане можливою лише після ухвалення Закону «Про ринок електроенергії» (одна з ключових Директив ЄС) - його планували ухвалити до кінця 2015 року.

В ході вищезгаданої дискусії, радник міністра енергетики та вугільної промисловості Сергій Чех визнав, що введення надзвичайних заходів «наперед» не є класичним рішенням, і скоріше передбачає запобігання загрозі надзвичайних ситуацій замість подолання наслідків після їх настання. «Надзвичайна ситуація повинна вводитися за наслідками, в нас вона - для запобігання», - підкреслив Сергій Чех.

Одним з основних завдань на 2016 рік радник міністра назвав ухвалення вищезгаданого закону про ринок електричної енергії та підзаконних актів для його запровадження. Хоча це повинно було статися до кінця 2015-го. «Ринкові відносини передбачають відсутність ручного керування», - зауважив Сергій Чех.

Але цифри красномовно свідчать про занепад електроенергетики, як, власне, й всієї економіки України. З огляду на те, що дані за підсумками року поки що відсутні, тому аналізувати ситуацію в галузі доводиться за даними ДП «Енергоринок» за 10 місяців 2015 року.

-- Падіння виробництва енергії зумовлено зниженням споживання

Протягом січня-жовтня 2015 року в Україні вироблено майже 129 млрд кВт-год електроенергії, що на 20,2 млрд (на 13,5%) менше порівняно з аналогічним періодом 2014-го. При цьому теплові електростанції скоротили виробництво на 28% (на 16 млрд!). Атомні електростанції виробили майже 72 млрд кВт-год, або на 0,2% більше. При цьому коефіцієнт використання встановленої потужності АЕС з початку року становив лише 71,3%, що на 0,2% більше, ніж за цей період у 2014 році.

Цілком очевидно, що АЕС змушені простоювати, тому навіть відкривши шлях для потужностей з РАЕС та ХАЕС після запуску ЛЕП-750 кВ «РАЕС- підстанція Київська» коефіцієнт використання встановленої потужності енергоблоків скоріш за все залишиться на попередньому рівні. Причина – дефіцит регулюючих потужностей в енергосистемі України.

Для збалансування роботи енергосистеми, тобто для згладжування пікових навантажень протягом доби, катастрофічно не вистачає регулюючих потужностей – ці функції закріплені за гідро- та гідроакумулюючими електростанціями (ГЕС та ГАЕС). Але цьогорічна засуха обезводнила ріки так, що ГЕС та ГАЕС працюють менш ніж на півсили, тому за 10 місяців вони виробили лише 5,7 млрд. кВт-год, що на 26,3% менше, ніж за 10 місяців 2014 року!

Виробництво електроенергії альтернативними джерелами за 10 місяців 2015 року склало 1,3 млрд кВт-год, що на 9,4% менше, ніж за відповідний період 2014 року.

Різке падіння виробництва на ТЕС зумовило різке скорочення витрат вугілля. Загальний обсяг вуглепостачання на ТЕС протягом січня-жовтня 2015 року склав майже 24,5 млн. тонн, що на 1,6 млн т менше, ніж за січень-жовтень 2014 року. Різко скоротився власний видобуток вугілля.

За січень-жовтень 2015 року вугледобувними підприємствами України видобуто 33,1 млн тонн палива, що на на 42,2% менше порівняно з відповідним періодом 2014 р. В цілому видобуток енергетичного вугілля склав 26,4 млн. т, він зменшився на 38%, коксівного – 6,7 млн т, що менше майже на 54,1%. Експерти наголошують на тому, що вуглевидобувна галузь України може припинити своє існування.

Але були й позитиви: запаси вугілля на 1 листопада 2015-го на складах підвідомчих Міненерговугілля станцій становили 2,6 млн т, - це на на 960,9 тис т більше , ніж у 2014-му році, тоді як номінальна місткість вугільних складів – 5,1 млн т.

Тотальне падіння виробництва електроенергії зумовлене різким зменшенням його споживання: за 10 місяців 2015 року електроспоживання склало 123,5 млрд. кВт-год, що на 11,1% менше ніж за 10 місяців 2014 року. Споживання електроенергії (нетто) галузями національної економіки та населенням становить 97,9 млрд. кВт-год , що на 11,7% менше аналогічного показника 2014 року.

Зменшення електроспоживання відбулося за рахунок скороченням споживання паливною промисловістю (на 41,8%), хімічною та нафтохімічною (на 22,8%), металургійною (на 14,7%), харчовою та переробною (на 10,8%), машинобудівною промисловістю (на 17,2%), будівництвом (на 12,9%), транспортом (на 8,1%), комунально-побутовими споживачами (на 8,2%), населенням (на 5,5%).

-- Фінанси «співають»…

Розрахунки на енергоринку також впали на 1,5% порівняно з минулим роком. За 10 місяців 2015-го споживачам відпущено електричної та теплоенергії на суму 97,0 млрд грн, тоді як оплата становила 91,4 млрд – рівень оплат в середньому 94,3%. Нижче середнього показника розрахувалися у Донецькій (75,3%), Запорізькій (89,0%), Луганській (62,3%), Сумській (94,1%), Харківській (93,3%), Черкаській (89,4%) областях. Відповідно практично всі зібрані кошти обленерго перерахували до ДП «Енергоринок» - рівень розрахунків також приблизно 94,5%.

Нижче середнього показника по розрахунках з оптовим ринком (94,5%) постачальники розрахувались за куплену енергію так: Донецькобленерго (65,4%), Запоріжжяобленерго (94,3%), Луганське енергетичне об'єднання (41,7%), Регіональні електричні мережі (36,4%), Високовольтні мережі (92,3%), Енерговугілля (20,9%), Енергія-Новий Розділ (92,1%).

Оплата електроенергії всіма видами платежів генеруючим компаніям та іншим учасникам енергоринку за січень-жовтень 2015-го склала 95,0 млрд. грн., тоді як товарної продукції було відпущено на 101,1 млрд. грн, тобто, оплачено лише 94,0%: «Енергоатому» сплачено 89,9%, «Центренерго» – 111,2% , «Дніпроенерго» – 96,7%, «Донбасенерго» – 79,9%, «Західенерго» – 99,4%, «Східенерго» – 92,9%, Харківська ТЕЦ-5 – 90,8%, Київенерго (ТЕЦ) – 94,4%, ПАТ «Укргідроенерго» – 89,8% тощо. Чому генеруючі компанії не доотримали 6,1 млрд грн за відпущену в ринок продукцію? Відповідь на це запитання Главком очікує від Міненерговугілля.

Дебіторська заборгованість підприємств електроенергетики за відпущену енергію споживачам за 10 місяців 2015 р. збільшилась на 3,65 млрд грн, на 1 листопада – це 24,4 млрд грн. Як і раніше, найбільшими боржниками залишаються підприємства житло-комунального комплексу (34,5% від загального боргу), вугільної промисловості (38,6%), хімічної та металургійної промисловості (5,6%).

Внутрішньогалузева заборгованість на початок листопаду складає: обленерго перед ДП "Енергоринок" – 17,4 млрд грн, ДП "Енергоринок" перед енергогенеруючими компаніями – 24,1 млрд грн. Зовнішня кредиторська заборгованість енергопідприємств з початку 2015 року збільшилась майже на 5,6 млрд грн. Загальна ж кредиторська заборгованість з урахуванням заборгованості за позиками – 25,5 млрд грн. Суми катастрофічні, але, за твердженням експертів, у владних кабінетах нічого не роблять для того, щоб розчистити ці борги.

Об’єднана енергетична система України (ОЕС) продовжує працювати у складних умовах через критичну ситуацію із забезпеченням вугіллям ТЕС та велику кількість пошкоджень об’єктів електромереж різних класів напруги внаслідок бойових дій на Сході.

Повний обсяг пошкоджень в електромережах і визначення обсягів необхідного додаткового фінансування відновлювальних робіт може бути уточнено тільки після припинення бойових дій. Нагадаємо, загальний орієнтовний обсяг необхідних коштів, за попередніми розрахунками на 1 січня 2015 року оцінювався в 3,92 млрд грн.

Для збалансування режимів об’єднаної енергосистеми України в умовах дефіциту потужності введені графіки аварійного відключення, які, на щастя, ще не були задіяні. Енергетикам вдалося домовитися зі споживачами про добровільне зниження обсягів споживання енергії, зокрема, енергоємними підприємствами. Але попереду – хрещенські морози, а тому різкого зростання енергоспоживання – не уникнути. Тому можуть згодитися й графіки аварійного відключення.

Для ознайомлення з документом натисніть на зображення