Руслан Князевич: «Зміни голови фракції НУНС до виборів вже не відбудеться»

Руслан Князевич: «Зміни голови фракції НУНС до виборів вже не відбудеться»

Я буду щасливий з того, що наш колега Анатолій Степанович Гриценко візьме участь в виборах ...

Президент явно зачитався законом про вибори, який був відправлений йому на підпис, пересваривши при цьому опозицію. Нагадаємо, що за правила гри майбутніх парламентських виборів голосувала значна частина опозиції, на деякі поступки якій пішла влада. Ті, хто погодився підтримати своїми голосами більшість – частини БЮТ та НУНС – пояснюють своє рішення вибором «меншого зла», в той час як опозиціонери на кшталт Віталія Кличка та Олега Тягнибока жорстко розкритикували своїх колег за підтримку владних ініціатив. Анатолій Гриценко навіть використав термін «зрада». Позицію опозиції ще більш підкосила невизначеність з підписанням закону Президентом. Віктор Янукович наголосив, що якщо після експертизи в законі будуть знайдені норми, що суперечать Конституції, він наполягатиме, щоб парламент їх переголосував.

Перед поданням на Банкову проект затримався у стінах парламенту для внесення «технічних правок», які, за чутками, могли перерости у зовсім не в формальні зміни. І як наслідок – на виході ми можемо отримати зовсім не той законопроект, за який голосував парламент. Благо, схожих прикладів вистачало. Голова Тимчасової слідчої комісії з підготовки закону Руслан Князевич розповів «Главкому», що ж саме відбувалося на етапі передачі законопроекту з Грушевського на Банкову, чому в нас не повторяться парламентські вибори в Росії і кому була вигідна зміна влади у фракції НУНС.

Вже після голосування в Раді за закон про вибори ваша комісія доопрацьовувала деякі моменти. Які саме правки були внесені?

Це ті правки, що були внесені згідно з другим пунктом того рішення парламенту, – комісія разом з юридичним управлінням мала провести техніко-юридичне редагування законопроекту. Юридичне управління надало свої візії. В першу чергу, це редакційні правки, по-друге – це речі, по яких була прийнята принципова позиція в сесійній залі – наприклад, те, що реєстрацію здійснює ЦВК, і в основному тексті більшості статей виписана саме ЦВК, але в деяких статтях, скажімо, залишилась окружна комісія. Ніяких принципових речей, які б стосувалися узгодженості відповідно опозиційних вимог, ми не чіпали. Йшла мова лише про те, щоб текст був чіткий та зрозумілий, щоб були правильні посилання статей одна на іншу, бо змінилась їхня нумерація. Але це звична практика – нічого такого, що виходило б за межі наших повноважень, зроблено не було.

Але були чутки, що за підписом Президента може вийти закон, в якому змінені принципові моменти – наприклад, те ж зняття з виборів за два попередження…

Я був гарантом того, що принципові для нас речі не могли бути порушені, бо я кожен день супроводжував рух цього законопроекту. Ще раз повторюю – до таких речей ми навіть не підходили, йшла мова виключно про те, щоб цей текст був суцільним і логічним документом.

Ось ви кажете про «принципові для нас речі». «Для нас» – це для кого? Бо ті ж регіонали хвалили представників НУНС, які вели конструктивну роботу в комісії, та дорікали «бютівцям», що цю роботу саботували.

Це не має жодного значення щодо того проекту, який був проголосований. Нічого, що стосується перебігу виборчого процесу, можливого фальсифікування взагалі не було предметом розмов. Документ читали протоколісти, літредактори, коми розставляли…

Ви впевнені, що всі ці правки не потребували голосування в сесійній залі?

Звичайно. Відповідно до 131-ї статті регламенту, в разі якщо юридичне управління бачить, що документ потребує корекції, то звертається до голови Верховної Ради з питанням уточнити це в сесійному режимі. Але парламент вчинив навпаки – спочатку проголосував, а потім передоручив право техніко-юридичного редагування ТСК. І зрештою ці правки не мали такого характеру, який потребував би додаткового рішення парламенту.

Кажуть, що від вас вимагали поставити свій підпис на кожній сторінці законопроекту. Тобто закон юридично був поданий від вашого імені…

Так, я поставив підписи, звичайно.

Якщо виявиться, що ці правки потребували голосування в парламенті, чи можете ви бути притягнуті до відповідальності за тією ж 365-ю статтею?

365-а стаття – це перевищення повноважень службовою особою, а я такою не є, хоча дякую вам за таку логіку. Звичайно, життя може підказати якісь речі – в нас ще не було закону, який був би ідеальним. Не виключаю, що колись і ви могли б звернутися, щоб здійснити якісь точечні зміни. Але навіть гіпотетично це можуть бути речі тільки технічного характеру. Принципові речі, про які ми домовились, я впевнений, будуть незмінними до початку виборчої кампанії.

До речі, представники БЮТ приймали участь у «технічних» засіданнях групи вже після голосування?

Саса та Кожемякіна не було, був лише Подгорний.

Ви якось контактуєте зараз з Банковою, де цей закон вивчають?

Жодним чином. Я свою роботу зробив, далі вже служба парламенту цим законопроектом займалася, здійснювала експертизу і готувала документи голові Верховної Ради. А після того, як він надісланий Президенту, думаю, в парламенті ніхто не знає його подальшу долю.

Чого Президент так затягує з підписанням?

Формально строки ще не порушені, але коли Президент його підпише чи не підпише, я не знаю.

Деякі ваші колеги з опозиції кажуть, що в законі дуже неоднозначно виписана норма щодо зміни членів комісій в разі потреби. Бо відкликати членів можна, а ось поставити нових – вже складніше.

Я знаю, хто ті люди, але не вірте їм. Це, до речі, була моя ідея, і я вважаю, що написав хороший закон, якщо вони тільки цю блоху змогли відшукати. Справа в тім, що цей механізм проголосований в загальній частині, і не треба шукати проблем там, де їх немає. Якщо вони проти того, щоб такий механізм діяв, і хочуть, щоб членів комісії підкуповували, хай про це скажуть.

Дуже багато розмов точиться навколо норми одночасного балотування по мажоритарці та по списку. Є рішення КС щодо її антиконституційності, але стосувалося воно іншого закону…

Це питання дискусійне, і воно більш теоретичне, ніж практичне. В 1998-му році КС справді виніс рішення щодо конкретного закону, який втратив чинність в 2004-му році. Тобто насправді такого рішення зараз, по суті, не існує, бо немає закону, відповідно до якого воно приймалось. Більше того, в 2010-му році на місцевих виборах ця норма вже діяла, і тоді ніхто в країні її не згадав, бо було вигідно закривати на це очі. Я стверджую, що поки КС не доведе зворотнє, ця норма є конституційною. Можливо, якщо хтось звернеться, КС підтвердить свою колишню позицію, але це інше питання. І чи вистоїть в такому випадку ця норма, питання не до мене.

Багато є думок, що Президент заверне цей законопроект. Ви в це вірите?

Знаю, що є дуже багато людей, які б хотіли, щоб цей проект не став законом. І це досить впливові особи, в тому числі, в середовищі влади. Вони точно знають, що при такому законі забезпечити той результат, який перед ними ставиться щодо більшості в наступному парламенті, практично неможливо.

Так і в опозиційному середовищі багато незадоволених. Ті ж Кличко з Гриценком.

Я буду щасливий з того, що наш колега Анатолій Степанович Гриценко візьме участь в виборах, причому йому ніхто не відмовить в реєстрації, його не знімуть з балотування, він точно отримає оригінали протоколів… Тоді він зможе сказати, що за нього точно проголосували виборці і кожен голос збережений. А так, як він зараз критикує, це питання не до мене, а до його совісті. Я своє завдання щодо написання чесного корисного з точки зору процедури закону виконав. Як воно буде реалізоване, питання вже не до мене. Але повірте, якщо б ми мали такий закон як на місцевих виборах, то дуже багато наших колег просто не взяли б участь у виборах. Ось є приклад Василькова, де незабаром будуть вибори мера, і вісьмом кандидатам від опозиції просто відмовили у реєстрації, тому що знайшли граматичні помилки в поданих документах!

А чи новий класний закон гарантує, що не повториться ситуація, яку ми побачили на парламентських виборах в Росії?

Давайте подивимось, що було в Росії – відкріпні посвідчення, голосування вдома без медичних довідок, відмова в реєстрації політичним партіям… Ми це все прибрали.

Але як вкидували, так і будуть вкидувати.

При надрукованому на бюлетені номері округу та 5 %-ому резерві бюлетенів, звичайно, можна з дільниці на дільницю переміщати бюлетені. В Україні ж зараз на бюлетені буде надрукований номер дільниці. Плюс резерв – вже не 5 %, а 0,5 %. Тобто для масового вкидання просто фізично не буде бюлетенів. Я розумію, що гіпотетично їх можна вкинути, але це вже питання до комісій, спостерігачів, наскільки ми здатні контролювати процес.

Якщо для влади цей закон такий самовбивчий, як ви кажете, то навіщо вона за нього голосувала? Тільки щоб Європі догодити?

Думаю, що позиція Європи була визначною. Знаю, що поки не було такої позиції, в тому числі, щодо необхідності залучення опозиції до роботи над виборчим законодавством, в більшості не було іншої візії, окрім як приймати той закон, що вони внесли в сесійний зал. Адже згадайте – вони подали в парламент зовсім інший закон, ніж той, що отримав висновок Венеціанської комісії. Тобто їм було абсолютно плювати на цей висновок. Тому, як на мене, в тій ситуації, що склалась, ми витиснули, все, що можна. Звичайно, є величезна кількість питань щодо тієї ж виборчої системи, але потрібно зрозуміти, що комісія не займалась політичними питаннями. Якщо б в ТСК була можливість вирішити всі політичні питання, то її головою був би точно не Князевич. При всій повазі до мене, не перебільшуйте мою роль.

Такий конформізм опозиції щодо голосування за виборче законодавство, на думку багатьох ваших критиків, має суттєвий недолік – тепер опозиція не зможе апелювати до Європи, бо сама прийняла ці правила гри.

А думаєте, наші апелювання до Європи були б кращими, якби ми мали таку долю як російська або білоруська опозиція? Запевняю вас, що за тим законом, який вони хотіли прийняти, в нас жодних шансів взагалі б не було. І толку з того, що зараз білоруську опозицію морально підтримує Європа? Краще мати зрозумілі правила гри і по них чесно вести хоч якусь боротьбу, в тому числі, з претензією на перемогу, ніж взагалі не мати ніяких правил. І було б алогічно Президенту зараз напередодні саміту ЄС ветувати закон, який є хоча б елементарним проявом того, що принаймні гіпотетично влада готова до якихось чесних виборів.

{2}

Ви вважаєте, що опозиція домовиться щодо єдиних кандидатів по мажоритарних округах?

Якщо опозиціонери домовилися синхронізувати свої дії під час прийняття закону…

Ну, не всі. Половина БЮТ не голосувала.

З присутніх не голосували тільки 16 чоловік. Можна, звісно, казати, що відсутні могли не голосувати, але могли й проголосувати «за». Так само і з НУНС не проголосували 12 осіб. Просто в БЮТ ще була така ситуація, коли частина робочих місць була закрита портретами Юлії Тимошенко, і депутати просто не мали, де голосувати. Але я не чув в середовищі БЮТ якоїсь іншої точки зору. В нашій фракції – так, але що саме стоїть за цією точкою зору, я до кінця не знаю. Переконаний, що комусь дуже хочеться пересварити нас, бо якщо опозиція буде єдиною та знайде матрицю по мажоритарних округах, ми можемо говорити про перемогу в 2012-му році.

До речі, вас не збентежило мовчання Тимошенко після прийняття цього закону? Ви ж розумієте інтригу: половина фракції голосувала, половина – ні, а лідер мовчить.

Це треба бютівців питати, але я не думаю, що вони могли приймати якісь рішення, що розірвуть фракцію. Напевно, це було консолідоване рішення.

Причому БЮТ явно був не в захваті від змішаної системи.

Чомусь постійно згадують, що в 2002-му році, коли були мажоритарники, їх всіх переламали і набрали в більшість. Але всі забули, що більшість була сформована не за рахунок мажоритарників – владі їх якраз не вистачало, тому вона почала вибивати людей зі списків. В Ющенко 20 чоловік вибили на чолі зі Стояном, але з мажоритарників від опозиції практично ніхто не пішов в більшість.

Зараз дещо інші часи.

Як не парадоксально, нам треба буде більше дбати про чистоту списків, ніж мажоритарників. Бо мажоритарник – це завжди незалежна процесуальна особа, і як він поведе себе в парламенті, велике запитання, тим більше, що попереду 2015-й рік…

Так для тих, хто його проведе, це теж буде запитання.

Тому в опозиції найважливіше завдання – провести по списках надійних людей, а не потенційних «тушок». Якщо нам вдасться це зробити, то, повірте, не все буде так погано, як здається.

Чи чекали ви, коли вступали до «Фронту змін», такої масованої інформатаки на партію з усіх сторін як на «проект Банкової»?

Мабуть, це комусь вигідно. Але зараз звинуватити нас, що ми разом з партією влади граємо з опозицією, було б абсолютно недоречно, тому що кожен крок нашої політичної сили не відбувається окремо від наших партнерів по БЮТ. А сказати, що ми разом з БЮТ починаємо діяти в інтересах Банкової, буде великим політичним припущенням і помилкою.

В багатьох нунсівців є побоювання, що через голову НУНС Миколу Мартиненка виборчі комісії по квоті фракції фактично будуть комплектуватись представниками «Фронту змин»…

Коли приймалось рішення голосувати за закон про вибори, одночасно на політраді нашого блоку було прийняте рішення, що в разі, якщо ця норма буде діяти, всі кандидатури до складу окружних та дільничних комісій будуть вноситись головою фракції тільки після того, як буде прийняте рішення політрадою блоку. Той, хто так говорить, як ви кажете, просто не розуміє, що таке дільничні комісії. Уявіть собі – 35 тисяч людей, яких фізично ще треба знайти, причому, думаю, що їх буде нелегко навіть з усіх партій зібрати. До того ж, їх треба забезпечити умовами для роботи. І ті, хто каже, що все це – проект для однієї політичної сили, мені здається, переоцінює можливості цієї політичної сили.

Свого часу ви в числі інших «фронтовиків» не голосували за виключення з фракції «тушок». Пан Гриценко розповідав, що сам Яценюк аргументував це тим, що, мовляв, важливо тримати «тушок» у фракції до голосування за закон про вибори. Закон проголосований, чи буде повернення до цього питання?

Мені здається, ця тема виникла якраз тоді, коли було намагання поєднати це питання з тим, що ви задавали вище, – щодо можливості висування кандидатур в комісії головою фракції. Тож треба було змінити спочатку кворум у фракції, а потім – голову. Це був проект, точно не узгоджений з нашими колегами по опозиції, а більш провладний. Владі був потрібен контроль над НУНС, і тепер самі думайте, хто насправді стоїть за тими людьми, що розвернули таку кампанію.

Так влада, я думаю, довела б все до кінця. Ви ж натякаєте, що вони Гриценка хотіли поставити на чолі фракції?

Не буду називати прізвищ, думаю, ви їх знаєте. Але зараз ця тема вже не педалюється. Потім була інша тема – а давайте самі вийдемо з фракції, але і до цього вже ніхто не повертається, бо зрозуміли, що це не має жодного сенсу. Після того як політрада винесла рішення, що будь-яке рішення по кандидатурах в комісії буде узгоджене, нема сенсу боротися за керівництво фракцією. І я вас запевняю, що ніяких змін голови фракції до виборів вже не відбудеться, кому б як не хотілося. Для цього просто немає політичної волі більшості фракції.

У Яценюка були дещо інші аргументи невиключення «тушок», ніж збереження близького йому голови фракції…

Але ж ми розуміємо, про що йде мова. А що стосується «тушок», то це питання вже не будуть піднімати навіть його колишні ініціатори. Піднімуть – будемо визначатися, як далі діяти, але оскільки й в них вже відпало те бажання , всі зрозуміли, що насправді тоді було за сценарієм. Якщо б це було не так, то, напевно, вони б кожен день про це згадували.

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: