Слід чесно сказати: мир на умовах Путіна – це окупація Росією наступних областей!

У Мінську в ході чергового раунду переговорів із Росією може бути лише один пункт: негайне виведення військ із території України! І якщо після усіх помилок, коли ми сприймали черговий наступ РФ як можливість до діалогу, офіційний Київ не зробить висновків і не займе єдину чітку позицію - це буде державна зрада.

Керівництво України повинно переслідувати лише одну мету: збереження цілісності держави! І у своїх діях керуватися виключно висновками фахівців та незалежних експертів.

Сьогодні ж на превеликий жаль ( і це дедалі очевидніше) усі кроки здійснюються при консультаціях політтехнологів лише з однією метою: як утримати владу та зберегти рейтинги. Якщо хтось ще не зрозумів, то Путін веде гру на повне знищення! І поки хтось заради виборів не оголошує військовий стан та фактично здає Путіну наших хлопців у котлованах, може статися так, що зникне країна - не буде де рейтинги міряти і куди депутатами приходити!

Про "липовий мир": придворні політтехнологи почали "навіювання", мовляв нам треба мир будь-якою ціною. Може навіть якусь територію віддати чи федералізувати, як того хоче Путін.

По-перше, ці ж політтехнологи бігали по каналах і розповідали, що мовляв давайте не чіпати Крим, а більше нічого Путіну не треба. Путін забрав Крим без війни! І не без пасивного, але все-таки сприяння фракції «Удар» - треба чесно це визнати. Бо в перші дні після втечі Януковича дві фракції – «Батьківщина» і «Свобода» - погодили повне перезавантаження влади у Криму, розуміючи, що то є ракова пухлина, наскрізь вражена Путінським шовінізмом. Проте "Удар" наполягав на одноосібному впливі у Криму, пропонуючи на керівництво Куніцина. Затягування ситуації та не вирішення питання по суті призвело до того, що Путін ковтнув Крим і пішов на Схід відкритою війною!

По-друге, невже хтось ще думає, що мета Путіна - якесь там "деленер"? Якщо ми сьогодні заковтнемо цього гачка (а вже такі натяки робляться чиновниками третьої руки апарату Президента), то ми програємо УСЮ Україну! Бо:

- сьогодні Крим відрізаний від суходолу, і єдиним зв'язком РФ із півостровом є Керченська поромна переправа, яка взимку замерзає. Отже, до зими він обов'язково пробиватиме дорогу через Мелітополь на перешийок. Саме тому він регулярними військами пішов у першу чергу на Маріуполь, а не на підтримку "деленер";

- якщо наша держава погодиться на умови Путіна, названі народом «підералізацією», тоді із зони АТО буде виведено наші регулярні війська та добровольців, які без реальної підтримки командування, при бездарному керівництві героїчно боролися та звільняли міста і села, не жаліючи себе. А місцеве населення буде кинуто на призволяще та на розтерзання головорізів (окупований Новоазовськ це довів). Це повністю знищить віру і дух наших героїчних воїнів;

- Путін буде проводити наступ по Мелітопольському напрямку - однозначно ( і не тільки там). І керівництву держави доведеться все ж якось захищати територію. Яку мотивацію воно зможе знайти для народу, для армії: чому знову треба іти воювати? Адже ми вже здалися. Чому нові міста треба захищати, а старі ми здали без бою (і навіть ті, що визволили ціною смерті героїв)? Чому війну і руїну треба понести у нові міста через поступливість Путіну на невеличкій території на сході, де на превеликий жаль, російські війська і так уже зруйнували все? Якщо керівництво держави вибере таку тактику поведінки на умовах Путіна, тоді сьогодні увесь український народ має знати: наступні міста і села (а Путін у них полізе однозначно) наше керівництво буде здавати без найменшого спротиву. Треба проводити не фальшиві "придворні опитування" на кшталт "ви хочете війни чи миру" (однозначно адекватна людина відповість, що хоче миру). А вести розмову із усіма приграничними до захоплених Росією територій на предмет: чи хочете ви перемир'я ціною, що наступними захопленими областями станете Ви? Переконаний, що в Україні цього не хоче НІХТО!

- Отже, виходячи з цього, дії керівництва держави мають бути наступними:

- змінити з допомогою кропіткої роз'яснювальної роботи МЗС риторику у світі: це не конфлікт на території України, а вічна проблема Москви і Путіна. Бо саме це джерело породило гарячі точки у Грузії, Придністров'ї, Україні. А зараз уже третій день імплементується цей сценарій і в Казахстані;

- а відтак через усі можливі інформаційні та дипломатині засоби пояснювати: щоб локалізувати це вічне джерело конфлікту, треба надати Україні у тому числі й допомогу зброєю. Бо тільки з допомогою сили цього розгнузданого звіра можна загнати в логово на його територію і там задушити. Домогтися скасування ембарго на постачання зброї негайно! Шукати союзників саме серед тих країн, які готові допомагати Україні вибити ворога із нашої землі, і саме їх мати за перших і найголовніших союзників. Перестати слухати сучасних Рібентропів, які є "бронежилетом" Путіна! Відкидати будь-які зовнішні нав'язування, не допускати навіть думки, що ми можемо поступитися хоч шматком землі! Ця поступка нам коштуватиме усієї України! А той, хто легалізує у документах цю поступку, стане зрадником на усі віки!

- І нарешті головне: перестати цькувати героїв-добровольців із АТО! Перестати принижувати на рівні військового керівництва спонсорів, які увесь цей час фінансують нашу армію (а не наша держава)! Негайно звільнити усіх зрадників у вищому командуванні, які не чули польових командирів і своїми бездарними діями призвели до утворення котловану в Іловайську та інших місцях! Притягнути до реальної відповідальності тилових військових щурів по військкоматах, які за хабарі завалили мобілізацію і підірвали патріотичний дух серед населення! Повикидати на смітник усіх бездарних радників, які від імені міністрів лише займаються піаром, публічним з'ясуванням стосунків із "неугодними" вищому керівництву батальйонами та у ЗМІ дискредитують справжніх військових, які в пеклі вогню навчилися говорити правду! Якщо це буде зроблено чесно і відкрито, до нас повернеться найголовніша наша зброя: патріотичний дух і шлях до перемоги! Єдиний союзник, з яким Президент здатен виграти цю війну, це український народ! Тих "знавців української дипломатії", які сьогодні нам почали співати придворну казочку, що мовляв замороження конфлікту в "сіру зону" чи здача частини території під умови Путіна не потягне за собою для країни ніяких наслідків, як мінімум слід позвільняти, або й притягти до відповідальності.

- По-перше: це відріже нам шлях до вступу в НАТО, бо країни з перманентним військовим конфліктом не можуть за статутом вступати до цього союзу. А сьогодні навіть сліпий бачить, що без цього кроку ми станемо геополітичним нулем. Якщо ж конфлікт припинити, провівши федералізацію, тоді ще складніше буде це зробити, бо виникне необхідність референдуму із цього питання, а підконтрольні путінські території цей референдум зірвуть. Це одна із основних цілей Путіна!

- По-друге, про євроінтеграцію можна забути на довгі роки, бо серед усіх інших причин ще й додасться або зміна територіального складу (якщо зрада державних інтересів піде по путінському сценарію утворення "деленерівської держави"), або зміна устрою, а відтак і порядок прийняття рішень про міжнародні угоди такого рівня зміниться (якщо зрада державних інтересів піде по шляху кремлівської федералізації). Той, хто сьогодні у Києві моститься в депутатські крісла або ж за власними мільярдами думає, що його не стосуватиметься "сіра зона сходу", просто недоумок: будь-який із цих шляхів путінського "миру" перетворює усю Україну в безперспективну сіру зону. І Головне, не слід забувати про народ: керівники держави можуть зрадити усіх за власні преференції, але народ зрадити сам себе не може! Тому він не змириться із жодним із запропонованих сценаріїв Путіна! Переконаний, народ цю війну виграє! От тільки питання, із сьогоднішніми очільниками держави, чи без них.