Дегуманізація українців. Як Росія працює проти наших біженців в Європі

На самому початку війни росіяни проводили інформаційно-психологічну спецоперацію, яка була спрямована на дискредитацію та часткову дегуманізацію українців, через тему біженців. Польща та Молдова посідали центральне місце в поширенні цього наративу. Хоча тема була «інтернаціональною» – окрім Росії та України її також поширювали в Італії, Німеччині, Польщі, Ізраїлі та інших країнах. Про це йдеться в дослідженні ГО Cat-Ua, яка проаналізувала 8,2 мільйона повідомлень опублікованих на платформах Facebook, Instagram, Twitter, YouTube, Telegram, Vkontakte, TikTok та «Однокласниках» українською та російською мовою з початку великої війни і до 31 серпня 2023 року.

Встановлено, що росіяни просували меседжі про агресивність і жадібність українців, погіршення кримінальної ситуації в «країнах приймання» та начебто дивні, неадекватні вимоги українців. Тематика подавалась через персоналізовані історії: залучались блогери, спікери «з народу». І навіть офіційні рашистські пропагандисти посилались на історії, начебто почуті від їх безпосередніх учасників.

В перший місяць війни, у березні 2022 року, була зафіксована велика хвиля повідомлень, які судячи з усього, були підготовлені до повномасштабного заздалегідь. Основні меседжі: «українці гучно себе поводять у Молдові, хизуються грошима, дратують місцевих», «Молдова виганяє біженців», «українці забирають роботу в Польщі», «порушують закони в Німеччині», «українці завезли венеричні захворювання в Естонію» тощо.

Дослідники Cat-Ua припускають, що ціллю цього наративу на початку великої війни було спонукати українців їхати до Росії, а не до Європи, де, мовляв, «нас усіх не люблять». А також – посварити місцевих мешканців з українцями та переконати у настанні через них гуманітарної кризи.

В соцмережі vk боти просували ідею, що найбільше від українських біженців потерпала Молдова, що може свідчити про особливу увагу РФ до цього регіону.

Найактивніша інформаційна хвиля помітна в березні і збігається з найбільшою хвилею міграції. Джерела – це зазвичай думки окремих учасників подій. Цікаво, що для небагатої Молдови розганяють версії про багатство українців, а для законослухняної Німеччини – про агресію та порушення законів біженцями.

Російський наратив про «не вихованих біженців» набув популярності і в Facebook. Користувачі з України масово поширювали заклики поводитися за кордоном пристойно: «не на відпочинок приїхали». «Тексти вперше з’являються в польських пабліках. Часто вони дубльовані польською мовою і подаються як крик душі і українців, і поляків. При цьому самі поляки поширюють і цей заклик, і розвінчання російської пропаганди про невдячних біженців», – йдеться в дослідженні.

У Німеччині була активна задіяна російська діаспора, яка через свої ресурси, зокрема, YouTube-канали на кшталт «Голос Европы» дискредитувала біженців з України, мовляв, ті невдячні, неохайні, безвідповідальні, дармоїди, є тягарем для всіх.

Часом меседжі, які поширювали росіяни суперечили один одному, але це не зупиняло маніпуляторів. Українці одночасно і не хочуть працювати і відбирають роботу у місцевих, і багаті – і залежать від соціальних виплат. Росіяни залякували скасуванням виплат або навіть поверненням вже отриманих грошей. В Польщі часом просувались наративи, що до українців влада краще ставиться ніж до власних громадян.

Щодо інших тем, то дослідження показало, що рашистські наративи просуваються в Україні також і через псевдопатріотичних та псевдоукраїнських користувачів. Зокрема, це проявилось під час російської кампанії про начебто перепродаж Україною західної зброї. Ці меседжі поширював і блогер Юрій Швець, а також, блогери, які нарочито демонструють прихильність до однієї з патріотичних політичних сил України. В цю ж інформаційну кампанію про «перепродаж зброї» включилися російські телеграм-канали, які видають себе за українські, на кшталт «Резидента» та «Легітимного».

Елементом кампанії стали і заяви політиків з інших держав, зокрема, Наталії Гаврилиці з Молдови. «Також «допомогла» пропагандистам конгресвумен Вікторія Спартц, спричинивши один зі сплесків таких згадувань», – зазначають дослідники.