Блокада кордону. Як це оцінюють у Польщі і до чого готуватися українському бізнесу

Багато інформації та емоцій в українському медіасередовищі про польський страйк, про збитки, відносини, перспективи співжиття у єдиному європейському просторі.

Але це український погляд. А як оцінюють страйк всередині Польщі, польський бізнес, бо політики завжди активні, для них такі ситуації – чудовий піар. Відповідь отримав сьогодні на пошту, від Польсько-Української господарчої палати, (Polsko-Ukraińska Izba Gospodarcza), одного з наймасовіших об'єднань експортоорієнтованого бізнесу, яке діє з 1992 року. Наводжу цей текст повністю, бо вважаю його виваженим та об'єктивним:

«Позиція Польсько-української господарчої палати щодо блокади кордону

Нам відомо, що деякі польські автоперевізники розчаровані ситуацією на ринку та бездіяльністю польського уряду, що йде у відставку. Ми вважаємо, що вимоги протестувальників потребують спокійної дискусії за участі урядових адміністрацій обох країн, усіх організацій перевізників, незалежних експертів та Європейської комісії. Нам потрібна предметна дискусія, вільна від емоцій та політичних нашіптувань, які супроводжують цю блокаду!

Ми закликаємо до припинення блокади, оскільки вона б'є по економічній співпраці між Польщею та Україною, а також у рамках Європейського Союзу. Вона б'є по підприємцях в обох країнах. Сьогодні вони сигналізують про загрози для виконання укладених контрактів, накладення штрафних санкцій, розірвання раніше укладених договорів, а також вихід партнерів із бізнесу. Кільканадцять компаній – членів Палати повідомили, що блокада вже завдала їм збитків на суму понад 100 млн злотих. Через блокаду вартість автомобільного фрахту зросла на 300%, а вартість простою сягає 300 євро на добу! Ця блокада діє як liberum veto, задовольняючи інтереси частини, вона б'є е по переважній більшості підприємців.

Ми закликаємо до припинення блокади кордону, оскільки одразу за ним точиться війна, розпалена Росією. Її наслідки, головним чином блокада товарообміну з Росією та Білоруссю, вплинули на фінансові показники деяких польських перевізників. Але найбільшу ціну за цю агресію платить Україна. Руйнуються промислові підприємства, гинуть працівники енергетичних компаній, залізниці, логістичних компаній. У зв'язку з блокадою і систематичним руйнуванням чорноморських портів, на які до повномасштабного вторгнення припадало понад 60% українського експорту, експорт переорієнтувався на залізничні та автомобільні шляхи. Збільшення автомобільних перевезень з України – це не бізнес-трюк, а результат політики Путіна. Блокада польського кордону має такі ж наслідки, як і блокада росіянами чорноморських портів! Для стікаючої кров'ю України блокада сухопутного кордону означає падіння зовнішньоторговельних оборотів і як результат – втрату надходжень до бюджету, втрату можливостей для нових економічних проєктів. Ми звертаємося до протестувальників: не купуйтеся на стратегію Кремля!

На нашу думку, перевізники повинні об'єднатися в асоціацію і терміново звернутися до відповідних гмінних органів влади з вимогою розпустити зібрання, що блокують проїзд. У разі відсутності реакції, можливим є подання цивільного позову до суду проти:

• організаторів зібрання, та/або
• держави з метою отримання компенсації, що відповідає втраченим вигодам.

Крім того, якщо перевезення пов'язане з господарською діяльністю, суб'єкт господарювання може заявити претензії відповідно до Угоди між урядом України та урядом Республіки Польща про взаємне заохочення та захист інвестицій з 1993 року. Такий позов може бути поданий до незалежного міжнародного арбітражного суду. Закликаємо до солідарності та виваженості»

Все чітко та зрозуміло. На щастя, є і у польському бізнесі адекватні люди. І, до речі,  абсолютно підтримую пропозицію про судові позови до організаторів страйку та місцевої влади, яка дозволила його провести. Відкладаємо емоції у бік, фіксуємо збитки, об’єднуймося для судових позовів. Рахуємо, що це перший урок, як відстоювати свої інтереси у європейському правовому полі.

Але чим цікава для українського бізнесу ця заява?

Окрім соціально-політичної підтримки важливо, як вони бачать юридичні можливості вирішення отриманих через страйк збитків. Поки урядовці ведуть свої перемовини  з польськими колегами, бізнес має сам зробити певні речі.

До речі, мої переговори з українсько-польськими юридичними компаніями це підтверджують:

Перше – це фіксація отриманих збитків внаслідок страйку як українським, так і польським, європейським бізнесом;

Друге – об'єднання для майбутніх судових позовів, як до місцевої влади, що дала і не відкликає дозвіл на страйк, так і до організаторів страйку. Процедура це непроста  та недешева, але й збитки мільйонні;

Третє – будемо реалістами, на шляху до європейського ринку будуть ще не раз подібні ситуації, тому вже зараз потрібно обкатати схему, як вчиняти у разі недружніх дій, створити прецедент рішучої та юридично грамотної відповіді,  аж  до фінансових санкцій.

Рахуємо, що це перший урок, як відстоювати свої інтереси у європейському правовому полі.