Один факт для розуміння світоглядної прірви між Україною і Московщиною

Якось московський цар Петро І виманив у Московщину з Австрії свого збіглого сина Олексія, і власноруч замучив тортурами. 

До речі, виманив дуже хитро - посол московитів Толстой підкупив за 160 золотих червінців австрійського чиновника, аби той «по-секрету» розповів Олексію, що у Відні справу з видачею в Московщину Олексія буцімто точно вирішено. Зі свого боку, цар Петро листом пообіцяв Олексію: «Буде же побоишься меня, то я тебя обнадеживаю и обещаюсь Богом и судом Его, что никакого наказания тебе не будет, но лучшую любовь покажу тебе, ежели воли моей послушаешь и возвратишься».

Насправді Петро одразу після приїзду організував «суд» над царевичем на який, задля того, щоб замарати весь двір у крові, запросив усю верхівку імперії. Цікаво, що Московська церква зайняла приблизно таку позицію, як нещодавно наш Конституційний суд: мовляв, є докази як проти, так і за, тому як цар вирішить, хай так і буде. Проти страти царевича виступила ВИКЛЮЧНО українська делегація з Гетьманщини. Хоча московський царевич був українцям ніхто, його вплив і тоді, коли він був формально у фаворі, був нульовим. Однак для українців був важливий сам моральний принцип. Причому це відбувалося вже після розгрому Батурина, Січі, безлічі страт і відомого всьому світові звірства московського царя, в Петербурзі, де можна було миттю потрапити до підводних казематів Петропавлівської тюрми.

У той момент, під час війни зі шведами, деспотичний Петро стерпів виклик козаків, але затамував злобу на українців, яку почав реалізовувати щойно після закінчення Північної війни в 1721 р.
Така моральна добросовісність дорого обійшлася українцям - невдовзі цар Петро скасував Гетьмащину, загубив безліч козаків на будівництві Петербургу, запровадив Малоросійську колегію замість гетьманського уряду і замучив наказного гетьмана Полуботка. Але, з іншого боку, єдина моральна позиція старшини призвела до того, що Московщина фактично не мала на кого поставити в Україні, і мусила рахуватися з Україною як цілістю. Приміром, навіть серб Милорадович був визнаний полуботківцем і запроторений до казематів. Невдовзі після смерті Петра Гетьманщина була відновлена.