Донецьк Ростовськоі області. Тут наче зупинився час

    У повітрі висить якась жовтувата пилина з піску і бруду.
    У повітрі висить якась жовтувата пилина з піску і бруду. Через те, що ніч не спали - здається все навколо більш абсурдним.І "сєрп і молот" на будівлях, і пусті вулиці, і дуже чистий пофарбований суд - єдина чиста будівля в центрі маленького міста. "Лєнін жив".Людей наче немає, але за шторками в рюшиках на тебе дивляться очі.На суді - Надія була
    • Альона Шкрум
      Народний депутат
    • 9 Березня, 2016, 18:08
    • Розсилка

    У повітрі висить якась жовтувата пилина з піску і бруду.

    У повітрі висить якась жовтувата пилина з піску і бруду.

    Через те, що ніч не спали - здається все навколо більш абсурдним.

    І "сєрп і молот" на будівлях, і пусті вулиці, і дуже чистий пофарбований суд - єдина чиста будівля в центрі маленького міста. "Лєнін жив".

    Людей наче немає, але за шторками в рюшиках на тебе дивляться очі.

    На суді - Надія була дуже емоційною, трималася на адреналіні. Температура у неї скаче - то холод, то 38.

    Сьогодні 6-й день, коли Надія Савченко перебуває на сухому голодуванні - це єдиний доступний їй протест проти російської влади.

    Знаєте, що відбувається у людському організмі на 5-й-6-й день сухого голодування?

    Як тільки тіло починає втрачати вологу, людина відчуває сильний фізичний біль, сильну спрагу.

    Температура тіла весь час стрибає то на низьку, то на високу.

    Нудить, болить голова, болять кістки.

    Язик розпухає та прилипає до верхнього ньоба.

    Надія чистить зуби та полощить рот водою - це трохи допомагає.

    Зір, слух та моторні функції знижуються і поступово притуплюються.

    Людина повільно помирає.

    Здорова людина здатна витримати без їжі та води від 5 до 10 днів.

    Надія налаштована не зупинятися.

    Каже, що буде голодувати, доки не помре, і буде пручатися примусовому голодуванню, доки буде притомна.

    Це її особистий виклик і бій, доступний їй зараз. І вона налаштована виграти і його.

    Зустріч мамі та Вірі з Надією поки ще не дозволяють. Обіцяють дозволити завтра.

    Мама плаче.

    Довго сидить на лавочці на весняному сонечку. Тримає нас за руки.

    Ми ж - залишаємося тут, у ненависній Ростовській області.

    Источник: Facebook

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди співпадають з позицією редакції «Главкома»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Олексій Арестович
    Олексій Арестович

    військовий експерт

    Кирило Сазонов
    Кирило Сазонов

    Політичний оглядач

    Денис Казанський
    Денис Казанський

    Журналіст

    Ілля Варламов
    Ілля Варламов

    бізнесмен, громадський діяч, фотограф, блогер

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ