Юрій Сиротюк Громадсько-політичний діяч

Загроза велика? Роль Росії у формуванні терористичних актів

Росія своєю політикою державного тероризму вирощує, експортує і не залишає вибору опонентам
фото з відкритих джерел

Тероризм як інструмент політики для Кремля

Попри напружені стосунки між західними країнами та росією, розвідки останніх синхронно попередили москву про можливість терористичних актів найближчим часом.

Першим таку заяву зробило посольство США у Росії, опублікувавши її пізно ввечері 7 березня. Згодом подібну інформацію розмістили посольства Британії, Латвії та ще декількох країн Євросоюзу.

За даними розвідспільнот цих країн, «екстремісти планують найближчим часом напасти на великі зібрання у Москві, включаючи концерти», та рекомендує громадянам своїх країн уникати великих скупчень людей, слідкувати за інформацією у ЗМІ та бути уважними до свого оточення.

Західні уряди вважають, що у питанні запобігання тероризму варто дотримуватися давньої політики «обов’язку попереджати», яка реалізовувалася всіма урядами та адміністраціями, щоб убезпечити уряди від потенційних смертельних загроз.

За даними американського видання «Wall Street Journal», таким чином американська адміністрація попереджала Іран, що Ісламська держава готується здійснити терористичну атаку 3 січня 2024 року. Тоді американці чітко вказали місце потенційної атаки місто Керман. Іран не зміг запобігти теракту смертників у місті Керман під час вшанування покійного командувача силами «Кудс» Корпусу вартових ісламської революції Касема Сулеймані. Вибух у Кермані, у результаті якого загинули 84 іранці, а сотні були поранені, став найкривавішим терактом в історії Ірану з моменту Ісламської революції 1979 року.

Зростання напруги та протистояння у світі, формування росією вісі зла у складі Ірану та Північної Кореї та заохочення своїх проксі до здійснення терористичних методів, спонукає інші терористичні групи скористатися ситуацією та підлити олії у вогонь.

Проте і сама росія вдало вміє інспірувати теракти на своїй території, щоб домагатися необхідних політичних цілей. Так було вже під час першої президентської кампанії путіна, коли скориставшись ситуацією підриву будинків у росії, потім розпочав другу чеченську загарбницьку війну.

За тиждень до президентських виборів російські соціологи перестали оприлюднювати опитування про бажання громадян взяти участь у виборах і підтримки путіна. Схоже, росіян втомила гра у безальтернативні вибори путіна, тому кількість охочих піти на вибори і проголосувати за путіна завмерла на неприйнятних для кремля цифрах. Успіхи на фронті загарбницької війни згаснули, а втрати виявилися колосальними. Відтак спокуса сколихнути суспільство інспірацією кривавого шокового теракту десь у москві, щоб консолідувати навколо спільних загроз, є високою і, схоже, прийнятною.

Проте не варто відкидати і об’єктивних загроз зростання терористичної небезпеки у росії. Кремль, утягнувшись у боротьбу з Ісламською державою в Сирії, набув собі небезпечного ворога. Ба більше, у переважно сунітській росії палка дружба з лідером шиїтського світу Іраном захоплення не викликає. А потреба масового залучення трудових мігрантів з азійських країн, здебільшого сунітського Таджикистану, стала сприятливим каналом проникнення бійців ІДІЛ на територію росії.

Додає масла у вогонь і відверте зростання ксенофобії щодо нерускіх на території росії у розпал війни і напередодні президентських виборів. Стрімке збільшення загиблих і зниклих безвісти у безнадійній війні в Україні теж не додає ситуації стабільності. А найголовніше – росія закрила будь-які шлюзи висловлення громадянської позиції: свободи зібрань та висловлення думки. А якщо мирних способів висловити свою позицію немає, залишаються тільки не мирні.

Росія традиційно зафарбовує своїх політичних противників у екстремістів та терористів, щоб мати можливість розібратися з ними шляхом показових страт.

Сама росія своєю політикою державного тероризму вирощує, експортує і не залишає вибору опонентам.

Відтак терор, як метод управління, і тероризм, як засіб, стали зручним інструментом у руках кремля. Водночас, тероризм – це двосічна зброя, і хто його знає, чи не повернеться кремлю «чорним лебедем» бумерангом такий спосіб управління.

Західні ж уряди, зробивши свої заяви, позбавили москву можливості звинувачувати ворожий захід і неонацистів у Києві у каші, яку сама москва заварила…

Читайте також:
Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: