Скандал у столичному театрі: глядачку обурила пісня російською
У театрі наголосили, що вносити зміни до постановки, які вже сім років, не планують
Українська блогерка Поліна Майко опублікувала у своїй соцмережі обурливий допис про те, що театр у центрі Києва використовує у постановці пісні російською мовою.
Йдеться про муніципальний театр «Золоті ворота» та їхню суперпопулярну постановку «Тату, ти мене любив?». Під час вистави, яка з успіхом йде сім років, герой співав пісню «А может ночь не торопить?» виконавця Олександра Сєрова, який хоча сам родом з України, але підтримує російську агресію.
Сходила в театр «Золоті ворота».
— Поліна і дрочілки (@drochilka_) February 21, 2024
Дуже дякую за нудоту під час вистави. Більше туди не піду. pic.twitter.com/WRjyJexH3x
Після публікації Поліни Майко на сторінці Facebook театру «Золоті ворота» опублікувано пост, в якому пояснюється позиція мистецького закладу
«Пісні у виставі звучать не для художнього оформлення, а з метою підсвічування контексту конфлікту та непорозуміння між поколіннями, яке є однією із складових сюжету. Інакше кажучи, це слова, якими герой передає ностальгію, оскільки «іншим словам його не навчили». Зараз вони особливо яскраво демонструють, як Росія тягла свої щупальця через поп продукт, вкладала в голови таку мову, якою герой намагається передати тугу, любов і каяття», – зазначили у театрі.
Також представники театру наголосили, що з 2014 року в репертуарі немає жодної російськомовної вистави і режисери відповідально ставляться до матеріалу, консолідуючи українське суспільство.
Під постом театру люди висловили свою підтримку і розуміння контексту вистави.
Проте є й коментатори, які не розділили позицію театру і наголосили, що виконання творів російських виконавців і авторів порушує закон.
Театр наголосив, що внесе у перелік попереджень інформацію про використання макаронічної мови (суржику) або російськомовних фрагментів.
Нагадаємо, столичний театр Золоті ворота представив виставу «Тату, ти мене любив?» в 2017 році, темою якої стали стосунки батьків та дітей, братів та сестер. Постановку здійснив популярний режисер Стас Жирков, який з початком війни виїхав у Європу.
За сюжетом Олександр щоночі уві сні бачить покійного батька та криницю на подвір’ї будинку. У той самий час, сестри головного героя хочуть продати батьківську хату. Якщо так станеться, у Олександра не залишиться жодних спогадів про батьків та дитинство. Проте головного героя турбує і інше питання, яке, вочевидь, він не встиг поставити батькові за його життя. Чому батько завжди говорить тільки про криницю і ніколи про те, чи любив він сина?
Коментарі — 0