Чому українські діти читають та рахують гірше європейських. Експерти назвали причини

Українські учні мають погані результати порівняно з попереднім дослідження PISA у 2018 році через низку факторів. Одним з них є те, що школи використовують старі та неефективні методи навчання.

Як розповіла нардепка Інна Совсун, у базовій і старшій школі застосовують примітивний підхід до навчання учнів. «Визубри дати, визубри формули, визубри правило дев'ятки, скажи, що мав на увазі автор у кожному творі, розв'яжи 20 однотипних задач. Задачі PISA заточені на виявлення компетентностей, тут потрібно думати. Наших дітей часто це ставить в глухий кут», – зауважила Совсун.

Нардепка зазначає, показники в областях, де ведуться бойові дії або які перебували під російською окупацією, ще гірші.

«З іншого, дуже добре, що у нас є ці цифри. Адже з 2020 року українська держава не змогла налагодити самостійний збір інформації про освітні втрати. Цей результат має стати дном, від якого ми маємо відштовхнутися. Тепер їх необхідно перекласти на конкретні рішення», – пояснила нардепка.

Нардепка Совсун вважає, що негативну ситуацію може виправити мотивація дітей навчатися.

«Нам потрібен культ, що добре вчитися – це добре. Що світом керують ті, хто добре вчиться. Що читати приємно, корисно й потрібно. Нам терміново потрібно щось робити із якістю навчальних програм. На превеликий жаль, на цю тему ми зараз нічого не чуємо. Нам потрібен надзвичайний стан в освіті. Адже йдеться про наше майбутнє», – зазначила Совсун.

Журналістка Ніна Кур'ята вважає, що українські програми побудовані настільки далеко від практики, що застосувати на практиці шкільні знання зможуть одиниці.

«Програма з математики побудована так, що талановиті учні її засвоять, а ті, у кого немає видатних здібностей, скажуть «нащо мені та математика? Вона в житті не знадобиться». І матимуть рацію: та математика, якої вчать по нашій програмі, їм точно не знадобиться. Вона не поможе порахувати відсотки по кредиту, прибуток по депозиту, амортизацію автомобіля, вигіднішу схему купівлі житла тощо. Всі теми про дроби, відсотки і теорему Піфагора залишаються глибоко теоретичними і відірваними від реальності. В той час як, приміром, у фінських школах теорему Піфагора застосовують до задачі «висота стіни становить стільки-то метрів, оптимальний кут, під яким можна поставити драбину – стільки-то градусів, якої довжини має бути драбина, щоб по ній долізти до даху?» – каже Кур'ята.

Журналістка наголошує, вища освіта в Україні побудована на сліпому повторюванні і відтворюванні:

«Викладач надиктовує матеріал, студенти вивчають його, відтворюють на іспиті, успішно забувають і не можуть застосувати його у реальному житті. Виявляється, є шість рівнів кваліфікації знань учнів:

• знання (запам'ятовування і відтворення);
• розуміння;
• застосування;
• аналіз;
• синтез;
• оцінювання.

І от якраз останні три – практичні, і вони необхідні для формування професіонала» – пояснює Кур'ята.

Отримані знання учні не застосовують

фото: Facebook/Ніна Кур'ята

За словами Кур'яти, українська освіта майже на всіх рівнях вимагає знання (вивчити правило, вивчити теорему, вивчити назви органів тощо).

«Розумінням переймаються мало, наступний рівень - застосування (вирішити приклад, розв'язати рівняння, вирахувати довжину гіпотенузи при заданому куті і відомій довжині катета). І далі цього завдання для учнів і студентів піднімаються дуже рідко, майже ніколи» – зауважила журналістка.

На результати дослідження також відреагувала журналістка Тетяна Ніколаєнко.

«Судячи з тенденцій і сьогоднішнього свята, такими темпами нам скоро знадобляться волонтери для читання етикеток в магазині. А єдиним продуктом сприйняття, за який можна не переживати – фотки з голими ц*цьками і губками-качечкою», – написала Ніколаєнко.

Нагадаємо, у 1997 році Організація економічного співробітництва та розвитку започаткувала Міжнародне дослідження якості освіти (PISA), яке оцінює успішність 15-річних підлітків з читання, математики та природничо-наукових дисциплін. Україна вперше приймала участь у 2018 році, а другий раз – у 2022 році через пандемію та війну. У вівторок, 5 грудня, Міністерство освіти і науки України спільно з Українським центром оцінювання якості освіти (УЦОЯО) презентували результати міжнародного дослідження PISA-2022 і інакше як приголомшливими їх назвати не можна.

До слова, освітній омбудсмен Сергій Горбачов закликав директорів українських шкіл не ставити непотрібних вимог дітям, які через війну перебувають за кордоном, але продовжують здобувати освіту у навчальних закладах нашої країни.