Ворожа ракета знищила багатоповерхівку. Згадаймо Максима Богуцького з Дніпра
У батьків на згадку про сина залишився зелений фартух, який він подарував їм зі своєї першої стипендії
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Максима Богуцького.
17-річний Максим Богуцький загинув 14 січня 2023 року від атаки Росії на Дніпро. Ракета ворожої армії знищила цілий під’їзд багатоповерхівки. Загинуло 46 людей.
Під час обстрілу Максим був сам вдома, розповів дядько загиблого Олексій. «Мій брат зі своєю сім’єю жили на сьомому поверсі будинку №118 у Дніпрі, вони залишилися без всього, а найгірше – не стало їхнього сина Максима. Він був сам вдома. Квартири не стало… Машина, на якій працює брат, згоріла. Усі документи, гроші… Нічого немає», – розповів Олексій.
Того трагічного дня, 14 січня, коли росіяни випустили ракету по багатоповерхівці у Дніпрі, батьки Максима – 45-річний Дмитро і 47-річна Тетяна були в гостях. Підліток сам залишився вдома. Єдине, що у подружжя залишилося на згадку про їхнього 17-річного сина, це фартух, який Максим подарував їм на згадку зі своєї першої стипендії.
Фартух висів на вцілілому холодильнику у кухні – батьки загиблого юнака попросили рятувальників зняти його звідти під час розбору завалів.
Від квартири й машини родини не лишилося нічого, усі речі, і головне – фотографії – перетворилися у попіл.
У той трагічний день Максим мав плани – о 16 зустріч зі своїми друзями. Однак о 15 оголосили повітряну тривогу, з'явилася інформація про дві ракети, які летять у бік Дніпра.
Я його набрав і попросив перечекати вдома, оскільки йому потрібно було 20 хв йти пішки по вулиці», – розповів батько час від часу зупиняючись через сльози. «Він сказав: «Так, добре, я перечекаю вдома». Це були останні його слова. О 15:30 прилетіла ракета і він вже слухавку не брав», – пригадав чоловік.
О 15:40 йому зателефонував племінник, який проходив повз і сказав, що під'їзд в якому вони живуть зруйновано. «Я не зрозумів або просто не хотів вірити у те, що він каже. Але телефон Максим уже не брав. Першим же таксі ми прилетіли на Перемогу і далі почались самі важкі часи й найближчі 48 год – ніби пів року», – поділився тато загиблого.
«Він був дуже світлим хлопцем, дитиною, яка ніколи не приносила нам жодних проблем. Був сонячним і світлим, з чудовим почуттям гумору. Для нас щастя, що в нас був такий син», – наголосив Дмитро. Минулого року Максим і вступив політехнічний університет. Навчання давалось йому легко.
«Він чудово знав географію, ми з ним обожнювали подорожувати. Під час наших переїздів ми або слухали аудіокниги, або просто грали у «міста» – і з його знаннями географії це затягувалось надовго. Він дуже любив футбол і відвідував секцію. За тиждень до цього він замовив бутси, які дуже подобались йому і просто чекав приводу аби вийти на вулицю, – зауважив батько і крізь сльози додав, – Це той випадок, коли все життя попереду і все добре…мало бути»
«Ми були дуже дружня родина. Максим завжди був з нами. Я завжди думала – як мені поталанило з сином. В нього було чудове почуття гумору, він любив готувати й навчатися нового», – розповіла мама загиблого хлопця.
Максим Богуцький у 2022-му був випускником навчально-виховного комплексу №111. Далі навчався у Національному технічному університеті «Дніпровська політехніка». Був відмінником, студентом бюджетної форми навчання.
«Біда... Під завалами будинку, в який влучила російська ракета, опинився наш першокурсник Максим Богуцький, студент групи 123-22-1. Сьогодні надія знайти його живим згасла. Максима, навіки студента, будемо пам'ятати як світлу, активну і розумну людину, нашого відмінника», – сказали у навчальному закладі.
За останніми даними Офісу генпрокурора, в Україні через російську агресію загинуло щонайменше 504 неповнолітніх. Ще понад 1120 постраждали. Ці цифри також не остаточні. Триває робота щодо їх встановлення у місцях ведення бойових дій, на тимчасово окупованих та звільнених територіях.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.
Коментарі — 0