Державна митна служба повертається. Що і коли з’явиться на руїнах ДФС

Кабмін нарешті затвердив положення про Державну податкову та Державну митну служби України. Державна фіскальна служба розділяється на два окремих організми, фактично повертаючись в ситуацію до 2012 року. Саме тоді «молода команда» Януковича об’єднала в одну структуру два найбільш «жирних» напрямки, які осідлав міністр доходів та зборів Олександр Клименко. У підсумку Клименко напрацював на карні справи за розкрадання бюджету і втік до Росії. А ДФС, в яку мімікрувало міністерство доходів та зборів, лишилась скандальною корупціогенною структурою – її наступні очільники Роман Насіров та Мирослав Продан позбавились своїх посад через відкриття гучних справ. Вони в результаті нічим не завершились, але це вже інша історія. У ДФС зараз немає повноцінного керівника – після звільнення Продана таким самим «в. о.» було призначено колишнього керівника Одеської митниці Олександра Власова. І вже не буде, оскільки цей орган доживає останні місяці.

У грудні минулого року Кабмін ухвалив постанову про створення податкової та митної служб і зараз, цей довгоочікуваний багатьма процес стартував. Для реорганізації ДФС створять комісію, яку очолить заступник міністра фінансів Сергій Верланов. «Поділ створить основу для демілітаризації податкових органів, поліпшить якість послуг, що надаються платникам податків, підвищить прозорість та підзвітність роботи податкових і митних органів. При цьому наше завдання провести реформу ДФС непомітно і безболісно для бізнесу», – розписав захопливі перспективи Верланов на засіданні Кабміну. При цьому реформою передбачається оновлення кадрового складу фіскальних органів при одночасному скороченні чисельності працівників і підвищенні рівня оплати праці.

Дійшли руки

Про необхідність розділити податкову та митну складову говорили давно, але у Кабміну, схоже, просто не вистачало політичної волі це зробити. На чолі ДФС довгий час перебував виконувач обов’язків Мирослав Продан, який цілком влаштовував діючого прем’єра. Критики роботи ДФС звинувачували цей орган в неповороткості, втраті керованості та робили винним у безладі, зокрема у скандальній ситуації з «євробляхами». Костянтин Лікарчук, який керував митницею чотири місяці у 2015 році, називав її найбільш постраждалою в результаті об’єднання з податковою. Він стверджував, що згідно з класичними тезами злиття та поглинання, більша організація (податкова) поглинула та знищила меншу і тепер загинути можуть обидві. 

Втім у прихильників ідеї роз’єднання митниці та податкової тепер з’явився привід для оптимізму. Щоправда, у міжвідомчій робочій групі з реформування ДФС не все проходило безконфліктно. Нардеп від «Самопомочі» Тетяна Острікова, яка очолює парламентський підкомітет з питань митної справи, обурилася через те, що кабмінівське положення попередньо не погоджувалось в рамках спеціально створеної групи. Зокрема, у депутата були такі зауваження: функція митниці не може бути фіскальною, у неї не має бути повноважень оперативно-розшукової діяльності, а керівники митниць, які обиратимуться за конкурсом, не мають потім погоджуватись з Мінфіном та, тим більше, головами адміністрацій. Прем’єр Володимир Гройсман нібито погодився взяти ці зауваження до уваги.

Інший член групи екс-голова Державної митної служби Анатолій Макаренко каже, що на кількох засіданнях було достатньо часу, аби висловитись могли всі: «На останній зустрічі, яку проводив заступник міністра Верланов, всі позиції ми проговорили. Голосування чи якогось формального затвердження як такого не було. Практично все, що пропонувало наше експертне середовище, в положення Кабміну увійшло. А ми пропонували прибрати всі згадки про органи доходів та зборів та надати митниці максимально ті повноваження, які прописані в Митному кодексі. Для мене принциповим було повернути митниці її колишню будівлю на Дегтярівській, яку зараз намагаються продати».

Нардеп Оксана Продан, яка більше опікується податковою частиною, розповіла «Главкому», що минулого тижня на профільному парламентському комітеті були відпрацьовані всі зауваження, які були у депутатів та членів громадської ради при ДФС. «Так, не все, що ми хотіли, виписано в положенні, але більшість питань враховано, – запевняє Продан. – Нас завірили, що одразу після публікації постанови Кабміном буде оголошений конкурс на керівництво податкової та митниці». Нові органи будуть працювати за постановою «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» № 1200 від 18 грудня 2018 року, якою, зокрема, передбачається їхнє правонаступництво ДФС.

Жадібний Мінфін

Один з головних нюансів, який непокоїть депутатів, – фактична підпорядкованість нових органів Міністерству фінансів. Голова підкомітету з питань правового забезпечення діяльності митних органів Андрій Антоніщак з БПП відверто називає урядовців шулерами, які поламали попередні домовленості.

«Мінфін і далі хоче в ручному режимі керувати митницею та, наприклад, погоджувати заступників керівника митниці. Навіщо це? – обурюється депутат. – Так не вийде – їм доведеться приходити до нас в комітет, бо потрібні будуть зміни в Митний та Податковий кодекси, і тоді ми повоюємо».

Також, на думку Антоніщака, Державній митній службі треба надати спеціальний статус з набагато більшими повноваженнями. Депутат нарікає на скрутне фінансове становище митниці і вважає, що спецстатус мав би забезпечити митників відповідними соціальними гарантіями: «У нас митники, що мають працювати за сім тисяч гривень? Вони скоро будуть виглядати як троєщинські гопники, бо в кращому випадку їхня форма розроблялась ще в 2012 році під Євро». Відповідний лист щодо підвищення зарплат митникам вже скеровано міністру фінансів Оксані Маркаровій.

Дякувати, до початку роботи відновлених органів ще далеко – тільки на проведення конкурсу на керівників податкової та митниці відведено три місяці після затвердження положення Кабміну. А ще мають бути сформовані штатні розписи нової системи, призначені нові керівники, які робитимуть інші кадрові призначення – переводити в митницю та податкову частину нинішніх працівників ДФС та набирати людей зі сторони. На жаль, з великою часткою вірогідності можна припустити, що обрання голів служб стане предметом політичних торгів в буремний виборчий період.

До речі, раніше план реформування ДФС передбачав поділ служби на три частини – окрім податкової та митниці, мала з’явитись ще й Служба фінансових розслідувань. СВР згодом отримала більш м’яку назву – Національне бюро фінансової безпеки, але цього органу як не було, так і нема. У структурі податкової досі залишається такий анахронізм, як податкова міліція. Тому казати, що вбивством монстра ДФС вирішуються всі застарілі проблеми, які накопичились історично, аж ніяк не можна.

Павло Вуєць, «Главком»