«Говорить і показує Москва!» Як знищують українську службу Euronews

    • Михайло Глуховський
    • 7 Грудня, 2016, 15:45
    • Розсилка
    Страйк журналістів Euronews
    Страйк журналістів Euronews

    Українські журналісти зорганізували перший страйк в історії Euronews

    Близько 50 журналістів Euronews провели попереджувальний страйк з вимогою не закривати національні служби телеканала, а саме перську, арабську і українську. Організатором протесту виступили журналісти української служби Euronews. Значна частина медіапрацівників невдоволена нинішньою політикою мовника, зокрема намірами закрити мовлення кількома мовами та реорганізацією, яка може відбутися з приходом американських інвесторів з NBC. Перемовини з цього приводу ще тривають. Співробітники Euronews на правах анонімності розповіли «Главкому» про те, що нова концепція розвитку компанії, названа Euronews Next, не передбачає існування української служби вже з наступного року. В плани також входить скорочення роботи арабської і перської служб та розширення французької, англійської і, що примітно, російської служби.

    Українські журналісти переконані, що із закриттям української редакції постраждає робота всієї Euronews, адже українські журналісти допомагають колегам з інших служб об’єктивно висвітлювати збройний конфлікт на Донбасі. Окрім того, журналісти української служби підозрюють, що менеджмент компанії зазнає тиску з боку Москви. Начебто про вказівки з РФ на зустрічах із журналістами розповідають самі керівники компанії. Річ у тім, що нещодавно у російській службі Euronews нібито були відкритими п’ять вакансій, які могли б заповнити українські журналісти, котрих можуть звільнити. Однак російська служба Euronews не погоджується на працевлаштування українських колег. У керівництві компанії це пояснюють різним культурним рівнем російських і українських працівників, браком знань російської мови у наших співвітчизників. Однак і українські журналісти, і одна з профспілок це відкидають, наголошуючи на порушеннях керівництвом компанії французького трудового законодавства, яке визначає пріоритетне право на працевлаштування співробітників компанії.

    Цими днями, 6-7 грудня, відбувається електронне голосування щодо вотуму недовіри нинішнього менеджменту Euronews. Голосування було організовано самими журналістами, але воно не матиме юридичних наслідків, оскільки жодна з п’яти профспілок, створених у Euronews, не підтримує його. Втім, якщо журналісти висловляться проти політики нинішнього керівництва, навряд чи цей факт вдасться проігнорувати. «Працівники Euronews оголосили страйк, вимагаючи зберегти українську, перську і арабську служби», – написав на своїй сторінці у соцмережі Twitter один із представників української служби Euronews Маркіян Перетятко.



    Журналісти опублікували відкритого листа, у якому виклали свої вимоги, наголосивши, що їх працедавець не докладає жодних зусиль для перекваліфікації і не сприяє тому, аби вони залишилися в компанії.

    Сьогодні 53% акцій Euronews належить компанії Media Globe Networks, яка, у свою чергу, належить Egyption Sawaris Family і управляється єгипетським підприємцем Нагібом Савірісом. Решту 47% розподілено серед 21 компанії – громадських мовників європейських країн. З них найбільшими акціонерами є французька France Télévisions (10,73%), італійська RAI (9,66%), російська ВГТРК (7,17%), турецька TRT (6,64% акцій) та швейцарська SSR (4,10%). Чутки про закриття української служби якраз через це почали циркулювати ще з квітня 2016 року, після програшу НТКУ в судах щодо заборгованості Euronews. Як зазначають профільні медіа, функціонування української редакції Euronews щороку з 2011-го, з відкриття, обходилося НТКУ приблизно у 5,5 млн євро. З моменту, коли Euronews почав мовити українською, і до 2014 року, коли НТКУ очолив Зураб Аласанія, українська телекомпанія заборгувала європейцям близько 11 млн євро. Відтоді заборгованість лише зростала. Аби українську службу не закрили, тягар витрат взяла на себе українська Inter Media Group, яка у травні цього року підписала з Euronews контракт, однак пізніше і сама відмовилася від його виконання.

    У керівництві Euronews протести журналістів наразі ніяк не коментують. На запит «Главкома» ані генеральний директор Міхаель Петерс, ані шеф-редактор Пітер Барабас на момент публікації матеріалу не відповіли. Хоча раніше в коментарі DW у Euronews заявляли, що про долю української редакції можна буде говорити лише наприкінці року. Тим часом скандал довкола протестів набирає обертів. Днями на підтримку журналістів-протестувальників виступила Європейська федерація журналістів.

    «Главком» поспілкувався з однією із журналістів Euronews. Останньої миті перед публікацією вона попросила не публікувати її ім’я, боячись звільнення. Втім, наша співрозмовниця переконує, що висловлену в інтерв’ю позицію поділяє вся українська служба, яку очолює Фідель Павленко.

    З огляду на резонансніть порушеної теми редакція «Главкома» зробила виняток і публікує інтерв’ю, не називаючи прізвище співрозмовниці.


    Фідель Павленко
    Фідель Павленко

    У Ліоні відбувся попереджувальний страйк журналістів Euronews, одними з організаторів якого називають українських журналістів. Чому наші журналісти лише зараз протестують, адже чутки про скорочення та навіть закриття української редакції циркулюють з літа цього року?

    Так, дійсно, чутки тягнуться з літа. Було оголошено, що український партнер, який фінансував українську службу Euronews, а це Inter Media Group Дмитра Фірташа, відмовився від своїх зобов’язань. Тоді Euronews назвало українську службу збитковою і захотіло закрити. Ми багато разів казали про те, що проти закриття. Ми доносили свою позицію до дирекції під час нарад, зустрічей, намагалися діяти через профспілки. Але, на жаль, ці відчайдушні кроки не мали жодного ефекту, тобто рішення про закриття служби не змінюється, відповідно, зараз ми вдалися до таких дій. Також останні рішення спричинені тим, що нещодавно Euronews уклав контракт про співпрацю з американським інвестором. Ми сподівалися, що, можливо, американському інвестору NBC буде цікава українська служба, адже ми знаємо, що американці зацікавлені у протидії російській пропаганді. Але, на жаль, у бізнес-плані, представленому американському інвестору, українська служба не фігурувала взагалі, наче нас уже не існує. А ми існуємо, працюємо, виходимо в ефір 24 години на добу. Саме це нас обурило ще сильніше.

    З ким ви вели перемовини про можливість продовжити роботу, які відповіді отримували?

    Спілкування відбувалося по-різному: були зустрічі української служби з керівництвом Euronews, були зустрічі особисто Фіделя Павленка з керівництвом Euronews, були загальні наради за участі всіх журналістів із керівництвом Euronews. Були звернення профспілок, одна з яких нас підтримала, зверталася з листами до керівництва Euronews. Тобто ми вичерпали практично весь ресурс внутрішніх комунікацій, який могли задіяти. У відповідь чули: «Нам дуже шкода, але змушені вас закрити, тому що ви не приносите прибутку». На всі наші пропозиції з пошуку нових інвесторів ми чули відповідь, мовляв, шукаємо, але результату немає. Натомість жодних конкретних кроків, що саме вони роблять, як шукають, не озвучувалося. Ми не знаємо, з ким велися перемовини після Фірташа, чи велися взагалі, що було зроблено… Ми казали, що потрібно залучити до цього процесу Єврокомісію, бо частина фінансування Euronews іде з Єврокомісії, зокрема іранська служба частково фінансується з Єврокомісії, арабська також. У відповідь нам сказали, що Єврокомісія не зацікавлена в українській службі.



    Хто саме сказав, що Єврокомісії не потрібна українська служба?

    Це сказав генеральний директор Euronews Міхаель Петерс. З чого, власне, у нас виникли сумніви, що він узагалі вів якісь перемовини щодо цього з Єврокомісією. Ми сумніваємося у тому, що дирекція Euronews докладає бодай якихось зусиль для порятунку української служби, думаємо, що дирекція Euronews не робить нічого, вирішила нас закрити, не беручи до уваги те, які наслідки це матиме для редакційної політики компанії. За будь-яких розкладів російська служба Euronews лишається, вона потужна, вона фінансується з Москви. Наявність української служби була гарною противагою. Не ставлячи під сумнів об’єктивність російських колег, сам факт наявності української служби забезпечував більш збалансований тон подання новин.

    У пресі вже проходила інформація про велику реорганізацію Euronews, начебто планується розширення англійської, французької і російської служб. Якими ще є особливості цієї реорганізації?

    Наразі достеменно не відомо, наскільки саме збільшується російська служба. Спочатку була інформація, що на 30% зросте кадрова чисельність, потім озвучувалась дещо менша цифра. Та реорганізація матиме докорінний характер. Нова концепція називається Euronews Next. Її сенс полягає у тому, що кожна мовна служба вироблятиме частину контенту, яка буде зорієнтована на аудиторію конкретної мови. Тобто для України це український контент, який цікавий саме українському глядачу, для Росії – те, що цікаво російському глядачеві, відповідно для англійців – те, що цікаво для англомовного глядача. Англомовна служба, як передбачається, буде лідером, більше буде англомовного контенту, який вироблятиметься у тому числі й нашими журналістами. Вони частіше з’являтимуться на екрані у ролі ведучих. У принципі, змінюється зміст редакційної політики. От зараз, приміром, відеоряд на всі мови йде однаковий. А тексти кожен пише свої, а не перекладаємо один і той самий з мови на мову. Нова ж концепція передбачає, що мовні служби частково оброблятимуть свій власний контент, але при цьому ми втрачаємо частину мовних служб на телеекрані, як перську і арабську, наприклад. Вони переводитимуться винятково в інтернет, їх не буде на ТБ.

    Ви кажете про намір істотно збільшити російську редакцію. Вже була інформація про п’ять вакансій, які у них відкрилися…

    Так, ішлося про п’ять нових посад, зараз про дві нові посади йдеться. Наразі питання не вирішене.

    Однак українським журналістам росіяни начебто відмовили у працевлаштуванні.

    Коли ми вперше поставили це питання кілька місяців тому перед керівництвом, нам сказали, що жоден український журналіст не отримає жодної посади в російській службі, тому що це безпосередньо наказ з Москви.

    Хто про це сказав?

    Про це сказав керівник служби кадрів Euronews Крістоф дез Арсі на офіційній нараді, яку зафіксовано, це було сказано абсолютно відкрито.

    Але ж це суперечить французькому трудовому законодавству, яке передбачає першочергове право на працевлаштування співробітників компанії. Як це пояснюють керівники?

    Так, ми його про це запитали, на що він відповів, що ми на недостатньому рівні володіємо російською і не маємо необхідного культурного і освітнього багажу. Мовляв, ви – українці, а вони – росіяни. Ми ж звернули його увагу на те, що за віком ми всі народилися в одній країні, Радянському Союзі, і, відповідно, цей аргумент не витримує жодної критики. В російській службі працюють білоруси, вірмени. В англійській службі – ірландці, канадці. Тобто там ніякий культурний багаж нікому не заважає. Потім керівництво компанії змінило позицію і сказало (щодо цих вакансій), що подумає. Але, кажуть, у будь-якому разі буде конкурс. Профспілка, яка нас підтримує, написала листа, що це дискримінація. Цей лист було опубліковано кількома французькими ЗМІ. Саме після цього, думаю, керівники змінили свою позицію, сказавши, що «подумають».

    Скільки профспілок діє на Euronews і яка з них вас підтримує?

    Меншість українських журналістів є членами профспілки. Ця профспілка підтримує українців, але, на жаль, це міноритарна профспілка на Euronews (її назва Force Ouvrière - Робоча сила) має меншість відносно інших профспілок. Так, вона нас підтримує, але сама не прагне дуже глибоко у це втручатися. Ця профспілка надає нам логістичну підтримку, оскільки самі по собі ми не можемо оголосити страйк, краще, якщо це робиться через профспілку. А загалом ідеться про чотири основні профспілки. Всього ж у Euronews працює 17 українських журналістів. Жоден із них до цього часу не отримав жодного офіційного листа з попередженням про звільнення, про закриття. За французьким законодавством, ми маємо отримати таке письмове попередження.

    Працівники української редакції вимагають ознайомлення із деталями контрактів про фінансування мовної служби з боку НТКУ від 2011 року і з Inter Media Group від 2015 року. Чому ви досі не мали змоги ознайомитися з деталями контрактів, хто заважає?

    Ми вимагали цього ще два роки тому, коли вперше постало питання про закриття української служби, коли НТКУ відмовилася платити за контрактом. Потім було знайдено нового інвестора – Inter Media Group Дмитра Фірташа. Тоді нам сказали, аби ми не хвилювалися, оскільки контракт на п’ять років, а фінансування на три роки точно є. Якщо все буде нормально, то потім буде ще на два роки. І при тому додавали, що не треба нам бачити той контракт, бо інформація фінансового характеру є секретною… Тобто сьогодні вже більше двох років минуло з того часу, як ми вимагаємо побачити цей документ. На жаль, у цьому питанні ми не мали підтримки профспілок.

    Якщо порівнювати випуски новин, які йдуть від української і російської редакцій Euronews, то росіяни грішать відвертими перекосами, маніпуляціями. Наприклад, у січні цього року російська редакція повідомила, що Спільний центр з котролю та координації (СЦКК) припинення вогню на Донбасі заявив про обстріли поблизу Горлівки з боку українських військових. Однак до уваги не взяли те, що про це повідомили російські представники у СЦКК, а отже, інформація була упередженою. Редакційна політика у служб різних мов відрізняється?

    Є спільні правила для всіх, які стосуються того, що сюжети повинні бути об’єктивними, неупередженими, що у сюжетах має бути представлено основні точки зору і нам слід уникати оціночних суджень. Тобто всі нормальні правила якісної журналістики мають застосовуватися. У більшості випадків вони застосовуються. Так, бувають іноді такі прикрі моменти з російською службою, та й з іншими службами також бувають, не треба робити монстрів лише з росіян. Буває тональність зміщеною і у французькому сюжеті чи в англійському. Всі живі люди. Так чи інакше ми завжди намагаємося це відслідковувати, завжди доносимо до редакційного керівництва. Ми володіємо мовами, тому маємо змогу почитати, що пишуть інші колеги. Часто наші колеги з інших мовних служб, коли пишуть на якусь українсько-російську тематику, завжди з нами консультуються. Саме тому важливо зберегти українську службу. Бо це впливає на якість роботи і інших мовних служб.

    Як реагують на ваші зауваження?

    На них реагують, зауваження чують. Були випадки, коли переписували сюжети, їх знімали з ефіру, коли, на думку керівництва, наші зауваження були слушними. Та буває й таке, коли нам кажуть, що ми надто палко реагуємо і шукаємо проблеми там, де їх немає, але, в принципі, до думки українських журналістів у ньюз-румі дослуховуються, і більшість журналістів з усіх мовних служб зазначає, що висвітлення українсько-російського конфлікту відбувається значно якісніше завдяки присутності українських колег.

    Чи лунали зауваження з боку керівництва на адресу українських журналістів щодо якості матеріалів, які ви готуєте?

    Ні, жодних зауважень щодо якості роботи українських журналістів ніколи не було, окрім, можливо, робочих моментів, які є всюди. Немає політики цькування українських журналістів, щоб якось до їхньої роботи причепитися.

    Тиск на Euronews з Москви якось позначається на редакційній політиці?

    Euronews завжди намагається бути максимально незалежним у своїй редакційній політиці і сама структура компанії сприяє тому, що донедавна жоден акціонер не мав контрольного пакету акцій і не міг дуже сильно впливати на редакційну політику. Натомість зараз 53% акцій тримає арабський акціонер. Але якщо повертатися до російської служби, то іноді, як ми знаємо, бувають дзвінки з Москви на певні теми, але українська служба, зокрема її керівник, завжди роблять усе, щоб максимально об’єктивним було висвітлення всіх чутливих тем. У більшості випадків висвітлення подій російською службою є об’єктивним. Знову ж таки тому, що є українська служба. Вони знають, що ми читаємо їхні сюжети.

    Якщо попереджувальний страйк ні до чого не приведе, якими будуть ваші подальші дії?

    6-го і 7 грудня відбувається організоване самими журналістами електронне голосування щодо вотуму недовіри керівництву Euronews. У ньому беруть участь усі (близько 400) колеги: режисери, монтажери, оператори, редакційні відділи, планування. Хоч голосування має консультативний характер, від його результатів залежать і наші подальші дії. У ніч з 7-го на 8 грудня ми будемо визначати, як діяти. У будь-якому разі ми не зупинятимемося і проводитимемо страйки. Щоразу страйки будуть довшими. Сподіваємося, що до протестів долучатиметься дедалі більше колег з інших мовних служб. Наша принципова вимога залишається без змін – збереження української служби, можливо, за рахунок урізання певних витрат.

    Михайло Глуховський, «Главком»

     

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ