Колишній мер окупованого Свердловська Олександр Шмальц: Я не боюся поїхати в Україну, бо ніякого злочину не вчиняв
Колишній мер запевняє, що «органи» його прізвищем не цікавляться, тому він може вільно їздити хоч до Києва, хоч до Москви
Так званий керівник «ЛНР» Ігор Плотницький відразу після захоплення призначив «главою адміністрації» Свердловська Андрія Сухачова, про якого з відкритих джерел відомо тільки те, що він мешкав у Луганську, хоча сам родом нібито зі Свердловська.
Колишній міський голова не хоче оцінювати «керівників», які нині управляють містом. Переконує, що не знає хто з його мерської команди залишився служити бойовикам. Проте про себе каже, що українських законів не порушував.
50-річний Олександр Шмальц колишній «регіонал», соратник Олександра Єфремова, керував містом беззмінно 17 років. Цікаво, що після виходу на пенсію залишився жити у Довжанську, але саму пенсію переоформив в Україні, хоча і запевняє, що умовний кордон між так званою «ЛНР» і Україною не перетинає, як не їздить і до Росії, до якої рукою подати, бо «потреби не має». Пан Шмальц є фігурантом списку «Миротворця», за те, що брав участь у мітингах сепаратистів, коли ще не було відомо, хто контролюватиме місто. Втім, колишній міський голова запевняє, що виступав завжди за вирішення конфлікту в українському законодавчому полі і закликав до миру. В інтерв’ю «Главкому» Шмальц розповів, які підприємства в місті працюють, хто контролює місцеву самопроголошену владу, а також пояснив, чому перейменування Свердловська тепер не на часі.
Чи можна вас вважати легітимним міським головою на цей момент?
Ні, я склав повноваження у грудні 2014 року, коли з Адміністрації президента прийшло розпорядження припинити роботу органів місцевого самоврядування непідконтрольних Києву територій. Розрахував весь склад виконкому.
Усі звільнилися, чи хтось залишився і далі працювати вже при новій «владі»?
Я розрахував усіх. А хто бажає (далі працювати), той нехай іде, переоформлюється в «ЛНР», це їх право. Я ж не маю права заборонити. Так, є такі, які переоформилися. Але є і такі, які пішли зі своїх посад. Щодо себе, то я вчинив юридично вірно. Навіть не цікавлюся, хто там залишився, а хто пішов. Вважаю, що я повинен працювати за законами, а не просто так.
Як ви зараз живете, чи їздите до Росії, кордон з якою дуже близько, чи на підконтрольну Україні територію?
Я нікуди, ані в Росію, ані в Україну, не їжджу. У цьому не було необхідності. Якщо така необхідність буде, то поїду і туди, і туди. Я не здійснював ніяких кримінальних злочинів, нічого поганого не зробив.
Виїжджає в основному молодь. Їй потрібно десь працювати
Але ви є фігурантом «чорного» списку «Миротворця»…
Знаєте, його склали «доброзичливці». Я 17 років працював міським головою. Не всі ж були у захваті від моєї роботи. Є люди, які підтримували, є такі, які опонентами були. В офіційних документах серед розшукуваних мене немає. А «Миротворець»… За що? За те, що склав повноваження, що працював міським головою у східній частині Луганської області?
А може, за те, що на мітингах сепаратистів виступали?
На цих мітингах я закликав до закону. Це пише Олена Степанець обвинувачує мене, є тут така у нас (Олена Степанець – громадський активіст, юрист, письменниця, блогер, активний критик колишніх регіоналів в місті. Деякі ЗМІ повязують її з Олегом Ляшком – «Главком»), яка гроші на піарі заробляє. Я не боюся туди поїхати (на неокуповану частину України), бо я ніякого злочину не вчиняв.
«Главком» має свідчення того, що при владі бойовиків люди покидають місто. Це дійсно так?
Виїжджає в основному молодь. Їй потрібно десь працювати, тому що є проблеми з роботою, скоротився бізнес. Хто хотів, той виїхав у Росію чи в Україну, або й в Білорусь.
Які підприємства працюють в місті?
П’ять вугільних шахт працюють. Думаю, потрібно завершувати війну, сідати за стіл переговорів. На мій погляд, ця війна не потрібна нікому, ані одній, ані іншій стороні. Політики повинні зробити все, аби припинилися військові дії, аби настав мир.
Зараз же Росія платить рублями. Всюди зараз в «ЛНР» і «ДНР» рублі ходять
А куди платять податки працюючі шахти?
До України, бо вони приватні, належать ДТЕК (Рината Ахметова, - «Главком»).
У місті до збройного конфлікту проживало більше 100 тисяч людей. Скільки виїхало через війну?
Проживало 113 тисяч. Скільки виїхало сказати не можу. Раніше, коли я був мером, таку інформацію мені приносили. Зараз ні. Але це не більшість. Ви розумієте, що таке виїхати? Легко про це говорити з Києва людині, у якої є житло. Виїхати не так і просто. Якщо у людини є житло, то що, людина все має кинути і виїхати? Ви ж самі знаєте, що таке у Києві зняти квартиру. Мінімум 5 тисяч коштує оренда кімнати, а може і більше. Так, людей нерухомість тримає, квартирне питання. Тих, хто залишився, засуджувати неможна. У кожного є родина, людям потрібно виживати, заробляти. Зараз же Росія платить рублями. Всюди зараз в «ЛНР» і «ДНР» рублі ходять.
Україна зарплати чи пенсії платить?
Ні, Україна не платить. Люди самі їдуть, переоформлюють документи, біженцями оформляються. Їздять і до Запоріжжя, і до Дніпра, і до Харкова оформлювати пенсії.
Ви нині пенсіонер, також переоформили пенсію, і отримуєте її з України?
Давайте мене ви залишите в спокої.
Рада перейменувала Свердловськ на Довжанськ. Як до цього ставитеся?
Перейменовуючи будь-яке місто потрібно радитися з місцевою громадою, депутатським корпусом. Бо це дуже делікатне питання. Сьогодні одна Верховна Рада, завтра президент її розпустить і може бути інша Верховна Рада. А виходить, що Верховна Рада вирішує долі людей, долі міст.
Але ж нині Верховна Рада не може спитати думку мешканців вашого міста, оскільки вони в окупації…
Щодо нашого міста – так. Але ж щодо зміни назв інших міст, українських. Може, наприклад, мешканців Дніпропетровська вона могла би запитати?! Вона повинна спитати у місцевої громади, у місцевої ради. Чому Верховна Рада все може, а місцеві ради нічого не можуть? Моя думка така, що з цього приводу слід проводити референдум, а не так, що я захотів і перейменував. Так, може десь і потрібно перейменовувати, але нехай вирішують люди.
Я зараз би більше приділяв уваги економіці, потрібно піднімати виробництво, аби бюджети щоби наповнювалися, бізнес аби піднімався. Ось це потрібно. А місто перейменувати… Від цього ж життєвий рівень не підніметься.
Ще у 2014 році в інтерв’ю «Главкому» ви говорили, що для того, аби зупинити війну, політикам слід сісти за стіл переговорів. Думка не змінилась за останні півтора року?
На рівні міністрів закордонних справ, на рівні президентів мають бути переговори.
Сторони переговорів – це Україна і Росія?
Звичайно. Як одній, так і другій стороні потрібно виконувати Мінські домовленості, закінчувати війну, подумати про людей.
На мітингах сепаратистів я закликав до закону
Тобто виходить так, що місцева влада, якою себе вважають ті, хто нині начебто керують містом, не є самостійними, а залежать від Москви?
Не знаю. Можливо, залежать. Я вважаю, що сьогодні потрібно об’єднуватися, збиратися заради розв’язання конфліктної ситуації.
Яким ви бачите розвиток ситуації, що буде через рік?
Про це важко говорити. Все залежить від військових дій, від ухвалення політичних рішень. Ніхто вам не скаже, що буде далі. Президент також не скаже, а я пенсіонер, як я можу прогнозувати, говорити про майбутнє?
Чи питали у вас як досвідченого керівника нові «начальники» порад у вирішенні проблем міста?
Мене не запрошують. Моїх коментарів не потребують, а я сам напрошуватися не збираюся.
У вас є паспорт «ЛНР»?
Ні, немає. Я чув, що вони є, але їх сам не бачив. У мене є один єдиний український паспорт, я не збираюся його ні на який інший міняти.
У ЗМІ писали про те, що ви маєте нерухомість у Києві. Чому не переїжджаєте?
Ніякої нерухомості у Києві у мене немає. Якщо ви її знайдете, і не тільки в Києві, я обов’язково вам її подарую.
Коментарі — 0