Тетяна Адаменко: Від травневих заморозків сильно постраждали картопля, квасоля, плодові. Винограду теж каюк

Теплий початок травня несподівано змінився похолоданням. Заморозки до -3 і навіть нижче накрили територію практично усієї України. Вторгнення дуже холодного арктичного повітря стало причиною опадів у вигляді снігу в низці регіонів України. А останні дві найхолодніші ночі ще «озвуться» серйозними втратами врожаю. Як повідомляють фермери з різних куточків країни, наразі вже пошкоджені посіви зернових, городина, зокрема картопля, та фруктові дерева.

Про наслідки травневого холоду для сільського господарства «Главкому» розповіла начальник відділу агрометеорології українського Гідрометцентру Тетяна Адаменко.

Із чим пов’язане таке аномальне травневе похолодання?

Це особливості нашого клімату. Насправді такі холоди не є аж таким екстремальним явищем. За багаторічними даними спостережень метеорологічних станцій, заморозконебезпечний період в Україні триває до 20–25 травня. Це ті кінцеві дати, в які будь-коли за період спостережень фіксувалися заморозки. Просто останніми роками, десь протягом десяти років, не спостерігалися такі жорсткі заморозки саме у квітні й травні. Ми просто відвикли від цього. Бувало й таке, що на Київщині були заморозки і на початку червня. Це був, здається, 2003 рік. А у 1999-му внаслідок заморозків Україна втратила мільйон гектарів озимої пшениці. Озимі культури витримують низькі температури, морози. Але тоді був дуже теплий квітень, на початку травня вже був сформований колос. І зниження температури до 10–15 градусів морозу в травостої спричинило загибель колосу. У 2000-му, до речі, теж були заморозки на початку травня такої ж інтенсивності, але з огляду на те, що не був ще сформований колос на озимих, не було і пошкоджень. Тож нинішні холоди – неприємне явище, але не унікальне. Просто весняні процеси цього року розпочалися рано, наприкінці лютого. Березень був дуже теплий. Плодові накопичили багато тепла і дуже рано зацвіли. І постраждали...

Плодові переважно постраждали ще під час квітневих холодів? Чи найсерйознішого удару їм завдали заморозки останніх днів?

Загальна кількість днів із заморозками у квітні по території України становила від 10 до 20. Тоді у нас активно цвіли абрикоси, персикові, тобто ранні кісточкові. Вони потрапили під цю хвилю заморозків. Та краще вже приморозки у квітні, ніж у травні. На жаль, у травні вони також відбулися.

Під час травневих заморозків температура подекуди опускалася до мінус трьох. Як це вплине на врожай – плодових і не тільки?

Ой, якби ж тільки до мінус трьох... У травні ми пережили дві найбільш холодні ночі – вчорашню і сьогоднішню. Вчора вночі у заморозках була вся західна частина України. Там температура повітря знижувалася вночі до 0...-3 градусів. Заморозки на ґрунті були до -5 залежно від регіону. Найнижчі температури були на Волині – то взагалі був полюс холоду. А сьогодні заморозки із західних областей практично відійшли, але поширилися на всю територію України, окрім крайнього сходу, Луганської області і східної частини Донецької,  та півдня Одеської області. Тобто практична вся територія охоплена. Причому температура повітря знижувалася до 0...-3 градусів, а от на поверхні ґрунту було зафіксовано -3...-8 градусів. І це дуже погано.

Які культури постраждали найбільше?

Чому я казала, що краще вже заморозки у квітні? Бо у квітні ще мало сходів теплолюбних культур. А зараз вже їх набагато більше. І такі зниження температури дуже шкідливі, а може, й згубні для сходів картоплі, ягід, тієї ж малини, полуниці. А про плодові вже й говорити складно. Абрикос та персик постраждали ще у квітні, а та зав’язь, яка там залишилась, постраждала внаслідок травневих заморозків. І ще від травневих заморозків, звісно, сильно постраждали яблуні, груші, вишні, сливи, які зараз масово цвітуть. Дуже все це шкідливо, звичайно, і для винограду. У зв’язку із глобальним потеплінням у нас виноград поширився по всій території. Так от на Київщині йому каюк. Бо зараз він якраз у фазі розвитку, розпускання зав’язі, початку цвітіння, і він витримує температуру лише 0...-1. А у нас була і -2, і -3, і навіть -8 градусів.

Фермери з центральних регіонів країни повідомляли «Главкому», що почорніла зелена частина сходів. Що це означає?

Дивлячись про які культури йдеться. Картопля, наприклад, ще має шанс відійти. Але, звичайно, це вже не буде той повноцінний врожай, який міг би бути. Заморозки – це така гидотна річ, шкідлива дія якої проявляється, якщо рослина вижила, до кінця вегетації. Проявляється як? Зниженням врожаю. Якщо з плодовими все зрозуміло: зав’язі почорніли, осипались – нічого вже не буде. То тут не все так однозначно. Різні культури по-різному реагують – залежить від того, в якій фазі розвитку вони перебувають. Вони ще можуть відійти і дати якийсь врожай.

От так і картопля. Вершки померзли і відсохли, але там можуть з’явитись вторинні сходи. Також такі зниження температури, на щастя, не шкідливі для ранніх зернових. Можливо, десь кінчики листків почорніли і відвалились, але це не повинно позначитися на загальному врожаї. А от теплолюбні культури, такі як, наприклад, квасоля і соя, постраждали. Найніжніша з них, звісно, квасоля. До нуля градусів – і вона вже все. А садили її цього року дуже рано.

Що ви радите фермерам? Чи потрібно пересаджувати постраждалі посіви? Чи є в цьому сенс?

У принципі, можна замінити картоплю новою посадкою. Але це треба робити лише з огляду на прогноз погоди. Якщо прогноз погоди справдиться і дійсно до 20 травня у нас не буде дуже високих температур повітря, пройдуть дощі, то є шанс. А якщо не буде дощу і буде спекотно, то який це вже буде врожай?.. Пізно пити «Боржомі».

Підрахунків втрат ще немає?

Зараз просто можна фіксувати лише наявність пошкоджень, загибелі... А щоб порахувати детально, треба проводити маршрутні обстеження. Та й хто це може підрахувати? У нас здебільшого приватні підприємства. Вони, звісно, свої втрати порахують, але ж цієї статистики ми не побачимо.

У Криму також були аномальні холоди. Чи є у вас якась інформація з приводу втрат врожаю там?

На жаль, з Криму ми не отримуємо жодної інформації. Але, судячи з синоптичних процесів, вони там були.

Катерина Пешко, «Главком»