Представник ООН Джихан Султаноглу: Рівень безробіття на Донбасі сягнув понад 50%

До відновлення Донбасу, інфраструктуру якого пошкодила війна, долучилась Програма розвитку ООН. Днями глава Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський заручився подальшою підтримкою ПРООН. Під час зустрічі із асистентом генерального секретаря, заступником адміністратора Програми розвитку ООН та директора регіонального бюро ПРООН по країнах Європи та СНД Джихан Султаноглу обговорювались проблеми відновлення житла та розмінування звільнених територій на Донбасі.

Візит Джихан Султаноглу до України відбувся в середині жовтня. За цей час вона зустрілася з урядовцями – віце-прем’єрами Павлом Розенком та Володимиром Кістіоном, віце-прем’єр-міністром та міністром регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ Геннадієм Зубком, міністром з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Вадимом Чернишем, в.о. міністра охорони здоров’я Уляною Супрун, заступником глави МЗС Сергієм Кислицею. Головними темами під час обговорення були процеси реформування, реалізація цілей сталого розвитку та розробки середньострокового плану роботи ООН в Україні. На Донеччині Джихан Султаноглу відвідала металургійний завод та Донецьку торгово-промислову палату, які було перенесено до Краматорська, відремонтовану насосну станцію в Семенівці, яка забезпечує водою людей по обидва боки лінії розмежування, та Центр сімейної підтримки в Святогірську, що допомагає переміщеним особам влаштуватися на новому місці.

«Главкому» вдалося поставити кілька запитань пані Султаноглу та поговорити про підсумки її візиту, економічні втрати Донбасу від війни з Росією та перспективи відбудови регіону.

«Під час мого чотириденного візиту я зустрілася з високопосадовцями і справді дивовижними людьми, яким довелося через конфлікт у Східній Україні залишити свої домівки і розпочинати життя заново. – розповідає Джихан Султаноглу. – Ми розмовляли з людьми про їхні потреби, оцінювали результати й обговорили досягнення і проблеми України, а також те, як ПРООН може краще підтримати національних партнерів у реалізації їхніх планів.

Україна переживає один з найдраматичніших періодів у своїй історії, економіка скорочується, багато сімей борються, щоб звести кінці з кінцями. Чим конкретно ПРООН допомагає і хто ваші головні партнери в нашій країні?

З 1993 року ПРООН є найбільшою в Україні міжнародною організацією, що займається питаннями розвитку. Ми підтримуємо поступ України у трьох головних сферах: відновлення і відбудова миру на сході; енергоефективність і захист довкілля; демократичне врядування і реформи для сталого людського розвитку. За останні десять років ПРООН вела свою діяльність в усіх областях України, підтримуючи ініційований громадами соціально-економічний розвиток, розвиток громадянського суспільства і енергоощадні та природоохоронні заходи. У 2015 році завдяки підтримці ключових партнерів ПРООН посилила свою присутність у Донецькій і Луганській областях, щоб ефективніше реагувати на кризу і допомогти людям, що постраждали від конфлікту, стати на ноги. ПРООН також допомагала уряду у проведенні закупок лікарських засобів для тих, хто їх найбільше потребує, реформуванні системи державних закупівель медикаментів та послуг.

Ми співпрацюємо з цілою низкою партнерів на національному, регіональному і місцевому рівнях, представниками уряду, громадянського суспільства, експертного кола і приватного сектора. Завдяки цій розгалуженій мережі та глобальному досвіду ми можемо ретельно оцінити і проаналізувати ситуацію і запропонувати спеціально розроблені рішення на виклики, з якими нині стикається Україна. Ми вдячні нашим міжнародним партнерам за щедру фінансову допомогу, яка дозволила нам підтримувати Україну у проведенні реформ і покращенні життя людей. Серед них Чеська Республіка, Данія, ЄС, Німеччина, Японія, Нідерланди, Польща, Румунія, Словаччина, Швеція, Швейцарія і Великобританія.

Як конфлікт на сході України, за вашими даними, вплинув на економіку Донбасу?

Конфлікт завдав серйозної шкоди економіці Донецької і Луганської областей. Було зруйновано бізнеси, пошкоджено інфраструктуру, комунікації. Як наслідок відбувся спад у промисловому виробництві. З 2014 року рівень безробіття в обох областях сягнув понад 50%. Водночас інвестиції знизилися до найнижчого показника за весь період незалежності. Не дивно, що молодь залишає Донбас і шукає роботу деінде.

Відновлення інституцій,  джерел існування і відродження економіки – але насамперед повернення місцевому населенню надії і впевненості у майбутньому – має бути нашим головним пріоритетом. Для нас дуже важливо забезпечити, щоб малий і середній бізнес відігравав важливу роль у процесі відбудови, адже зазвичай саме завдяки розвитку цієї сфери виникають нові робочі місця, розквітає місцева економіка і створюються джерела життєзабезпечення для населення. ПРООН проводить цілу низку заходів, щоб підтримати цей процес. Наприклад, у партнерстві з міжнародними донорами і партнерами в Україні ПРООН відновила 10 ключових об’єктів – мостів, водонасосних станцій і трубопроводів, очисних споруд і поштових відділень. Днями я відвідала водонасосну станцію в Семенівці, відновлену за підтримки ПРООН, яка забезпечує водою 3,5 мільйона людей, що мешкають по обидва боки лінії розмежування. Нещодавно було обрано ще десять ключових інфраструктурних об’єктів для відбудови, запланованої на другу половину 2016-го і 2017 рік. Більшість інженерних і відновлювальних робіт здійснюється місцевими компаніями, а це означає створення нових робочих місць для місцевого населення і переміщених осіб.

Як ПРООН допомагає переміщеним особам і жителям Донбасу встати на ноги?

Понад мільйону людей довелося залишити свої домівки. ПРООН у тісній співпраці з донорами, місцевими органами влади, громадянським суспільством і приватним сектором відновила 44 критично важливих соціальних об’єкти, що обслуговують 200 тисяч людей. До переліку таких об’єктів належить сім медичних закладів, реабілітаційні центри для людей з обмеженими можливостями і центри соціальних послуг для сімей, дітей і молоді.

Пошук роботи залишається найбільшою проблемою для багатьох внутрішньо переміщених осіб. ПРООН підтримала місцеві органи влади, неурядові організації і приватний сектор у створенні понад 2 тисяч робочих місць для переміщених осіб і місцевого населення Донецької і Луганської областей. Щоб урізноманітнити можливості працевлаштування і джерела життєзабезпечення, а також стимулювати місцеву економіку, ПРООН також підтримала 3 тисячі підприємців, які отримали знання і навики з розвитку бізнесу. Завдяки цьому було засновано 248 нових бізнесів.

За якими критеріями ви обираєте, яким людям допомагати і які об’єкти відновлювати?

Наша допомога зосереджена на найбільш уразливих групах. Ми також враховуємо нагальні потреби населення, довготривалий ефект програм і очікуваний економічний вплив таких заходів. Ми тісно працюємо з місцевими органами влади, щоб забезпечити ефективне використання ресурсів і довгостроковий вплив заходів з відновлення.

Які результати Програми розвитку ООН із закупівлі лікарських засобів?

Цього року ПРООН закупила для Міністерства охорони здоров’я України 98% ліків і виробів медичного призначення відповідно до взятих на себе зобов’язань. Здійснюючи закупівлі, ми допомогли стимулювати чесну конкуренцію і підвищити ефективність української системі закупівель, невідступно дотримуючись принципу найкращого співвідношення ціни і якості. Всі без винятку українські та міжнародні виробники або постачальники дістали можливість надати цінові пропозиції, завдяки чому зросло співвідношення безпосередніх виробників, що взяли участь у тендерному процесі, порівняно з попередніми роками. Ці кроки заощадили уряду $4 млн і зберегли кошти, які зараз спрямовані на закупівлю додаткових партій препаратів.

Загалом було придбано 166 видів лікарських засобів і виробів медичного призначення, що застосовуються для лікування туберкульозу, гепатиту, гемофілії, орфанних (рідкісних) хвороб, ВІЛ і вакцин. Вони походять з 16 країн, і деякі з них вироблені в Україні.

Важливо зазначити, що ця ініціатива також підтримує кроки Міністерства охорони здоров’я з розробки стратегії реформування системи державних закупівель, зосереджуючи увагу на тіснішій співпраці між державними агентствами, фармацевтичною галуззю і громадськими організаціями. Зрештою, ці зміни можуть допомогти українцям мінімізувати ризик корупційних схем у сфері охорони здоров’я, заощадити гроші на закупівлю критично необхідних лікарських засобів, водночас зробивши фармацевтичну галузь країни більш конкурентоздатною.

З якими проблемами ви стикаєтеся? Чим були спричинені затримки із закупівлями? 

Ця програма впроваджувалася в Україні вперше, виникло чимало логістичних і юридичних складнощів. Наприклад, в Україні відсутні процедури проведення таких закупівель і необхідно внести доповнення у низку законів. Окрім того, цикл виробництва деяких медпрепаратів і вакцин – до двох років. За деякими позиціями спостерігається дефіцит, і країни мають замовляти їх заздалегідь. Таким чином, довготермінове планування медичних потреб є ключовим фактором для своєчасного постачання виробів медичного призначення.

Представник ООН Джихан Султаноглу

Україна – одна з найменш енергоефективних країн у світі. Що в цьому напрямку пропонує ПРООН?

Згідно з даними ВООЗ, на сьогодні Україна має найвищу річну кількість смертей на душу населення, спричинених забрудненням повітря, – це майже вдвічі більше, ніж у Китаї, пропорційно до кількості населення (журнал Time, 10 жовтня 2016 рік). Вона має один з найвищих показників вуглецевих викидів серед країн СНД і посідає 24-ту позицію серед країн, щодо викидів парникових газів.

Через свої енергоощадні і природоохоронні програми ПРООН допомагає Україні стати більш екологічною і чистою. Ми підтримуємо місцеві ініціативи з енергоефективності і допомагаємо організаціям та громадам захищати довкілля. Днями ми ввели в експлуатацію перші бойлери, що працюють на солом’яних пелетах у Києві, щоб популяризувати використання біомаси і показати переваги цієї технології для надання послуг з опалення і водопостачання в Україні. Ці бойлери виробляються в Україні і працюють на місцевій біомасі. Встановлення таких бойлерів на біомасі у всіх 17 000 українських державних шкіл може скоротити бюджетні витрати на опалення до 60%. У свою чергу це дозволить спрямувати заощаджені кошти на освітні потреби чи інші енергоефективні заходи. Ці бойлери –  яскравий приклад  реалізації принципів сталого розвитку. Вони працюють на екологічному паливі, не випускають в атмосферу вуглецевих викидів. Ця технологія сприяє розвитку місцевої економіки, допомагає захистити довкілля, створює соціальне благо.

У контексті зусиль України зі зменшення вуглецевих викидів, покращення енергоефективності у різних галузях виробництва і розширення використання відновлювальної енергії ми сподіваємося, що використання сучасних, перспективних, ощадливих та інноваційних систем для опалення й гарячого водопостачання у школах також сприятиме підвищенню обізнаності учнів, учителів і батьків з питань енергоефективності. Сподіваємося, цей проект послужить успішним прикладом і надихне інші державні установи. Він сприятиме уряду України у впровадженні одного із завдань Енергетичної стратегії на період до 2030 р. – зокрема, аби 7% річного постачання первинної енергії країни для опалення і гарячого водопостачання забезпечувалося завдяки біомасі сільськогосподарського походження.

Катерина Пешко, «Главком»