В Міносвіти назвали спеціальності, на які цього року важко було затягнути абітурієнтів

В переліку спеціальностей, на які було найменше подано заяв абітурієнтів, були технологічні спеціальності, а також богослов’я та релігієзнавство. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповіла міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Вона повідомила, що найбільше заяв було подано на філологію.» Звичайно, тут основний внесок - іноземна філологія. Люди прагнуть вивчати іноземні мови і це, в принципі, правильно», - сказала міністр.

За її даними, на другому місці за популярністю - право. «Потім менеджмент, медицина, комп’ютерні науки, туризм. Далі йде середня освіта - це вчителі, психологія, економіка та інженерія програмного забезпечення», - розповіла Гриневич.

«І є, звичайно, найменш популярні спеціальності, - сказала вона. - Серед них: богослов’я, гідроенергетика, релігієзнавство, суднобудування, деревообробні та меблеві технології, атомна енергетика, гідротехнічне будівництво, водна інженерія. Тобто і технологічні спеціальності, які нам дуже потрібні, є в цьому переліку непопулярних спеціальностей».

Міністр зауважила, що кількість заяв також потрібно ще співвідносити з потребами на ринку праці. «От є такі спеціальності, як музеєзнавство, пам’ятникознавство, авіоніка і так далі. Дуже важливо розуміти, скільки саме нам на ринку праці потрібно таких фахівців. Сьогодні в Україні немає достатніх правильних інструментів для прогнозування ситуації на ринку праці. Їх треба розвивати. Наприклад, ми зараз хочемо розробляти з польськими партнерами інструмент, який там вже успішно працює, щодо аналізу трудових доль випускників. Тобто, де саме випускники вишів опиняються після закінчення закладу, і де знаходять місце на ринку праці зі своєю спеціальністю. По-перше, це корисно для розуміння, як співвідноситься система освіти з ринком праці. По-друге, ми зможемо оцінити роботу університетів. Бо дипломи за однією спеціальністю різних університетів по-різному сприймаються роботодавцями. Роботодавці бачать, наприклад, що один університет їм надає справді фахових спеціалістів, а інший - випускає людей з дипломами, але без достатньої підготовки. У нас є ще над чим працювати», - зазначила Гриневич.

Вона додала, що прийнятий парламентом закон «Про освіту» пропонує створити такий місток між ринком праці і системою освіти - так званий Національний центр професійних кваліфікацій. «Цей центр покликаний збирати інформацію від ринку праці про сучасні профстандарти, щоб потім вони віддзеркалювалися в освітніх стандартах. Ми маємо відповідати на потреби ринку праці. В цивілізованих країнах, де є прогресивні освітні системи, оновлюються стандарти освіти відповідно до оновлення профстандартів. Наприклад, для програміста, чи спеціаліста з кібербезпеки, чи інших спеціальностей. Життя йде вперед, на ринку праці з’являються нові вимоги до таких фахівців. Система освіти на них повинна реагувати», - сказала Гриневич.