Відомий юрист закликав владу дати правове визначення подіям на Донбасі і в Криму

Президент Європейського комітету з питань запобігання катуванням, нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню Микола Гнатовський в інтерв’ю Главкому заявив, що наявність збройного конфлікту і в Криму, і на Донбасі потребує правового визначення. І закликає владу нарешті зробити це.

«Два з половиною роки ми живемо в атмосфері правової невизначеності з тим, що у нас є АТО, у нас є офіційна риторика про терористів, у нас водночас є цілком виправдані заяви про участь РФ у збройному конфлікті, що ми є жертвами агресії. У результаті юридична кваліфікація ситуації завжди становила проблему не тільки для нас, а й для стороннього спостерігача. Ви звернули увагу, що написала Прокурор (Міжнародного кримінального суду - ред.) цьому звіті щодо Луганської та Донецької областей? Там немає чіткої визначеності. До того ж така правова невизначеність порушує права і цивільного населення, і осіб , які беруть участь в АТО, захищають Україну, з точки зору їхніх перспектив. Просто необхідно навести термінологічний лад!» , - повідомив експерт.

У своєму Звіті Прокурор Міжнародного кримінального суду зазначає, що на Донбасі триває одночасно міжнародний збройний конфлікт і неміжнародний. Втім, Гнатовський вважає, що нам взагалі не треба визначати, який конфлікт на Донбасі - міжнародний чи неміжнародний?

«Мета одна – визначити, які норми міжнародного права, зокрема міжнародного гуманітарного права, будуть застосовані. Ніяких політичних цілей там не може бути» , - вважає Гнатовський.

«З точки зору МКС у нас є, як мінімум, ситуація, яка одночасно кваліфікується як неміжнародний конфлікт і як міжнародний конфлікт. Так, дійсно, така кваліфікація звучить дуже незвично. Але насправді так багато сьогодні збройних конфліктів кваліфікується. Тому що більшість збройних конфліктів відбувається на території якоїсь однієї держави, якій не пощастило. Як правило там є уряд, є антиурядові сили. В більшості випадків ці антиурядові сили підтримуються ззовні. І питання лише в тому, якою мірою та іноземна держава втягнута в цю ситуацію. Можна стверджувати, і Прокурор про це пише, що Росія здійснює загальний контроль над тими антиурядовими збройними групами, які воюють на території України» , - розповів юрист.

Якщо це буде доведено, то відповідно до практики МКС будуть застосовані норми, які регулюють міжнародний збройний конфлікт. Якщо це не буде доведено, то будуть застосовані норми як для міжнародного збройного конфлікту, так і неміжнародного збройного конфлікту.

«Як саме це буде? Залежить від того, чи отримає МКС достатньо доказів щодо того, що Росія дійсно контролює антиурядові збройні групи. На перший погляд, є багато підстав вважати, що такі докази Прокурор МКС отримує, - зазначив юрист. - Наскільки це важливо для України? Політично нам, напевно, краще стверджувати, що у нас немає внутрішньої складової у збройному конфлікті. Якби не зовнішнє втручання, то у нас нічого такого не було б. Я цілком погоджуюся з цим. До війни у нас точно не дійшло б. А от з іншого боку, чи завжди в ситуації на сході треба застосовувати тільки норми міжнародного гуманітарного права щодо міжнародних конфліктів, я до кінця невпевнений» , - додав Гнатовський.

Політично – це плюс, а по факту це може зіграти і проти України. Адже є нюанси. Наприклад, МКС, коли говорить про воєнні злочини, має один перелік воєнних злочинів для міжнародного збройного конфлікту, і другий для неміжнародного. Перелік для неміжнародного конфлікту менший. Він стосується тільки найбільш таких кричущих злочинів, тоді як в міжнародному кримінальному праві, яке займається воєнними злочинами під час міжнародних конфліктів, більше відповідальності для збройних сил.

«Наведу приклад вибіркових обстрілів територій. Антиукраїнські збройні групи десь там сховались біля цивільних об’єктів, вони порушують міжнародне гуманітарне право, адже використовують цивільні об’єкти як щит для себе. А українські збройні сили відповідають. І мають повне право відповідати. Але є нюанс – наскільки пропорційною була відповідь. Якщо постраждало занадто багато цивільних об’єктів, порівняно з тією військовою метою, яку переслідували, то в такому разі можна говорити про воєнний злочин. Так от, такий воєнний злочин існує тільки в міжнародному збройному конфлікті. В умовах неміжнародного збройного конфлікту, коли держава воює лише зі збройними антиурядовими групами, такого складу злочину в Римському Статуті МКС немає» , - зазначив юрист.

Тобто ми можемо поспішати і доводити, що це чисто міжнародний конфлікт, але треба подумати, чи це потім не вдарить по наших же військових, які можливо десь не дуже точно прицілились або застосували систему залпового вогню, яка була уже не здатна розрізняти військові цілі і цивільні об’єкти. Так працює міжнародне гуманітарне право. І це треба враховувати.

«Сучасне міжнародне гуманітарне право взагалі не застосовує термін громадянська війна. Терміни міжнародний збройний конфлікт і неміжнародний збройний конфлікт – це дуже специфічні юридичні терміни. Після Другої Світової термін «війна» став виходити з ужитку, тобто не «війна між державою А та державою Б», а «міжнародний збройний конфлікт», і не «громадянська війна», а «неміжнародний збройний конфлікт». Це робиться для того, щоб визначити обсяг норм, які будуть застосовані. Питання більш технічне, аніж політичне. Звичайно, з контексту висмикнути можна все що завгодно. І я цілком розумію, чому ми не хочемо бачити кваліфікацію «неміжнародний збройний конфлікт». Дійсно, повертаючись до озвученої тези, без зовнішнього втручання ситуація не переросла б у будь-який збройний конфлікт. І, мабуть, це єдиний аргумент, щоб визнавати весь конфлікт міжнародним. Але ще раз наголошую, у цьому питанні треба не забувати про згадані нюанси» , - резюмував експерт.