АТО чи не АТО? Що задумали Турчинов і Порошенко на четвертому році війни

    • Павло Вуєць
    • 20 Червня, 13:30
    • Розсилка
    Секретар РНБО Олександр Турчинов та президент України Петро Порошенко
    фото: whoswhos.org
    Секретар РНБО Олександр Турчинов та президент України Петро Порошенко

    Чому саме тепер владу почало тривожити питання недоречності стану АТО на Донбасі?

    На четвертому році антитерористичної операції влада вирішила змінити статус бойових дій на сході України. В понеділок відбулося засідання робочої групи під керівництвом секретаря РНБО Олександра Турчинова, яка доопрацьовує законопроект про деокупацію і реінтеграцію Донбасу під попередньою назвою «Про особливості державної політики з відновлення державного суверенітету України над тимчасово окупованою територією Донецької та Луганської областей України». За словами першого віце-спікера Ірини Геращенко, найближчим часом відбудеться засідання РНБО, де буде розглянуто цей законопроект і прийнято остаточне рішення. Потім кінцевий результат законотворчості передадуть президенту, який і має винести проект у сесійну залу.

    Першим про необхідність переглянути статус АТО заговорив Турчинов, а його заяву розвинув інший «фронтовик» у владі Арсен Аваков. Міністр внутрішніх справ зазначив, що термін АТО був реакцією на незвичну ситуацію, в якій Україна опинилась 2014 року: «Зараз, коли мова йде про повномасштабну військову операцію, яка не є спеціальної операцією СБУ, вочевидь, слід переглянути статус АТО. Але не переглянути її суть».

    На Банковій були вимушені терміново пояснювати заяви високопосадовців.  Порошенко запевнив, що мова не йде про заміну АТО на воєнний стан. «За моїм дорученням був розроблений законопроект «Про реінтеграцію окупованих територій Донбасу України». Він охоплює цілу низку заходів, які треба для забезпечення реінтеграції, для визначення правового режиму», - пояснив глава держави. Поки що навіть приблизного тексту законопроекту не оприлюднено, але деякі подробиці, які в ньому закладені, «Главкому» відомі. В загальних рисах – це створення нової структури управління в двох областях із посиленням ролі армії та зміною статусу операції на близький до воєнного. Причому, це не означатиме відхід від політико-дипломатичного врегулювання конфлікту.

    Головні пункти

    Планується на законодавчому рівні визначити окремі райони Донецької та Луганської областей окупованими і створити Оперативний штаб для забезпечення управління в зоні конфлікту. В цей орган будуть інтегровані військово-цивільні адміністрації, йому будуть підпорядковуватись всі армійські й силові структури. Штаб контролюватиме безпосередньо глава держави. Президенту надається право як вирішувати питання використання сил і засобів ЗСУ, так і залучати інші силові структури, але під загальним керівництвом військових. За словами представника президента в парламенті Ірини Луценко, в проекті будуть прописані моменти, які дадуть можливість президенту вводити в окремих районах надзвичайний і воєнний стан. «Цей законопроект не виключає, що буде введена поліцейська чи інша миротворча місія міжнародних організацій. Цьому штабу будуть дані додаткові повноваження і повноваження на місцях за допомогою міжнародних гуманітарні організацій вирішувати соціальні питання населення», – пояснила Луценко. Голова фракції БПП Артур Герасимов додав, що новий закон дозволить застосовувати збройні сили без стану війни.

    А от неназвані джерела в Адміністрації президента російського видання «Комерсант» зазначили, що нібито в законопроекті буде низка пільг і послаблень для жителів Донбасу, які живуть на підконтрольних Києву територіях. Крім того, згідно із законопроектом, начебто планується спростити порядок отримання жителями самопроголошених «ДНР» і «ЛНР» українських пенсій, налагодити торгівлю між «окремими районами» і територіями, підконтрольними Києву. Співрозмовники російського видання пояснюють необхідність прийняття закону тим, що за нинішнього стану речей, прифронтовими містами фактично керує СБУ, яка проводить АТО, а після прийняття закону керівні функції перейдуть до армії, що дозволить більш оперативно і ефективно здійснювати оборонні та евакуаційні роботи. Втім у Раді вже спростували плани прописати в законі «соціалку». Але сам факт таких «вкидань» з боку російських ЗМІ свідчить, що населення з обох боків лінії розмежування готують в необхідному Кремлі руслі, щоб потім підняти істерику щодо «соціального геноциду», який влаштовує Київ.

    Поштовхом для перезавантаження ситуації на Донбасі парламентарії називають дії Росії, яка фактично інтегрує невизнані республіки до свого складу. Йдеться про залучення окупованих районів до рублевої зони, визнання фейкових паспортів та дипломів «ДЛНР» тощо.

    «Це буде нове законодавство, яке розширює можливості, – прокоментував «Главкому» депутат від БПП Володимир Ар’єв, що входить до робочої групи з підготовки законопроекту. –  Зараз є можливість діяти на Донбасі або в рамках протидії тероризму, або в рамках оголошення війни із запровадженням воєнного стану. Вважаю, нам вже треба переходити до наступного етапу – адекватної відповіді на гібридний формат з урахуванням якісних змін, що відбулися останнім часом в українській армії. Зараз законопроект проходить експертні ради, раду коаліції, також будуть проведені переговори з міжнародними партнерами».

    Інший учасник групи «фронтовик» Сергій Висоцький вважає, що треба визнавати реальність і встановлювати на територіях Донецької та Луганської областей локальний воєнний спецрежим: «Ми могли три роки гратися в АТО, робити маневри, але все це тягнеться і тягнеться. Тримати це в режимі АТО, в той час як в рамках міжнародних судів ми будемо доводити військові злочини Росії, недоцільно. Може, це не буде воєнний стан де-юре, але буде таким де-факто. За цей час ми прикрутили до АТО багато різних модулів (надання статусу учасників бойових дій, виплати і т.д.), тож норми, які ми створили для АТО, будуть просто перепрошиті цим законопроектом під нові реалії».

    «Главкому» стали відомі подробиці розробки проекту: найбільша дискусія йде навколо того, чи визнавати території ОРДЛО окупованими і фактично звинуватити в цьому Росію. Противники такого підходу побоюються болісної реакції Заходу, який може розцінити це, як намагання зірвати Мінський процес.

    Голова Верховної Ради Андрій Парубій наголосив: законопроект покликаний створити законодавчу базу, яка б дозволила використовувати всі силові підрозділи без обмеження демократичних процедур, наприклад, проведення виборів. Спікер нагадав, що формат АТО свого часу був обраний, оскільки дозволяв провести низку виборів, які б не могли відбутись в умовах воєнного стану. Варіант зміни формату Парубій назвав компромісним. Начебто навколо нього зможуть об'єднатися противники і опоненти воєнного стану. Фактично буде запропонована модель, яка поєднає політичний і військовий інструментарій з посиленням ролі армії.

    Але поки що вся концепція писана вилами по воді. В БПП припускають, що напрацьований законопроект може бути проголосований на останньому пленарному тижні. Але спікер зізнається, що обговорюється лише концепція, а самого тексту проекту нема.

    Трамп в допомогу

    Народний депутат від БПП Мустафа Найєм, який давно добивається прийняття закону про окуповані території, такі ініціативи розхвалив і побачив у словах Турчинова, що в РНБО хочуть визнати деякі райони Донецької та Луганської областей окупованими, внести зміни до законодавства щодо ведення антитерористичних операцій, запровадити нову процедуру і механізми залучення Збройних сил поза рамками АТО і без оголошення воєнного стану та законодавчо врегулювати право президента застосовувати ЗСУ в таких випадках. Хоча Найєм побоюється, що такий резонансний закон просто не вдасться встигнути прийняти на цій сесії.

    В «Опозиційному блоці» традиційно заголосили про обмеження прав і свобод громадян. А депутат-комбат Семен Семенченко, який не поспішає приєднатися до «сміттєвого» голодування своїх колег із «Самопомочі», назвав потуги Турчинова і Ко «імітацією активності», зазначивши, що воєнний стан треба було вводити ще три роки тому.

    Очевидно, що світло на майбутнє АТО та його зміни на щось інше проллє візит Петра Порошенка до Вашингтона, де він намагатиметься «продати» Дональду Трампу своє бачення вирішення конфлікту на Донбасі. Секретар парламентського комітету національної безпеки та оборони Іван Винник із БПП визнав, що результати цієї зустрічі, безумовно, вплинуть на фінальний контекст законопроекту.

    Джерела, які беруть участь у підготовці законопроекту, кажуть, що поки що зміна статусу АТО не обговорювалась на рівні перших осіб ані в Вашингтоні, ані в європейських столицях. Тож, можливо, вся нинішня бурхлива діяльність піде у свисток, якщо згоду на зміну статусу АТО не дадуть наші західні партнери. Але принаймні українська влада намагається робити вигляд, що в неї є хоч якесь бачення майбутнього непідконтрольних територій. Бо останнім часом це викликало великі сумніви.

    Павло Вуєць, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ