Будинок, який будує Гройсман

    Прем’єр реформує уряд під себе, оскільки вплив на багатьох міністрів нині у нього дуже обмежений
    Реформаторська наснага Володимира Гройсмана дісталася конкретних міністерств. У вигляді пілотного проекту виділено десять відомств, які здійснюватимуть зміни у своїй структурі. Хоча слово «пілотний», застосоване до майже половини уряду, звучить дещо дивно. На перших порах реформи зачеплять Мінсоцполітики, Міністерство охорони
    • Павло Вуєць
    • 15 Травня, 16:00
    • Розсилка
    Очільник уряду Володимир Гройсман
    Очільник уряду Володимир Гройсман

    Прем’єр реформує уряд під себе, оскільки вплив на багатьох міністрів нині у нього дуже обмежений

    Реформаторська наснага Володимира Гройсмана дісталася конкретних міністерств. У вигляді пілотного проекту виділено десять відомств, які здійснюватимуть зміни у своїй структурі. Хоча слово «пілотний», застосоване до майже половини уряду, звучить дещо дивно. На перших порах реформи зачеплять Мінсоцполітики, Міністерство охорони здоров’я, Мінагрополітики, Міністерство освіти та науки, Мінфін, Мінрегіон, Міненерго, Мінінфраструктури, Мінкульт та Мін’юст. Керувати процесом доручено найближчій довіреній особі Гройсмана – міністру Кабінету міністрів Олександру Саєнку. До речі, ця посада в уряді мала б зникнути після появи держсекретаря Кабміну, але надто вже дорогий прем’єру соратник. І фактично його руками Гройсман будуватиме уряд під себе, оскільки вплив на багатьох міністрів за нинішньої конфігурації у прем’єра дуже обмежений.

    «Ми хочемо підійти достатньо функціонально до побудови нової структури, штатного розпису міністерств, сформувати нові вимоги до ключових посад і набрати через прозорий ефективний конкурс із залученням незалежних рекрутингових компаній нових людей – і тих, які працювали і зараз працюють у системі, і які вперше прийдуть на державну службу», – ділився грандіозними планами Саєнко. Проте минулі історії з конкурсами для держслужбовців, що обернулися скандалами, та дуже скромні потуги реформування різних сфер змушують зі скепсисом ставитись і до цих планів. До того ж надто очевидне намагання послабити функції міністрів як політичних фігур – при міністерствах, за задумом, запроваджуються так звані генеральні директорати, які будуть зав’язані на держсекретарів. «Гройсман таким чином просто посилить вплив на «не свої» міністерства», – тлумачить плани прем’єра в розмові з «Главкомом» один з членів уряду.

    «Не своїми» для Гройсмана є не лише міністри, які прийшли за квотою «Народного фронту», а й багато з тих, хто опинився в уряді за квотою його рідного Блоку Порошенка і орієнтується на інших патронів, зокрема Ігоря Кононенка. При цьому показово, що Міністерство внутрішніх справ, яке є ключовим для балансу коаліції, залишилось поза увагою реформаторських ініціатив Гройсмана – такий міністр, як Арсен Аваков, навряд чи стерпів би намагання поставити себе під зовнішні впливи.

    На останньому засіданні уряду, 11 травня, реформа стартувала: доречено визначити керівників робочих груп, які мають провести функціональне обстеження відомств. Як саме в уряді планують перетрусити міністерства, розбирався «Главком».

    Кожному по директорату

    Загалом презентація майбутніх трансформацій рясніє загальними пафосними фразами про «планування» і «розробку». З травня по липень у міністерствах буде проведено аудит, який, власне, вже запущено: аудитори проаналізують функції міністерств, їхнє розмежування, оцінять ефективність різних департаментів, необхідність їх реорганізації та затвердять нові штатні розписи і функціональні обов'язки співробітників. У серпні-вересні стартують конкурси на заміщення вакантних посад у міністерствах.

    При міністерствах уже введено інститут держсекретарів – він, за планом, розведе політичні та адміністративні функції керівників відомств. На додаток до цього планується доповнити кожне міністерство так званими генеральними директоратами, які, у свою чергу, поділятимуться на управління і відділи та адміністративно підпорядковуватимуться держсекретарю міністерства. До речі, аналогічним терміном (Directions General) називаються головні адміністративні підрозділи Єврокомісії.

    За словами заступника держсекретаря Кабінету міністрів Тетяни Ковтун, у міністерствах може бути 4–6 директоратів, які будуть курувати конкретні точкові сфери (наприклад, політику безпеки харчових продуктів). «Це певною мірою європейський підхід, коли в уряду буде чітке розуміння, хто і за яку сферу відповідає. Будемо прописувати нові положення з вимогами до директоратів, за європейськими принципам визначати компетенції керівників», – пояснює Ковтун.

    Директорати формуватимуть з нуля і в них мають з’явитися посади фахівців з питань реформ. Кандидати на посади в директоратах, для яких одразу передбачено значно вищий рівень оплати праці, мають відбиратись лише на конкурсах. При цьому в них можуть брати участь як новачки «з вулиці», так і чинні держслужбовці. Крім директоратів, також буде запроваджено департаменти стратегічного планування в кожному міністерстві і два нових департаменти в секретаріаті Кабінету міністрів. Старі підрозділи та посади після аудиту міністерств можуть як залишитися, так і бути ліквідовані. Організацією поточної роботи займатиметься секретаріат, до якого увійдуть служби управління персоналом, діловодства, протоколу, ІТ, юридичного супроводу та інші.

    На підготовчому етапі при міністерствах буде створено робочі групи на чолі з міністром за участі держсекретарів, держслужбовців та експертів ЄС. Вони затвердять нову структуру та штатний розклад, виокремлять невластиві функції міністерств. У Кабміні вважають, що такими невластивими функціями є управління держпідприємствами та об’єктами державної власності, здійснення контрольно-наглядової та інспекційної діяльності і безпосереднє надання адміністративних послуг і реєстраційних дій, яке має бути передано органам місцевого самоврядування.

    Окремо стоїть завдання запровадження системи електронного документообігу та електронної взаємодії між міністерствами. Але термін «електронний уряд» уперше було використано ще в 2003 році і відтоді ледь не кожен Кабмін рапортує, як намагається позбутися «паперової залежності».

    Чиновницька романтика

    Кадрів до нових органів при міністерствах до кінця року планується набрати не менше тисячі, але поки що незрозуміло, як ці посади розподілять між міністерствами. Міністр Кабміну наголошує, що держслужба, по суті, має стати окремою професією. Від кандидатів вимагатимуть професійних та комунікаційних навичок (soft skills), лідерства та мотивації. За якими критеріями визначати такі суб’єктивні якості – питання до нових конкурсних комісій. Фактично визнавши, що нинішня система конкурсів обернулася профанацією, в уряді запевняють, що процедуру проведення конкурсів буде істотно оновлено – зокрема, за підтримки Євросоюзу буде задіяно зовнішні HR-експерти. Задля підвищення престижу держслужби планується створити «бренд держслужби» та популяризувати «історії успіху держслужбовців» – мабуть, в уряді з’являться свої «стаханівці».

    Але успіху без грошей не буває, тож планується вирвати держслужбовців зі злиднів значним підвищенням окладів. Мінімальний стартуватиме від двох прожиткових мінімумів, тобто 3,5 тисячі гривень. «Стеля» оплати, згідно з розпорядженням Кабміну, – 60 тисяч гривень на місяць. Голова представництва ЄС в Україні Х’юг Мінгареллі запевнив, що Євросоюз уже мобілізував 90 мільйонів євро бюджетної підтримки та 14 мільйонів євро в рамках технічної допомоги на реформу держуправління. Перший транш у розмірі 10 мільйонів євро було виділено днями.

    Графік реформування міністерств

    для збільшення - натисніть на зображення

    Хитрість від Гройсмана

    Один з консультантів уряду в питаннях реформи держслужби Ігор Коліушко вважає, що реформуватись треба швидше і ширше: «Оскільки це дуже складна реформа, згодом може виявитись, що проблеми, яких не очікували, виникнуть по ходу». Коліушко вважає найбільшою проблемою те, що навіть у першому читанні не проголосовано законопроекти змін до законів про Кабмін та держслужбу: «Якщо їх так і не буде прийнято, втілити в життя цю реформу буде складно. Зараз триває підготовчий етап, а ось коли нинішні напрацювання треба буде імплементувати, без законів не обійтись».

    А от голова профільного парламентського комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Сергій Власенко з «Батьківщини» вщент розкритикував реформу уряду в нинішньому вигляді: «Мені здається, що це все робиться під конкретного міністра без портфеля, який не має повноважень. Причому незрозуміло, як це все функціонуватиме. Це підтверджує, що в уряду відсутня стратегія реформування держслужби. Вони зараз перетворили систему конкурсного відбору незрозуміло на що, чому раптом виявиться, що ці ж самі люди будуть проводити конкурси краще?»

    Політолог Андрій Золотарьов вбачає в затіяній реформі міністерств амбіції самого Гройсмана: «Він намагається посилити свою політичну вагу, в тому числі, проявляючи таку активну зацікавленість до ідеї реформи держслужби. Для нього це зараз ключове  стратегічне завдання – показати свою самостійність та спроможність як політика». Експерт відзначає також, що через введення окремих директоратів прем’єр, очевидно, також плекає надії на посилення контролю над міністерствами, які він зараз слабо контролює: «Для нього це серйозна проблема, яка його дуже дратує – помітно, що він нервується, коли йому треба вступати в дискусії з міністрами, на яких він має досить опосередкований вплив».

    Але ця медаль має й зворотній бік – якщо у «вільнолюбних» міністерствах побачать, що Гройсман намагається під ширмою реформи держслужби наростити власний вплив, усі плани щодо реформування може бути просто саботовано зсередини та спущено на гальмах. Цікаво, що той самий вірний штик Гройсмана – міністр Саєнко – у квітні минулого року обіцяв, що реформу держслужби буде завершено до 2017 року, але строки, як бачимо, довелося дещо посунути.

    Павло Вуєць, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ