Опалювальний сезон. Депутати перенесли катастрофу на завтра

    • Наталка Прудка
    • 4 Листопада, 2016, 10:00
    • Розсилка

    Під виглядом реформування газового ринку чітко прослідковується цинічна спроба перерозподілу власності комунального майна

    У комунально-газовому двобої – перерва: 3 листопада 245 народних депутатів віддали свої голоси за закон про врегулювання заборгованості тепло-комунальної енергетики та водо-каналізаційного господарства за газ та електроенергію. Завдяки цьому буде розблоковано арештовані за позовами НАК «Нафтогаз України» рахунки і майно 109 підприємств теплокомунальної енергетики. Питання в тому, як довго цей закон захищатиме комунальників від банкрутства, адже газовий монополіст у жовтні знову підвищив ціну на газ на тисячу гривень?

    В режимі «пожежогасіння», всупереч існуючому законодавству про господарюючі суб’єкти, парламент ухвалив  закон №5273 про реструктуризацію боргів комунальників за енергоресурси. Такі надзвичайні заходи були викликані провальною підготовкою галузі до опалювального сезона. Цей закон не вирішить усіх проблем галузі, але на певний час зупинить стрімке наближення колапсу в комунальній енергетиці.

    Згідно з законом, борги за газ (на 1 липня – 18,7 млрд грн) доведеної до банкрутства галузі підлягають  реструктуризації на 5 років під гарантії власників цих підприємств – переважно це муніципалітети, тобто місцеві громади. З огляду на катастрофічний фінансовий стан комунальних підприємств, сплачувати борги, скоріше за все, доведеться муніципалітетам, але чи є на це кошти?

    Після реструктуризації боргів з підприємств теплокомунальної енергетики (ТКЕ)  закон пропонує списати вже нараховані штрафи і пені на суму 4,5 млрд грн за борги перед «Нафтогазом України», що виникли не з вини підприємств, а тому, що з державного бюджету не було компенсовано різницю в тарифах порівняно з економічно обґрунтованим рівнем.

    «Після того, як підприємства ТКЕ та водо-каналізаційного господарства буде занесено до створеного Реєстру підприємств, борги яких підлягають реструктуризації, одразу ж буде припинено нарахування нових штрафних санкцій, а також накладено мораторій на виплату раніше нарахованих штрафів, – пояснює колишній член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕКП) Сергій Дунайло. Після реструктуризації боргів з чистого аркуша почнуться розрахунки ТКЕ і водоканалів з постачальниками енергоресурсів.

    Знову штрафні санкції?

    Оптимізму надовго не вистачить: якщо протягом трьох місяців підприємства ТКЕ не сплачуватимуть поточні рахунки згідно з планом реструктуризації, штрафні санкції буде відновлено. Тому дуже важливо, щоб держава повернула борги комунальникам, які забезпечують «теплими» послугами бюджетні установи – лікарні, школи, дитячі  садочки. Прості споживачі також мали б розрахуватися з комунальниками.

    За даними президента асоціації «Укртеплокомуненерго» Арсентія Блащука, за попередні роки держава заборгувала перед підприємствами ТКЕ різницю в тарифах на послуги для бюджетних організацій на суму 2,2 млрд грн. «Є також борг держави з різниці тарифів для населення – лише за 2015 рік це 1,5 млрд грн. А на ці суми пішли нарахування штрафних санкцій», – повідомив Блащук.

    Загальна сума боргу на 1 січня 2016 року через різницю в тарифах на теплову енергію, гарячу воду, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення населенню перевищили 5 млрд грн, – сказано в пояснювальній записці до ухваленого закону. Але в бюджеті кошти на погашення цієї різниці не передбачено. 

    За що боролися?

    Під виглядом реформування газового ринку чітко прослідковується цинічна спроба перерозподілу власності комунального майна. Ще на початку 2000-х від наближених з джерел у «Нафтогазі України» було відомо, що компанія готується до захоплення права власності на підприємства ТКЕ, які збирають «живу» копійку з кінцевого споживача. Але часті зміни на владному олімпі на певний час загальмували блакитну мрію газового монополіста.

    І от нарешті в березні 2014-го (урядом керував Яценюк) «Нафтогаз» очолив Андрій Коболєв – досвід стратегічного управління та корпоративних перетворень  він набував у PricewaterhouseCoopers. Незважаючи на існуючі реалії в економіці, монополіст почав справжню газову атаку проти теплокомунального сектора – збочену тарифну підтримку йому забезпечував уряд та державний регулятор – НКРЕКП. Завершальний удар стався в травні – тоді уряд, усупереч чинному закону про ринок газу, запровадив єдину ціну 6879 гривень ($275) за тисячу кубометрів (з ПДВ) для промисловості та побутових споживачів.



    Одразу ж вдвічі зросла й вартість усіх комунальних послуг – без покращення їхньої якості, адже тарифи лише індексували у відповідності до зростання вартості газу. Неплатежі споживачів зростали, борг перед газовиками теж. Він уже перевищив 18,7 млрд грн. За судовими позовами «Нафтогазу України» виконавчими службами почалися масові арешти  рахунків та майна підприємств. На виконання судових рішень, ухвалених на користь «Нафтогазу» щодо стягнення боргів, виконавчі служби забирали в підприємств навіть гроші з зарплатних рахунків.

    Газовому монополістові не дали змоги довести справу до кінця, адже підготовка до зими могла закінчитися катастрофою. Хоч якось утриматися на плаву теплокомунальним підприємствам допомогли місцеві органи влади – вони частково взяли на себе тягар, бо є власниками цих підприємств.

    На знак протесту проти банкрутства підприємств ТКЕ місцеві органи влади Нікополя, Марганця, Покровська (колишній Красноармійськ на Донеччині) на сесіях рад ще у серпні ухвалили рішення про ліквідацію підприємств ТКЕ. Котельні розпиляють на металобрухт і почнуть переходити на індивідуальне опалення.  Тобто просто у квартирах мешканці змушені будуть встановлювати газові (чи вугільні) котли. Питання: чи є гроші у простих українців на придбання такого обладнання? До речі, розвинуті країни Європи, навпаки, роблять ставку на централізоване тепло- та водопостачання, адже це значно вигідніше порівняно з індивідуальним.

    Зупинити банкрутство ТКЕ

    У парламенті сформувалася група депутатів, яка стала на заваді газовому монополістові. Щоб зупинити відверте банкрутство підприємств ТКЕ, за ініціативи заступника голови парламентського Комітету з питань будівництва, містобудування та житлово-комунального господарства Альони Бабак почався пошук хоча б тимчасового механізму для врегулювання ситуації. Під шквальною критикою бездіяльності уряду прем’єра Гройсмана владу також змусили долучитися до цієї проблеми.


    Народний депутат Альона Бабак (фото: Tv.ua)
    Народний депутат Альона Бабак (фото: Tv.ua)

    В результаті влітку прем’єр дав команду «розшити» проблему комунально-газового двобою, зобов’язавши Мінрегіонбуд розробити відповідний законопроект №5273 про реструктуризацію та мораторій на штрафи. Але спромогтися ухвалити його до настання опалювального сезону не змогли.

    В експертному середовищі усвідомлюють, що ухвалений закон вирішить проблему частково: газові борги і далі зростатимуть, адже у жовтні «Нафтогаз» знову збільшив вартість газу для ТКЕ майже на тисячу гривень. «Теплокомунальні підприємства не мають жодних джерел для покриття цієї різниці, адже в бюджеті кошти на це не передбачені. Тобто ми говоримо про збитки підприємств ТКЕ, а це – недоплата «Нафтогазу», тому знову нараховуватимуться штрафи і пені», – прогнозує Сергій Дунайло.  

    Чи накладе вето президент на ухвалений закон 5273, за який проголосувало також 98 депутатів з Блоку Петра Порошенка? Який сенс це робити, якщо штрафні санкції й без того запрацюють з новою силою, адже цілком очевидно, що підприємства не зможуть сплачувати за узаконеним планом реструктуризації боргів. Скоріш за все, проблему буде відстрочено до завершення опалювального сезону. А тому загроза банкрутства підприємств ТКЕ залишається актуальною. 

    Наталка Прудка, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ