SIM-картка за паспортом. Усі «за» і «проти»

    В Україні запропоновано ввести обов’язку реєстрацію мобільних номерів
    Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації (Держспецзв’язок) в Україні розробила зміни до законів, що передбачають фіксацію персональних даних усіх мобільних абонентів - і контрактних, і користувачів pre-paid. Відповідний законопроект оприлюднено на сайті відомства. Розроблені зміни здійснені на виконання протокольного рішення
    • Михайло Глуховський
    • 10 Серпня, 14:47
    • Розсилка
    В Україні пропонують ввести обов’язку реєстрацію мобільних номерів
    Фото: gagadget.com
    В Україні пропонують ввести обов’язку реєстрацію мобільних номерів

    В Україні запропоновано ввести обов’язку реєстрацію мобільних номерів

    Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації (Держспецзв’язок) в Україні розробила зміни до законів, що передбачають фіксацію персональних даних усіх мобільних абонентів - і контрактних, і користувачів pre-paid. Відповідний законопроект оприлюднено на сайті відомства. Розроблені зміни здійснені на виконання протокольного рішення Комітету з кібербезпеки РНБО.

    Пропонується внести зміни до законів «Про телекомунікації» і «Про радіочастотний ресурс України», що передбачатимуть реєстрацію абонентів та запроваджуватимуть обов’язкову реєстрацію телефонів, планшетів, смартфонів за міжнародним ідентифікатором, так званих IMEI-кодів пристроїв, ідеться в документі за підписом голови Держспецзв’язку Леоніда Євдоченка. Запропонований законопроект ще не зареєстрований у Верховній Раді, проте вже викликав резонанс.

    Для чого потрібні зміни

    Головний аргумент на користь такого рішення - необхідність підвищення ефективності боротьби з кіберзлочинами, економічними злочинами у банківській сфері та збільшення можливостей виявлення терористичної загрози. Саме так переконують у Держспецзв’язку. На думку авторів змін до законів, в разі ухвалення нові правила сприятимуть зменшенню рівня «мобільного шахрайства», злочинів під час проведення банківських операцій, ведення бізнесу в умовах «цифрової економіки». Чиновники також переконані що паспортизація «мобілок» і «сімок» підвищить рівень національної безпеки у разі виникнення кіберзагроз та кібератак. Щоправда, експерти, посилаючись на світовий досвід, сумніваються, що урегульованість сприятиме зменшенню злочинності.

    Окрім того, за задумом ініціаторів законодавчих змін, реєстрація телефонів, смартфонів та інших подібних пристроїв комунікації сприятиме зменшенню їх крадіжок. Реєстрація також має підвищити рівень оборони країни, запобігти кібератакам на критичні об’єкти інфраструктури. У пояснювальній записці до розроблених законодавчих змін ідеться про те, що що не тільки нові, а й діючі абоненти будуть зобов’язані зареєструватися. Проте не відомо, як чинитимуть з абонентами, які відмовляться реєструватися. Тим паче, якщо термін для переходу на інші умови роботи пропонується занадто короткий. Спочатку лунали пропозиції щодо тримісячного перехідного періоду. Але потім автори ініціативи таки вирішили збільшити термін до шести місяців. Хоча і він, як переконують мобільні оператори, недостатній, щоби встигнути зареєструвати всіх користувачів мобільного зв’язку.

    Профільний регулятор, Національна комісія регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКРЗІ), підтримує ініціативу зобов’язати ввести ідентифікацію всіх абонентів мобільного зв’язку - «контрактників» і користувачів pre-paid (передплатників). Рішення про підтримку проекту Комісія ухвалила на своєму засіданні. Ще два роки тому один із членів Комісії Олександр Скляров заявляв про користь для держави від введення обов’язкової реєстрації абонентів мобільного зв’язку.

    Оператори зв’язку проти

    Для створення системи електронної реєстрації необхідний щонайменше 1 рік з моменту затвердження таких змін, пояснює в коментарі «Главкому» прес-секретар Vodafone Україна Вікторія Павловська. Спеціаліст переконана, що для організації процесу реєстрації нових абонентів запропоновані півроку – занадто короткий термін. «Більш того, враховуючи велику кількість клієнтів компанії – а їх у Vodafone 20,9 млн, - щоб зареєструвати існуючих абонентів, потрібно, орієнтовно, два роки», - додає вона. За словами Павловської, в іншому разі є ризик, що частина абонентів можуть не встигнути зареєструватися, а отже, люди залишаться без зв’язку.

    У головного конкурента МТС - «Київстару» - понад 23 млн абонентів, які користуються послугами без ідентифікації. Радник із регуляторних питань цієї компанії Максим Савченко теж заявив «Главкому», що так швидко зареєструвати всіх користувачів, як пропонується зараз, не вдасться. За словами експерта, оскільки ринок мобільного зв’язку в Україні розвивався у бік pre-paid-обслуговування, обов’язковість реєстрації абонентів позначиться насамперед на абонентах із невеликих населених пунктів, де наразі немає представництв компаній-постачальників послуг. «Бізнесу буде необхідний тривалий «перехідний період», щоб перебудувати систему продажів», - пояснює він і додає, що швидкі й непродумані рішення у цьому питанні можуть викликати невдоволення громадян, призвести до порушення прав добропорядних абонентів, які користуються передплаченими послугами.

    Наша пісня гарна й нова…

    Це вже не вперше, коли в Україні хочуть запровадити контроль за користувачами мобільного зв'язку. 2012 року Держспецзв’язок уже пропонував Верховній Раді внести зміни до законів, зобов’язавши абонентів мобільного зв’язку реєструватися. Проте розуміння у депутатів ця пропозиція не знайшла. В день ухвалення так званих диктаторських законів 16 січня 2014 року під час Революції гідності Верховна Рада спробувала зобов'язати абонентів підписувати договори під час придбання SIM-карток у мобільних операторів і надавати постачальникам зв’язку свої персональні дані. Проте під тиском громадськості тоді законопроект відхилили. Остання спроба ввести норму про придбання SIM-карти за паспортом і обов’язкову реєстрацію існуючих абонентів була 2015-го. Про це два роки тому розповідав, зокрема, начальник управління по зв’язках зі ЗМІ адміністрації Держспецзв’язку Віталій Кукса. Він пояснював необхідність введення такої реєстрації проханнями представників ЄС і США. Нинішня спроба обов’язкової реєстрації абонентів мобільного зв’язку теж може викликати великий суспільний резонанс, переконують юристи.

    Права людини на конфіденційність інформації

    Право абонентів залишити свої персональні дані оператору нині закріплено у нинішній редакції закону України «Про телекомунікації». Проте добровільно ним скористалися не більше 10% користувачів, які переважно є «контрактниками». Переважна більшість споживачів мобільного зв’язку надають перевагу анонімності у відносинах із мобільним оператором. Саме через велику кількість таких користувачів, яких з роками більшає, є імовірність, що зареєструвати у стислі терміни їх усіх не вдасться. «Тут може ітися про порушення прав споживачів (якщо виникнуть умови, за яких абонента мобільного зв’язку буде позбавлено зв’язку без його бажання, - «Главком»). Ця ускладнена схема про запровадження обов’язкової реєстрації порушує права особи, яка споживає відповідні послуги», - пояснює в коментарі «Главкому» адвокат АО «Авер Лєкс» Володимир Єніч. За його словами, порівняння з країнами Заходу, де надання послуг мобільного зв’язку здавна проходить через персональну реєстрацію, не зовсім коректне, оскільки в Україні склалася інша традиція роботи з клієнтами. Пріоритетом для операторів ринку раніше було накопичення клієнтської бази, а за допомогою pre-paid-формату це зробити легше. На думку Єніча, нинішня ініціатива зміни законів, які розробив Держспецзв’язок, не матиме практичного продовження. «Держспецзв’язок – це установа, яка цілком природно зацікавлена у цьому контролі за абонентами. Але, окрім неї, ніхто в цьому не зацікавлений», - пояснює експерт. На підтвердження цієї думки висловився міністр юстиції Павло Петренко. За його словами, ініціатива реєстрації всіх користувачів не знайде підтримки у Верховній Раді. Урядовець вважає цю ініціативу неактуальною. До того ж, її слід буде пояснювати суспільству, заявив він в ефірі телеканалу «Еспресо».

    «Будь-яка ініціатива, яку пропонують, і яка стосується широкого кола людей, вимагає пояснення - чому це потрібно, які цілі переслідує держава, або той чи інший державний орган, і який буде результат для суспільної та національної безпеки», - сказав Петренко.

    Незважаючи на те, що за задумом авторів законодавчих змін, після введення реєстрації має знизитися рівень злочинності, юристи у цьому сумніваються. «Реєстрація абонентів однозначно спровокує виникнення ситуацій з реєстрацією SIM-карт на підставних осіб, за аналогією з реєстрацією номінальних директорів у товариствах, які провадили незаконну діяльність», - каже позаштатний радник юридичної фірми Aequo Оксана Краснокутська в коментарі «Юридичній практиці». На її думку, законопроект, що передбачає обов'язкову реєстрацію абонентів, вимагає деяких уточнень в частині ідентифікації вже існуючих абонентів. Це стосується, зокрема, не зрозумілістю щодо наслідків ненадання персональних даних в терміни, встановлені проектом закону.

    Що каже світовий досвід

    Станом на 2013-й у близько 80 країнах світу була запроваджена обов’язкова реєстрація абонентів мобільного зв’язку за паспортами. У розвинутому світі контроль за допомогою реєстрації – абсолютно звична практика. Є подібна практика і у пострадянських країнах. Проте ефективність такого контролю суперечлива. Наприклад, у Грузії для купівлі SIM-карти слід обов’язково завітати до салону компанії-постачальника мобільного зв’язку, де лише після надання паспортних даних можна придбати картку. Як правило, термін дії такої картки не перевищує півтора року. У Білорусі абоненти-іноземці також можуть купити SIM-картку тільки з пред’явленням паспорта і заповнивши спеціальну анкету. Після цього можна користатися мережею за допомогою «гостьового» тарифу.

    У Росії, попри те, що обов’язковість реєстрації абонентів була введена ще у 2005 році, її ефективність не витримує жодної критики. SIM-картку російських операторів навіть у Москві можна купити просто в пішохідному переході, не пред’являючи жодних документів.

    У Мексиці взагалі відмовилися від обов’язкової реєстрації після її введення, нагадує експерт у галузі мобільного маркетингу, директор агентства Lead9 Назар Гриник, пише Finance.ua. За його словами, запровадження обов’язкової реєстрації не корелюється з рівнем злочинності, як переконують у держструктурах. «У Мексиці в 2009 році ввели примусову реєстрацію SIM-карт, і через три роки відмовилися... Протягом трьох років вони аналізували дані поліції, і побачили, що за цей період кількість крадіжок телефонів зросла на 8%», – каже Гриник.

    Про те, як діятимуть мобільні оператори в разі, якщо зміни до законодавства таки будуть ухвалені у нинішньому варіанті, в компаніях-постачальниках послуг мобільного зв’язку воліють не говорити. Оператори ринку сподіваються, що сплеск активності чиновників у цьому напрямку, як і у минулі рази, завершиться нічим. Тому в компаніях закликають дочекатися реального проекту закону, який би надійшов до парламенту, чого наразі немає.

    Михайло Глуховський, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ