Чи мають сміливість молоді депутати зробити те, на що ніколи не наважувались їхні попередники?
В уряді кипить робота над земельною реформою. У нас її часто ототожнюють зі скасуванням безкінечного мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення. Дехто вважає, що саме цей крок ознаменує головну українську приватизацію – розпродаж угідь.
Варіантів відкриття ринку, а саме цього від нас вимагає МВФ, є кілька. Кожен з них відрізняється кількістю обмежень, які діятимуть на майбутньому ринку. Головні запобіжники: заборона купівлі землі іноземцями, юридичними особами, встановлення мінімальної ціни, верхньої межі кількості гектарів для одного покупця, часові обмеження в можливості перепродажу ділянок тощо. Варіацій і поєднань цих умов може бути безліч.
Варіанти земельної реформи
Законопроект Мушака
- Так, наприклад, проект №5535 «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» авторства трійки депутатів від БПП Олексія Мушака, Сергія Хланя і Павла Різаненка передбачає, що на першому етапі об'єднані громади матимуть можливість продавати комунальну та державну землю у своїй юрисдикції, а Держгеокадастр – землі державної власності. На другому етапі право продавати землю отримують фізичні особи – власники паїв. І на третьому – право купувати отримають юридичні особи та фізичні особи – підприємці. При цьому обмеження на володіння землею іноземцями, на думку авторів законопроекту, має діяти до 2030 року, фізособа може володіти до 500 га, юридична особа – до 33% земель відповідного району, і в перші три роки після купівлі в разі перепродажу землі податок з різниці становитиме 90%.
Концепція Держгеокадастру
- У концепції Держгеокадастру, яку було розроблено раніше, пропонують на першому етапі, протягом двох років, виставити на продаж частину державного земельного банку – до 1 млн га і реалізовувати ділянки через онлайн-аукціони. А на другому етапі, вже отримавши орієнтовну вартість землі, відкрити ринок для приватних продавців. Іноземці та юридичні особи, за цією концепцією, не будуть учасниками ринку на жодному з його етапів.
Пропозиція Кутового
- Міністр аграрної політики Тарас Кутовий, який нещодавно подав у відставку, пропонував на першому етапі запустити торгівлю договорами оренди, які орендарі могли продавати чи купувати, використовувати як заставу. Але така ідея не знайшла розуміння у Володимира Гройсмана.
Урядовий проект
- Прем’єр має своє бачення реформи і, подейкують, саме ці розбіжності стали причиною відставки міністра. Кутовий відмовився підписуватись під концепцією Гройсмана. За нею ринок землі запускається виключно між фізичними особами – громадянами України. Юрособам та іноземцям на нинішньому етапі замахуватись на наш чорнозем – зась. Серед інших обмежень, які пропонує уряд, – продаж «в одні руки» не більше 200 гектарів та пеня в 50% за перепродаж ділянки в перші три роки після купівлі. Куратором гройсманівського варіанту реформи є перший заступник міністра аграрної політики Максим Мартинюк. Він при Кутовому вів у міністерстві самостійну гру, а тепер фактично став головним у відомстві. Мартинюк організовував регіональні земельні форуми, на яких велась агітація за продаж землі. Чиновник вважає, що вже зараз Україна повністю готова до запуску ринку, а проти можуть виступати лише ті, хто вже працює в сільському господарстві, бо для них земля зараз майже нічого не коштує. Власне, і проект реформи від Кутового критикували через те, що в ньому нібито закладений лобізм інтересів агрохолдингів. Проте дискусія ще ведеться і урядовий варіант земельної реформи не є кінцевим.
Варіант аграрного лобі
- Законопроект №4010а, внесений групою депутатів з аграрного лобі, запускає ринок через так званий механізм емфітевзису, коли орендар не тільки отримує право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, а й може передати її в заставу або передати в користування третій особі. В принципі, такий механізм діє і зараз, але, на думку авторів законопроекту, у зв’язку з недосконалістю правового регулювання використовується дуже обмежено.
Законпроект Аграрної партії
- Існує законопроект «Про Загальнодержавну програму розвитку земельних відносин в Україні на період до 2025 року», підготовлений Аграрною партією. Вона є позапарламентською, але планує зареєструвати проект через чинних депутатів. Ним запропоновано запустити ринок землі в три етапи. На першому – до 2020 року – має бути прибрано Держгеокадастр та проголосовано законопроект №4355, який віддає землі за межами населених пунктів в управління громаді. Протягом цього часу потрібно провести інвентаризацію землі. Другий етап – з 2020 по 2024 рік. У цей період має бути створено земельний банк, який би купував землю. І на третьому етапі (2024-2025 рр.) запроваджується продаж державної землі.
Запуск ринку через Конституційний суд
- Існує і екзотичний варіант запуску реформи: близько 50 депутатів направили звернення до Конституційного суду, аби скасувати мораторій на продаж землі, визнавши його неконституційним, але судді досі не взялися за цю чутливу тему.
Ідея Рабіновича
- Відомий своїми популістичними заявами Вадим Рабінович теж не зміг пройти повз таку благодатну для піару тему. Одіозний політик зареєстрував проект про розпаювання землі, після чого, за його задумом, кожен громадянин України отримає 30 соток, які може обробляти, а може здати в земельний банк і отримати гроші.
Земельну реформу та всі супутні їй законопроекти має бути підтримано Верховною Радою, а там ця тема ніколи не була популярною. Власне, чинний склад парламенту без особливого обговорення вже продовжував мораторій на продаж землі в грудні минулого року.
«Главком» провів опитування молодих депутатів з усіх фракцій. Редакцію цікавило, чи готові вони брати на себе відповідальність зробити те, на що не наважувались їхні попередники. І як саме, на їхню думку, треба відкривати ринок. Причому серед опитаних є як депутати, пов’язані з аграрним лобі, так і ті, хто ніколи не був близьким до цієї теми, але буде змушений визначатись, чи приймати це історичне рішення.
Дехто з «молодих та перспективних» одразу оцінив таке опитування як провокацію. Депутати почали шукати замовників цього проекту і підозрювати змову проти них і публікувати викривальні пости у соцмережах.
Що ж лякає народних обранців, які вже дуже скоро будуть змушені визначитися?
Депутатам Верховної Ради до 45 років було запропоновано відповісти на п’ять запитань:
- Чи готова Україна до відкриття ринку землі?
- Хто повинен мати право купувати землю? Які обмеження потрібні?
- Коли необхідно вводити ринок землі?
- Які кроки мають бути зроблені до впровадження ринку землі?
- Чи вже визначились ви з тим, як голосуватимете?
Вікторія Пташник, позафракційна, 34 роки
Чи готова Україна до відкриття ринку землі?
Звісно, Україна готова. Нас лякають, що земельні наділи скуплять олігархи і вони потраплять в одні руки, – насправді це і так відбувається. Є абсолютно конкретні легальні схеми, за якими можна обходити мораторій. І ані власники землі, ані держава нічого за це не отримують. Тож відкриття ринку – це реальний крок для залучення іноземного інвестора. Право власності включає в себе три напрямки – володіння, користування і розпорядження. І якщо ти маєш щось у власності, то маєш самостійно вирішувати, що з цим робити.
Хто повинен мати право купувати землю? Які обмеження потрібні?
Оптимальним було б поступове відкриття ринку. Умовно кажучи, спочатку – фізичні особи, громадяни України, які мають відповідну освіту та будуть використовувати ділянки за цільовим призначенням. Можливо, можна допустити і юридичні особи, кінцевими власниками яких є громадяни України. І лише через певний період відкрити для всіх.
Коли необхідно вводити ринок землі?
Зараз треба напрацьовувати нормативну базу і її запроваджувати. Це треба було декілька років тому робити.
Які кроки мають бути зроблені до впровадження ринку землі?
По-перше, треба зробити облік цих земель і ввести інформацію до державного кадастру. По-друге, забезпечити кредитування за адекватними ставками, щоб фермери могли цю землю купувати.
Чи вже визначились ви з тим, як голосуватимете?
Концептуально, звісно, буду підтримувати. Я і відповідне подання в Конституційний суд підписувала.
Павло Різаненко, Блок Порошенка, 41 рік
Чи готова Україна до відкриття ринку землі?
Україна булаготовою ще 15 років тому назад. Зараз більш готова, тому що за роки мораторію всі побачили, що нічого доброго мораторій не дав. І в тому, що трапилось з сільським господарством, треба звинувачувати не вільний ринок, якого не було 16 років, а саме мораторій.
Хто повинен мати право купувати землю? Які обмеження потрібні?
Купувати землю треба дозволити громадянам України та юрособам, власниками яких є виключно громадяни України.
Коли необхідно вводити ринок землі?
Запускати ринок треба якомога швидше, притому що мають бути запроваджені певні механізми.
Які кроки мають бути зроблені до впровадження ринку землі?
Щоб ринок був транспарентним та ліквідним, повинні бути збалансовані попит і пропозиція. Держава повинна регулювати мінімальну ціну, особливо на першому етапі, етапі відкриття ринку, коли буде тривати пошук ціни. У багатьох країнах, навіть такій ліберально-капіталістичній як США, держава опосередковано задіяна в наданні довгострокового кредитування під заставу землі. Щоб увійти в сільськогосподарський бізнес, заснувати ферму, потрібне відносно дешеве довгострокове фінансування на 20–30 років, яке можна отримати тільки під заставу самої землі і нерухомості. Найдешевше фінансування може забезпечити держава, але це не кредитування в прямому сенсі. В Штатах є приватна компанія, яка торгується на Нью-Йоркській фондовій біржі і розміщає там довгострокові облігації під гарантії уряду США. Вартість цих грошей мінімальна. А далі ця ж компанія через мережу приватних банків, які, по суті, виступають сейлз-офісом, надає довгострокові кредити потенційним фермерам на купівлю землі.
Чи вже визначились ви з тим, як голосуватимете?
Однозначно буду голосувати за. Ситуація, що склалась з мораторієм, не має нічого спільного з ринком і справедливістю. Власники паїв по чотири гектари знаходяться в умовах, коли монопольний орендар платить їм стільки, скільки вирішить. Хоча є випадки, коли виникає епізодична конкуренція між орендарями – і тоді ціна оренди може доходити до 150 доларів за гектар. Зняття мораторію не зробить гірше – якщо хочеш здавати в оренду, то продовжуєш це робити. Але в тебе буде додаткова опція і з’являться інші гравці, які розглядатимуть ділянку не тільки як виробничий об’єкт, а й як інвестицію. З’являється конкуренція з орендарями, а конкуренція – це завжди дуже добре.
Дмитро Добродомов, позафракційний, 40 років
Чи готова Україна до відкриття ринку землі?
Україна на сьогоднішній день абсолютно не готова: в нас не створені рівні умови. Я нещодавно почитав дослідження науковців, які провели опитування в Рівненській, Волинській та Житомирській областях серед власників і керівників сільськогосподарських підприємств. Так ось 62 % опитаних не мають грошей, аби придбати землю, десь 20% взагалі не готові цього робити, а 13 % хотіли б придбати і мають таку можливість, але хочуть це зробити років за п’ять-десять. Тобто все йде до того, що земля опиниться в руках транснаціональних компаній та потужних агрохолдингів, які належать олігархам.
Хто повинен мати право купувати землю? Які обмеження потрібні?
Нагадаю, що наразі кожен громадянин України має право безкоштовно отримати в користування землю для своїх потреб. А якщо провести земельну реформу, то він таке право втратить.
Коли необхідно вводити ринок землі?
В ідеальних умовах держава спершу опікується фермерськими господарствами, створює зайнятість на селі. Агрохолдинги мають новітні технології, які потребуватимуть в рази менше робочих рук. Це добре, але як забезпечувати зайнятість? Тому розвиток треба починати з фермерських господарств, які потім були б рівними учасниками при покупці землі. Тоді і відкриється ринок, з’явиться конкурентоздатна ціна. Бо зараз нам пропонують ціну трохи більше, ніж тисяча доларів за один гектар.
Які кроки мають бути зроблені до впровадження ринку землі?
Надати пільгове кредитування дрібним фермерам; навести лад в геокадастрі; спочатку продавати державні землі, потім приватні.
Чи вже визначились ви з тим, як голосуватимете?
Наша група «Народний контроль» з чотирьох депутатів буде голосувати категорично проти.
Олексій Мушак, Блок Порошенка, 35 років
Чи готова Україна до відкриття ринку землі?
Країна більш ніж готова по одній простій причині – ринок землі вже є, просто нелегальний. Тому ті, хто каже, що Україна не готова до цивілізованого ринку землі, вважають, що до нецивілізованого готова? Це абсурд.
Хто повинен мати право купувати землю? Які обмеження потрібні?
Я є прихильником ринку без обмежень, але розумію деякі занепокоєння, які вважаю міфами. Тому можна говорити про тимчасові обмеження – умовно кажучи, щоб два-три роки землю могли купувати тільки громадяни України і юрособи, в яких вони є засновниками. Інші обмеження, вважаю, неправильними. Іноземці вже через оренду контролюють значні масиви землі, а всі українські аграрні компанії заходять сюди через офшори. Тому треба приймати законодавство не про те, щоб обмежувати купівлю землі іноземцями, а про те, як вирішувати ситуацію і працювати з офшорами.
Коли необхідно вводити ринок землі?
Чим скоріше, тим краще, бо ринок вже є.
Які кроки мають бути зроблені до впровадження ринку землі?
Є кілька законів, які треба паралельно прийняти. Це закон про консолідацію земель, зміни до Бюджетного кодексу, які визначать, куди йтимуть гроші, виручені з продажу (державної) землі, пакет змін до законів, які дозволять банкам комфортно кредитувати аграріїв. Але це не ті речі, без яких ринок не можна запустити.
Чи вже визначились ви з тим, як голосуватимете?
В концепції, що зараз пропонується урядом, я не готовий підтримувати реформу. В мене є свої законопроект і бачення. Найбільша проблема урядової концепції в тому, що вона націлена на покупця, інтереси якого покладені її в основу. Але не представлені інтереси семи мільйонів власників землі, які мали б отримати право своєю землею максимально вільно розпорядитись.
Сергій Висоцький, «Народний фронт», 31 рік
Чи готова Україна до відкриття ринку землі?
Ринок землі потрібен, бо він і зараз існує, тільки корупційний і непрозорий. І на ньому наживаються фінансово-промислові групи, які де-факто володіють землею, або корумпована владна вертикаль, пов’язана з реєстрацією прав на землю. Але якщо ринок запустити різко, то це буде глобальний переділ, коли 90-ті здадуться нам дитячим садком. У нас і зараз частково йде переділ на місцях. Дрібні латифундисти, які влаштувалися на своїх угіддях, побоюються, що крупні ФПГ в них це все відіжмуть.
Не зрозуміло, як будуть гарантуватись права жителів села та фермерів, оскільки основа сучасного європейського сільського господарства – це ферма. Вона забезпечує робочі міста на селі – це виховання культури дрібного та середнього власника. Якщо зараз розморозити ринок землі без відповідної культури, програм підтримки, землю скуплять за копійки крупні клани. Повториться ситуація 90-х, коли приватизаційні сертифікати люди продали «за два рублі».
Хто повинен мати право купувати землю? Які обмеження потрібні?
За існуючої системи управління державою які б правила не вигадати – олігархічна кланова система знайде спосіб їх обійти. Винаймуть дурнів, яким заплатять по 500 гривень, – вони оформлять на себе землю, яку потім перепродадуть кому завгодно.
Коли необхідно вводити ринок землі?
Ринок можна запускати, коли будуть виконані всі необхідні процедури. Це таке ж питання – коли ракета може полетіти в космос, якщо до неї не прикручений двигун? Коли прикрутять, тоді і полетить.
Які кроки мають бути зроблені до впровадження ринку землі?
Доки ми не вирішимо питання організації сільського господарства за фермерським типом і гарантування прав власності на землю, не відкриємо кадастр, нічого доброго за існуючої системи не буде. Нам потрібен прозорий реєстр землі, у нас нема інвентаризації. Приблизно 30 % землі – нічийні, вони одразу будуть роздерибанені.
Чи вже визначились ви з тим, як голосуватимете?
Я підписав звернення в Конституційний суд, тому що вважаю, що цивілізований ринок має бути. Я проти мораторію в тому вигляді, в якому він зараз існує. Але відкривати ринок можна, коли пройдуть певні процедури.
Андрій Вадатурський, Блок Порошенка, 44 роки
Чи готова Україна до відкриття ринку землі?
Сьогодні країна не готова, але це не означає, що нічого не потрібно робити. Ми щорічно приймаємо мораторій, просто тому що не готові. І я вдячний МВФ, який постійно підіймає це питання, тому що нас, українців, воно не хвилює. Наприкінці минулого року ми дали завдання уряду розробити законопроекти, що стосуються ринку землі, і добре, що йде рух в цьому напрямі. Є країни, які працюють в ринкових умовах, є такі, що працюють в орендних відносинах, але я не знаю жодної країни, яка мала б мораторій. І така невизначеність щодо моделі ринку існує вже 16 років.
Хто повинен мати право купувати землю? Які обмеження потрібні?
Я проти будь-яких обмежень, вони нестимуть за собою корупцію і зменшення ринкової ціни. У нас є сім мільйонів людей, яким ми надали землю, але в порушення Конституції забрали право нею розпоряджатись. Чому українець може купити землю в Голландії і не може купити-продати в Україні? Політики кажуть, що люди, які мають цю землю, – бідні. Так чи справедливо, що вони отримують 40-70 доларів рентної плати за гектар найкращої землі в світі? Ринок якраз і підтягне вартість оренди, бо якщо орендар не хоче платити вищу плату, то знайдеться той, хто захоче купити цю землю. І сім мільйонів людей від цього виграють.
Агрохолдингам через запровадження ринку доведеться платити за землю більше. Тож зараз конфлікт якраз між тими, хто працює на землі, і тими, кому ця земля належить. І держава повинна визначитись, за кого вона. Ми повинні створити умови, щоб люди, які працюють на землі, не постраждали, але платили за користування нею більше. Чому в Польщі платять 400 доларів рентної плати за гектар, тобто в 10 разів більше, ніж в Україні? Хай ті, хто хоче продати землю, продадуть її по світовій ціні, а ця ціна в свою чергу підтягне орендну плату. Хай заходять іноземці, спекулянти, будь ласка, бо саме вони створять ринок. Ми ж зараз лякаємо іноземців, а потім хочемо отримати за землю світову ціну.
Коли необхідно вводити ринок землі?
Вчора треба було це зробити.
Які кроки мають бути зроблені до впровадження ринку землі?
Ми повинні надати допомогу тим, хто працює на землі, – щоб в них були дешеві кредити, щоб вони могли заставити цю землю в банки. І в першу чергу, треба продати державну землю, а потім запускати за два-три роки ринок без обмежень.
Чи вже визначились ви з тим, як голосуватимете?
Я – один з небагатьох, хто в грудні голосував проти продовження мораторію.
Андрій Журжій, «Самопоміч», 39 років
Чи готова Україна до відкриття ринку землі?
До відкриття ринку землі Україна зараз ще не готова, але ми маємо його поетапно відкривати. Інакше Україна ніколи не буде готова. Аргументація про неготовий кадастр, інші проблеми лунають з року в рік, але в результаті ми маємо ситуацію, коли власник не може розпоряджатися своїм майном.
Хто повинен мати право купувати землю? Які обмеження потрібні?
Я вважаю, що на сьогоднішній день – право купувати повинні мати виключно українці.
Коли необхідно вводити ринок землі?
Вже.
Які кроки мають бути зроблені до впровадження ринку землі?
У першу чергу – навести лад з кадастром, щоб у нас була прозора доступна інформація щодо власників. І, можливо, запровадження певних механізмів, які б не дозволили скупити землю за безцінь. Тобто держава має встановити мінімум, ціну гектара, за який вона готова купляти, якщо більш ніхто у людини не купує, аби цей ринок створити.
Чи вже визначились ви з тим, як голосуватимете?
Я голосуватиму за обмеження у 200 га на одну особу. Нам важливо максимально відкрити ринок з гарантованою певною ціною і обмеженнями на першому етапі для іноземців.
Ольга Бєлькова, Блок Порошенка, 41 рік
Чи готова Україна до відкриття ринку землі?
Україна готова до ринку землі і навіть трохи спізнилася. Тому що за останні 20 років з тих людей, які планували працювати на землі, лише одиниці змогли заснувати свої фермерські господарства на виділених паях. І з кожним роком ця можливість стає все меншою. Це питання неефективного використання землі як одного з найбільших ресурсів країни. Сьогодні у нас не впроваджені нові технології, бо бракує інвестицій. А інвестиції не можна залучити у середовище з незрозумілим статусом засобу виробництва. Відповідно ми втрачаємо свої конкурентні переваги. Україну знають як країну з найкращими землями, але показники врожайності у нас значно нижчі, ніж у інших країнах, які завдяки більш технологічному виробництву створюють продукцію з доданою вартістю, а не просто продають зерно.
Хто повинен мати право купувати землю? Які обмеження потрібні?
З одного боку, я ліберал, і для мене чим менше обмежень, тим краще. Це гарантія отримання найкращої ціни. Але якщо у нас мета не дорожче продати, а зробити землю більш ефективним засобом виробництва, треба залучити стратегічних інвесторів у цю галузь. А такими я вважаю людей, які живуть на тій землі. Відповідно на перших етапах треба зробити, щоб саме українці могли купити землю.
Також хотілося б бачити створення більшої кількості малих та середніх підприємств, тому що земельна реформа – це питання розвитку чи занепаду села. Тут можливе обмеження на рівні кількості гектарів в одні руки – ми ж з вами не хочемо прокинутися в країні, де 10–20 осіб будуть володіти всіма сільськогосподарськими землями і монопольно встановлювати ціни на те, без чого ми не можемо обійтись. Перевагу треба віддавати власникам, які далі планують працювати саме на цій землі.
Коли необхідно вводити ринок землі?
Процес вже пішов – тема почала широко обговорюватись. Люди повинні зрозуміти, які вигоди і недоліки несе земельна реформа. Буде дискусія, прийняття закону, технічні питання. Всі ці механізми довготривалі. Не хотіла б, щоб люди сприймали так: сьогодні проголосують і завтра все обвалиться.
Які кроки мають бути зроблені до впровадження ринку землі?
Реформа не повинна чекати, поки технічні завдання (кадастри, реєстри…) будуть вирішені. Ті, хто говорить, що ще щось треба доробити до того, як правило, хочуть процес відтягнути.
Чи вже визначились ви з тим, як голосуватимете?
Планую для себе провести серію роз’яснювальних зустрічей зі стейкхолдерами цього процесу. Перш за все, це люди, у яких є паї, – я б хотіла зрозуміти їхню логіку, як вони планують розпорядитись цією землею в майбутньому. По-друге, люди, які планують працювати на землі – студенти аграрних університетів, фермери, які вже ведуть господарство. Можливо, я побачу якісь нюанси, які викликають обурення або сумніви в нечистоплотності намірів. Але ця реформа має відбутися.
Володимир Парасюк, позафракційний, 29 років
Чи готова Україна до відкриття ринку землі?
За теперішньої ситуації – країна не готова точно. Зараз у нас дуже несприятливі економічні умови для запровадження ринку, тотальна бідність людей. Одним зі стратегічних ресурсів нашої держави залишається земля, і якщо ми віддамо ще й цей ресурс, думаю, це точно не буде на користь державі.
Хто повинен мати право купувати землю? Які обмеження потрібні?
Малий і середній бізнес зараз виживає, він не має можливості вкладати в розвиток, створювати якісь фермерські господарства. Ми розуміємо, що землю будуть купляти ті, хто має гроші, і потім тримати ціни, спекулювати.
Коли необхідно вводити ринок землі?
Доки в Україні не знищена монополія, доки існує корупція, проходять різні сумнівні політичні домовленості, доки олігархат впливає на політику, такі речі запроваджувати вкрай небезпечно. Але в майбутньому, коли країна буде реформована, можна буде починати запроваджувати ринок землі, як у всіх європейських країнах.
Які кроки мають бути зроблені до впровадження ринку землі?
Наші люди вміють знаходити вихід навіть з безвихідних ситуацій. Тут стоїть питання у справедливості – чи людина зможе захистити себе, свій бізнес від нечесних людей, нечесних правил. Це стосується не лише українців, але і іноземних інвесторів. Вони не хочуть іти в Україну, доки не відчувають тут справедливості, доки бачать, що у нас немає структури, яка б могла їх захистити.
Чи вже визначились ви з тим, як голосуватимете?
Ринок землі – це дуже розмите поняття. Може бути суто лобістська політична олігархічна схема – я точно не буду за неї голосувати. Я перечитав пропозиції Кутового та Гройсмана – про те, що не більше 200 га землі в одні руки і тільки фізособам. Але це не захищає від рейдерства, від того, що основний ресурс нашої держави буде тотально концентруватись у брудних руках.
Оксана Юринець, Блок Порошенка, 39 років
Чи готова Україна до відкриття ринку землі?
Коли у країні війна, відкривати ринок землі взагалі не можна. Моя позиція – десь посередині між тим, чи треба, чи не треба. Земля не може бути і далі без ціни. Але я точно не хочу, щоб її господарями були кілька людей, а всі інші працювали на пана. Люди, які обробляють, які розуміють, що таке земля, мають бути її власниками.
Хто повинен мати право купувати землю? Які обмеження потрібні?
Точно не іноземці.
Коли необхідно вводити ринок землі?
Україна вже готова до неї і навіть запізнилась.
Які кроки мають бути зроблені до впровадження ринку землі?
Треба навести лад в геокадастрі, треба точно вивчити визначення, що таке «емфітевзис», «земельний сервітут».
Чи вже визначились ви з тим, як голосуватимете?
Я буду дивитися, як буде йти дискусія. Бо часто навіть ідеальні закони, які можна підтримувати, потім спотворюються.
Дмитро Тимчук, «Народний фронт», 44 роки
Чи готова Україна до відкриття ринку землі?
Не буду оригінальним – вважаю, що ринок землі необхідно відкривати, якщо ми вже боремося за звання країни, яка підтримує західні стандарти. Разом із тим не думаю, що зараз правильний час, щоб це робити, зважаючи на соціально-економічну ситуацію в країні. До того ж, не вважаю, що у нас достатньо урегульована законодавча база.
Хто повинен мати право купувати землю? Які обмеження потрібні?
Не думаю, що іноземці повинні мати можливість купувати землю. Якщо говорити про користування нашою землею іноземними фізичними або юридичними особами, повинно йтися про оренду. Я вважаю, що господарем землі має бути або український громадянин, або українська держава.
Коли необхідно вводити ринок землі?
Важко сказати.
Які кроки мають бути зроблені до впровадження ринку землі?
Потрібно законодавчо унеможливити рейдерські захоплення.
Чи вже визначились ви з тим, як голосуватимете?
Я голосуватиму за законопроект, який давав би чітке розуміння ,що його норми не стануть черговим приводом для дерибану, а спрямованим на те, щоб господарем була або держава, або громадянин – селянин, який знає, що із цією землею робити.
Вадим Івченко, «Батьківщина», 37 років
Чи готова Україна до відкриття ринку землі?
Україна не готова сьогодні до відкриття ринку землі, по-перше, оскільки в країні не готовий покупець. Друге – необхідна консолідація земель. Третє – у нас поза аграрним ринком знаходяться 4,5 млн людей, які виробляють більшість плодово-овочевої, м'ясної продукції, молока. Майже мільйон з них – це не бабусі, а люди, які здатні зайти в ринок, наповнити податками бюджет країни і створити мільйон робочих місць. Помножте на родину або на сезонних робітників – це може бути 4 млн. А у нас сьогодні 480 тисяч офіційно зайнятих у сільському господарстві, а всі інші начебто виробляють продукцію для себе і рахуються самозайнятими. Вони без трудового стажу і за копійки здають свою продукцію, не маючи легальних продуктів збуту.
Хто повинен мати право купувати землю? Які обмеження потрібні?
Те, що пропонує Гройсман – це все обман. Я вже сьогодні знаю, як обійти ці обмеження в 200 га, щоб накопичити тисячі гектарів. Я просто знаходжу 30 людей і через них купую по 200 га, а потім вони напишуть на мене договори емфітевзису – тоді я можу заставляти наділи в банк, здавати в суборенду, продавати права оренди і так далі. Тобто юридично людина начебто залишається власником, а фактично я з цією ділянкою роблю, що хочу, як хочу і здаю в оренду хоч китайським компаніям. Це фактично обман – ми говоримо про одне, а законодавство насправді дозволяє акумулювати землю в одних руках. У нас зараз 36 млн га знаходиться у двох тисяч сімей, які, по суті, управляють продовольчою національною безпекою. І нема відповідних законодавчих запобіжників.
Коли необхідно вводити ринок землі?
Ми могли б це зробити ще п’ять років тому. Мораторій робився, щоб удосконалити земельне, аграрне законодавство і фінансово-кредитну систему. Це стовпи. Якщо їх вдосконалити, запровадити мікрокредитування, підтримку малих сімейних підприємств, то можна говорити про зняття мораторію. А у нас нічого не робиться.
Які кроки мають бути зроблені до впровадження ринку землі?
Земельні проблеми – це невитребувані землі, нерозподілені землі, передача землі територіальним громадам, спадщина від померлого, землі КСП (колективних сільськогосподарських підприємств – «Главком»), землі постійного користування, які сьогодні знаходяться поза легальним обігом. Землі державних підприємств потрібно розпаювати, але при цьому потрібно врахувати, що ми можемо створювати кооперативи – тобто давати людям заробляти не тільки мінімальну орендну плату, а ще й той надлишок, який сьогодні заробляють агрохолдинги. Ми вже маємо на сьогодні досвід створення кооперативних об'єднань задля, наприклад, виробництва зерна. Ну і плюс я б відмітив трансформацію особистих селянських господарств у сімейні ферми і надання їм всебічної підтримки. Прийняття відповідних законів може зайняти рік, ще рік – імплементація.
Ну і останнє – це фінансово-кредитна система. Давайте хоча б спробуємо, як у нас буде працювати застава прав оренди для того, щоб отримати обігові кошти. Наскільки банки справляться з таким фінансовим тягарем? Якщо раптом хтось не буде віддавати кредит – що буде відбуватися із цією землею, хто буде нею управляти? Бо може виявитись, що банк віддасть її в управління юрособи з Китаю чи Саудівської Аравії.
Чи вже визначились ви з тим, як голосуватимете?
На сьогодні ми («Батьківщина») голосувати однозначно не будемо. За експертною думкою тих, хто дотичний до аграрного сектору, потрібне комплексне вирішення питання.
Микола Скорик, Опозиційний блок, 44 роки
Чи готова Україна до відкриття ринку землі?
Не готова. Якщо це сьогодні станеться, то земля буде монополізована буквально в кількох руках – у тих структур, які мають живі гроші, а велика кількість людей в селі буде позбавлена засобів для існування. Україна – не просто аграрна, а сільська країна. І в селі достатньо великі населені пункти, які будуть позбавлені грошей, які вони зараз отримують від оренди землі. Зрозуміло, що на фоні зубожіння багато хто захоче продати свої ділянки, але для держави це буде мати катастрофічні наслідки.
Хто повинен мати право купувати землю? Які обмеження потрібні?
Землю зараз взагалі продавати не можна. Гройсман пропонує обмеження, аби не купували іноземці, – так купить сам Гройсман, його шеф і ще кілька людей.
Коли необхідно вводити ринок землі?
На сьогодні земля – це останній стратегічний актив, який є у України, на фоні майже розпроданої промисловості. Дійсно, земля – це товар, але для цього має бути зовсім інший рівень економічного розвитку в країні. Про строки мені важко говорити.
Які кроки мають бути зроблені до впровадження ринку землі?
Якщо порівняти ті дотації, які платять сільгоспвиробникам в Європі і у нас, – це абсолютно неспівставні суми. Практично повністю розвалений банківський ринок, тому відсутнє кредитування. Я сам сім років керував комерційним банком. Вже в середині нульових років була досить конкурентоспроможна ставка, були можливості здешевлення купівлі добрив, техніки, лізингові процедури для сільгоспвиробників – і вони дійсно ставали на ноги. А зараз наш виробник програє в конкурентній боротьбі іноземцям. Треба повернути спецрежим оподаткування аграріїв. Коли будуть створені вищезгадані умови, можна говорити про ринок землі. Але взагалі вважаю, що це питання треба вирішувати через референдум – в цьому питанні Тимошенко права.
Чи вже визначились ви з тим, як голосуватимете?
Ми обговорювали цю тему на фракції, і наша позиція – ми не будемо за це голосувати.
Ігор Мосійчук, Радикальна партія, 45 років
Чи готова Україна до відкриття ринку землі?
Ні, не готова однозначно. Я був на рідній Полтавщині і не знайшов жодної людини, яка б виступала за відкритий ринок землі. Більше того, більшість людей кажуть, що це буде край, і вони візьмуться за сокири і вила. Тому українську землю взагалі продавати не можна і розглядати як товар.
Хто повинен мати право купувати землю? Які обмеження потрібні?
Взагалі ніхто. Якщо хтось із нинішніх власників паїв бажає продати землю, має бути створений державний земельний банк, і продавати можна було б тільки йому.
Коли необхідно вводити ринок землі?
Взагалі ніколи і ні за яких обставин.
Які кроки мають бути зроблені до впровадження ринку землі?
Продавати землю не можна. В Ізраїлі не продається земля, і я вважаю, що українці не дурніші від євреїв.
Чи вже визначились ви з тим, як голосуватимете?
Я голосуватиму тільки за можливість продати землю в державний земельний банк.
Павло Вуєць, Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0