Польський злотий - друга найстійкіша валюта в світі. У країні найнижче безробіття за всю історію, найкращий результат зростання ВВП…
Восени цього року в Польщі будуть проходити місцеві вибори. Сьогодні немає сумнівів, ані жодних передумов, щоб позиції правлячої партії «Право та справедливість» ( (PiS – Prawo i sprawiedliwość) похитнулись. Останні опитування показують, що політичне угрупування Ярослава Качинського підтримують близько 43% виборців. Зважаючи на те, що ідеологічна конфронтація та партійна приналежність у локальних виборах не грає такої істотної ролі, як у парламентських, «Право і справедливість» має всі шанси продовжити шлях тріумфу.
Польський злотий сьогодні друга найстійкіша валюта в світі. У країні найнижче безробіття за всю історію. За останні шість років Варшава показує найкращий результат зростання ВВП. На фоні цих успіхів Польща має проблеми з Євросоюзом і ймовірність застосування санкцій ЕС проти країни сьогодні все більше. У Брюсселі критикують польський уряд за антидемократичні реформи судочинства, медіа та правоохоронної системи. При цьому це аніяк не відбилося на популярності правлячої партії. Більше навпаки.
Цьому є пояснення. В який спосіб вибирати суддів та застосування статті 7 договору про ЄС проти Польщі – це абстрактні та дещо далекі речі для середньостатистичного виборця. Тим більше, ці загрози ще більше об’єднують суспільство проти «зовнішнього ворога», образ якого поки що вдало формують державні медіа у вигляді Брюсселя чи Берліна. Крім цього, якщо не PiS, то хто? У західних сусідів України є проблема, так як сьогодні у Польщі важко знайти альтернативу правлячій партії.
Минулий 2017 рік видався нервовим для польської опозиції. Це стосується як Громадянською платформи (PO – Platforma Obywatelska), так і ліберальної партії Новочесна (Nowoczesna). Опозиційні партії послідовно продовжують хоронити себе і в новому році.
Опозиція та «Чорні протести»
Cьогодні ключова тема – це голосування стосовно лібералізації абортів у Польщі. Ще минулої осені до Сейму, після зібрання необхідною кількості підписів, був вдруге поданий громадський проект закону авторства руху «Рятуймо жінок». У 2016 році схожий проект був відхилений у першому читанні.
Активісти виступають не тільки проти ідеї повної заборони абортів, яку просувають представники католицької церкви та консерватори з правлячої партії, але й за зміни в існуючому законодавстві. Справа в тому, що з 90-х років у Польщі діє закон, який дозволяє робити аборт у трьох випадках – якщо вагітність загрожую життю, якщо плід має високу ймовірність важкої невиліковної хвороби та у випадку, якщо вагітність є наслідком злочину.
Після сигналів, що в країні аборти взагалі можуть бути заборонені та відхилення законопроекту лібералізації, з 2016 у містах Польщі проходили «Чорні протести» (Сzarny protest – пол.). До акції приєднувались й опозиційні партії. «Громадянська платформа» рішуче підтримувала протест. Лідер партії Ґжеґож Схетина називав акції одним з найбільших громадянських виступів проти держави, яка обмежує свободу громадян.
Ліберали з Новочесної виглядали більш переконливо. Представники політичної сили проходили на засідання Сейму в чорному одязі, символічно підкреслюючи свою підтримку протестам, а тодішній лідер Ришард Петру закликав усіх жінок у Польщі брати участь у протестах.
Зрада від опозиції
Вже цього року, 10 січня, у польському Сеймі вдруге розглядалися громадські проекти - консервативний від «Зупиніть аборти» та ліберальний від руху «Рятуймо жінок», лідеркою якого є Барбара Новацька. На парламентських виборах 2015 року Новацька очолювала коаліцію Об’єднаних лівих, але політичним силам забракло голосів, аби потрапити до парламенту.
Громадський проект закону про лібералізацію абортів був відхилений. Але зовсім не через ідеологічний спротив партії «Право і справедливості» у польському Сеймі.
Забракло голосів опозиції. Навіть 58 депутатів правлячої правої партії на чолі з Ярославом Качиньским проголосували за доопрацювання законопроекту в парламентській комісії. Натомість 29 членів «Громадянської платформи» та 10 «Новочесної» проігнорували голосування. Забракло 9 голосів, щоб проект закону був розглянутий комісією у Сеймі.
Барбара Новацька не приховувала свого розчарування, мовляв, ті ж представники, які брали участь в акціях протесту, одночасно не підтримали ініціативу в Сеймі. Це стало черговим іміджевим ударом по опозиції.
Це голосування мало не стільки ідеологічний характер, а скільки символічний.
Законопроект в майбутньому не мав жодних шансів на подальше життя, але опозиція могла б показати свою послідовність, підтримавши громадську ініціативу «Рятуймо жінок». Тим більше, їх поразку прикрасив голос «за» від Качинського та інших консерваторських облич партії.
У партії «Право і справедливість» вже давно було прийнято рішення, що будь-який громадський проект мусить бути розглянутий сеймовою комісією, а не «пропасти» у першому читанні, як це було за часів «Громадянської платформи». В планах PiS, напевно, було, щоб до комісій потрапили два ідеологічно різних проекти, але через брак голосів опозиції близька їм ж ініціатива була похована.
Після такого повороту подій, у опозиційних партіях почали шукати виправдання. З «Громадянської платформи» було виключено трьох представників, які голосували проти лібералізації абортів у Польщі. Депутатів, які були в Сеймі, але не взяли участь у голосуванні, в партії вирішили покарати штрафами.
У «Новочесній» ситуація сьогодні виглядає дещо складніше. Ще наприкінці минулого року на партійній конференції було обрано нового лідера. Засновник політичної сили Ришард Петру програв Катажині Любнауер під час виборів на посаду голови партії – 140 про 149 голосів. Передусім результат у вигляді переваги у дев’ять голосів показує, що лідерство Любнауер – формальність, викликана, окрім іншого, неспроможністю Петру наростити політичний капітал партії. Підтверджують це й результати «Новочесної» в опитування, проведених після зміни лідера, – дещо зросла. Але за місяці свого керування Любнауер не запропонувала нічого нового для потенційних виборців. Nowoczesna, як і Platforma obywatelska, продовжує шлях не «за» - за зміни, а «проти» - проти усього, що пов’язано PiS.
Провал у голосування за лібералізацію абортів досить помітно вдарив по підтримці опозиції. З 19 до 15% знизилась підтримка у «Громадянської платформи». «Новочесна» майже на межі виборчого порогу – 6% опитуваних поляків готові віддати голос за лібералів.
«Право і справедливість» при цьому збільшує армію прихильників і на фоні систематичних поразок опозиції та нульової альтернативи така тенденція буде зберігатись.
Реалії для супротивників PiS наскільки нерадісні, що сьогодні важко навіть представити, чи зміниться ситуація, наприклад, зі зміною лідера в «Громадянській платформі». Проблема навіть не в тому, що Ґжеґож Схетина – це не той політик, що приведе «Громадянську платформу» до тріумфу. Сьогодні питання стоїть так, чи партія взагалі спроможна очистити свою репутацію.
Скоріше, на політичній сцені Польщі бракує нової політичної формації центру, яка не тільки стане альтернативою слабким опозиційним партіям та збере голоси тих, хто проти PiS, але й запропонує виборцям щось більш цінніше, аніж критику партії влади.
Євген Приходько, для «Главкома»
Коментарі — 0