Аналіз промови Путіна: нові-старі обіцянки та погрози

Найдовше і беззмістовне послання Путіна за майже чверть століття його правління у Росії. Практично немає жодної яскравої та політично значущої тези, яка була б варта цитування та серйозного аналізу. Тому навіть у російських пабликах коментують не стільки зміст цього виступу, скільки форму – найдовше послання (понад дві години), оплески 80 разів, відсутність Кадирова.

Так і згадуються радянські меми: «Промови довгі порожні», «Довгі тривалі оплески». Тільки замість шамкаючого Брежнєва – Путін, що кашляє. Тоді були промови Генсека на з'їздах КПРС, а зараз кашляюче послання некоронованого «Государя» (це я цитую одного з російських коментаторів) формально до Федеральних зборів РФ, а по суті – кремлівських царедворців. Натякає путін і на нове «дворянство» – учасників СВО, яким обіцяють різні «плюшки» та кадрове зростання. Мундирів у залі, де збирають слухачів послання, дедалі більше.

Дві головні теми цього послання – війна (так звана «СВО») та передвиборчі обіцянки аж на 2030 рік (а це дата наступних президентських виборів до РФ). Якщо зняти всю словесну мішуру з послання Путіна, то головна його передвиборча обіцянка – це війна. СВО «без кінця та без краю». Але паралельно озвучувалися передвиборчі обіцянки різним соціальним групам, а також цілий розсип «національних проєктів».

Судячи з кислих осіб Набіулліної (голова російського Центробанку) і Силуанова (міністр фінансів у РФ), грошей на все це у них немає (їх і на війну вже важко вистачає). Але як казав експрезидент РФ Дмитро Медведєв: «Грошей немає, але ви тримаєтеся».

Не можу не відреагувати на новий національний проєкт «Тривале та активне життя», анонсований Путіним. Зважаючи на поєднання війни та передвиборчих обіцянок, цей нацпроєкт правильніше було б назвати «Нетривале, але дуже активне життя у СВО».

У черговий раз були погрози Заходу і водночас заклик до американців про готовність домовлятися щодо стратегічних питань. Але це вже було, і навіть у більш конкретній формі, а не так абстрактно, як зараз.

Натомість із яким задоволенням путін озвучував назви російських ракет. Старий хлопчик Вова грає у ракети, як у солдатиків. Ось тільки від його військових ігор гинуть люди, і війни йдуть справжні, а не іграшкові.